2. Управління діяльності фінансово-промислових груп.

Вищим органом управління ПФГ є рада управителів, яка складається з представників усіх її учасників. Механізм управління ПФГ значною мірою залежить від засад утворення ПФГ: її основою може бути конгломератне або засноване на кооперуванні об'єднання підприємств.

Конгломератний тип об'єднання підприємств — це об'єднання підприємств, не пов'язаних одне з одним системою кооперування виробництва. Основою такого об'єднання є участь у загальному капіталі й залежність кожного учасника від його збільшення. Основну координаційну роль тут відіграють банки.

Другий напрям пов'язаний з виробничим кооперуванням на основі об'єднання й підпорядкування головному підприємству всіх інших учасників групи (банків, страхових компаній тощо) об'єднаннях у системі управління спостерігаються як загальні риси, так і суттєві відмінності.

Наприклад, у разі об'єднання різних видів діяльності з метою диверсифікації виробництва з'являються серйозні труднощі в управлінні різнорідними підсистемами, ускладнюється проблема прийняття рішень його управлінським центром, що вимагає необхідної синхронізації дій усіх учасників ПФГ.

Незважаючи на незначну кількість ПФГ в Україні, усе ж таки практика застосування таких стандартів буде корисною, оскільки наявність таких норм дає можливість акціонерам контролювати діяльність менеджменту й забезпечувати свої законні інтереси.

Удосконалення управління у ПФГ - це один з найважливіших заходів, який необхідно здійснити для збільшення притоку інвестицій у всі галузі української економіки як від внутрішніх, так і від зовнішніх інвесторів.

Аналіз розвитку ПФГ доводить, що існує дві лінії групування. Одна стосується об'єднання найбільших фірм - це і є утворення власне ПФГ. Друга пов'язана з тим, що навколо великої фірми групується ряд дрібних фірм — це є створення так званих підприємницьких структур. Вони являють собою мережу майнових і контрактних відносин між великою фірмою - олігополісом та дрібними фірмами.

Інтеграція підприємств у рамках такого утворення – переважно вертикальна, відповідно встановлюється «зверху донизу» контроль за діяльністю учасників групи.

Зустрічається і горизонтальна інтеграція у виробництві готових товарів і наданні послуг.

3. Сучасний стан пфг.

Вищим органом управління ПФГ є рада правління, яка складається з представників усіх її учасників.

Держава бере участь в управлінні ПФГ через роботу представництв зацікавлених установ на зборах акціонерів і в раді директорів.

Механізм управління ПФГ значною мірою залежить від засад утворення ПФГ, її основою може бути конгломератне або створене на кооперуванні об'єднання підприємств.

Групування підприємств у багатьох випадках є їх самостійною реакцією на проблеми, які виникають в економіці:

– розрив господарських зв'язків;

– нестача оборотних коштів;

– скорочення бюджетного фінансування;

– тиск з боку сильних конкурентів на внутрішньому й зовнішньому ринка;

– відсутність погодженості в управлінні тими технологіями, які не пов'язані з підприємством.

Підприємства, об'єднуючись у ПФГ, одержують широкі перспективи для розвитку:

– кооперування в постачально-збутовій діяльності задля скорочення транспортних витрат;

– підвищення погодженості дій підприємств в умовах виробничого кооперування;

– розширення кола інвесторів, зміцнення відносин з кредитно-фінансовими установами;

– об'єднання інвестиційних ресурсів;

– оптимізація матеріально-фінансових потоків;

– зменшення потреби в оборотних коштах на підставі зміцнення платіжної дисципліни партнерів по групі, високооборотних товарних кредитів, векселів, транспортних цін;

– полегшення відстоювання групових інтересів у державних інстанціях;

– прагнення скористатися потенційними можливостями інтеграції без жорсткої централізації контролю за ресурсами.