- •Тема 1: предмет, методи і еволюція знань із ландшафтної екології.
- •2. Предмет та методи ландшафтної екології.
- •3. Поняття про ландшафт
- •2. Три трактування терміну «ландшафт»
- •3. Класифікація ландшафтів
- •4. Ландшафт як вузлова одиниця в ієрархії птк
- •Тема 2. Ландшафтно-екологічні дослідження
- •1. Географічні описи
- •2. Картографічний метод дослідження
- •3. Математичні та космічні методи
- •4. Геофізичні та геохімічні методи
- •5. Етапи ландшафтно-геохімічних досліджень
- •6. Екологічне прогнозування
- •7. Геоінформаційні системи
- •8. Екологічний аудит
- •Тема 3. Будова та властивості ландшафтів.
- •1. Морфологічні одиниці ландшафтів (фація, урочище, місцевість).
- •2. Функціонування, динаміка та розвиток ландшафтів.
- •Тема 4. Топічна ландшафтна екологія.
- •1. Основні положення вертикальної структури геосистем.
- •2. Основні способи декомпозиції: геокомпонентний, речовинно-фазовий, просторово-об’ємний.
- •3. Вертикальні межі геосистем.
- •Тема 5. Процесна ландшафтна екологія.
- •1. Внутрішньоландшафтна диференціація.
- •2. Генетико-еволюційні відношення.
- •Флювиальний
- •3. Потік і трансформація енергії.
- •4. Потоки вологи.
- •5. Міграція та обмін речовин.
- •6. Продукційні процеси.
- •Тема 6. Хорологічна ландшафтна екологія.
- •1. Рівні територіальної розмірності геосистем.
- •2. Типи ландшафтних територіальних структур.
- •Межі між геосистемами.
- •3. Способи опису ландшафтних територіальних структур..
- •Тема 7. Факторіальна екологія.
- •1. Природні ландшафтно-екологічні фактори.
- •2. Концепція ландшафтно-екологічної ніші.
- •3. Об’єм та перекриття ніш.
- •Тема 8. Антропогенний вплив та шляхи оптимізації ландшафтів
- •1. Соціально-економічні функції геосистем та антропогенні навантаження.
- •2. Історія впливу людини на природний ландшафт.
- •4. Антропогенний ландшафт і його місце в ландшафтній сфері Землі
- •5. Таксономія антропогенних ландшафтів
- •6. Стійкість геосистем. Типи стійкості
- •7. Визначення стійкості геосистем до чинника антропогенно-техногенного тиску
- •8. Самоочищення ландшафту
- •Тема 9. Сільськогосподарські ландшафти
- •1. Агроекосистеми. Історія розвитку
- •2. Таксономія агроекосистем
- •3. Основні елементи агробіоценозу
- •4. Заходи щодо підвищення продуктивності сільськогосподарських культур
- •5. Вплив хімізації сільського господарства на природу
- •6. Альтернативне землеробство
- •7. Ландшафтний підхід у землекористуванні
- •Тема 10. Промислові ландшафти
- •1. Ландшафти розробок корисних копалин
- •2. Рекультивація кар’єрно-відвальних комплексів
- •3. Промисловий (індустріальний) карст
- •Тема 11. Лісові антропогенні ландшафти
- •1. Таксономія лісових антропогенних ландшафтів
- •2. Умовно-натуральні лісові антропогенні ландшафти та похідні лісові антропогенні ландшафти.
- •3. Лісокультурні ландшафти.
- •Тема 12. Водні антропогенні ландшафти
- •1. Водосховища
- •2. Типологічні одиниці водосховищ
- •3. Ставки
- •4. Супутні водні комплекси
- •5. Супутні явища і процеси в природних водних ландшафтах. Екологічний стан штучних водойм
- •Тема 13. Рекреаційні ландшафти
- •1. Різновиди рекреаційних ландшафтів
- •2. Ступінь антропізації ландшафту
- •3. Вирішення проблем оптимізації природокористування
- •Тема 14. Ландшафтно-екологічне прогнозування та питання оптимізації геосистем
- •1. Зміст та просторово-часові масштаби прогнозу.
- •2. Основні методи прогнозування. Ландшафтно-екологічне прогнозне картографування.
- •3. Ландшафтно-екологічні пріоритети та критерії оптимальності геосистем.
- •4. Організація територій. Нормування антропогенних навантажень.
3. Ставки
Ставки, маючи незначні розміри, є урочищем або групою урочищ відповідного типу місцевості наземних ландшафтів. Місцями вони настільки поширені, що стають характерними урочищами певних фізико-географічних районів.
Багато ознак, властивих ставкам, – розміри і морфологія, інтенсивність замулювання, характер заростання та ін.. – визначаються їхньою належністю до певного типу місцевості.
В умовах лісостепової і степової зон Російської рівнини різко різняться один від одного три типи ставків:
Улоговинні і видолинкові ставки плакорного і міжрічкового не дренованого типів місцевості характеризуються незначною глибиною і невеликими об’ємами води. Часто це копни – водоймища зі штучно поглибленими днищами.
Ставки схильного типу місцевості, що споруджуються в балках і верхів’ях долин. різняться великою глибиною і чималими об’ємами води. Тут незрідка поблизу дамб трапляються ділянки, які належать до глибоководного типу ландшафту.
Ставки заплавного типу місцевості, що мають своєрідний режим. Цe проточні і напівпроточні озера-ставки на маловодних річках, перегороджених дамбами. У Румунії система таких озер-ставків має назву «мостиште» (Арманд).
Особливість ставків як ландшафтних комплексів – їхня динамічність. Життя їх невіддільне від водозборів. Тому поглиблене вивчення ставків передбачає водночас і дослідження всієї водозбірної площі. Між водозбірними комплексами і ставком відбувається енергійний взаємообмін речовиною та енергією. Цей взаємообмін знаходить часткове віддзеркалення у водному балансі і балансі твердого стоку.
Складники водного балансу ставка – поверхневий стік + підземний стік + осідання = маса води водоймища + огорожа на господарські потреби + спуск через водозлив + випаровування + інфільтрація – повинні знайти у кожному конкретному випадку кількісні характеристики.
Внаслідок замулювання і заростання кожен ставок досить швидко переходить у новий тип ландшафту – низинне болото. Щоб запобігти цьому неминучому процесу, вдаються до періодичного осушення ставків і залишення їх під паром. Таке «омолоджування» ставків часто відбувається природним чином внаслідок проривання дамб або висихання в посушливі і малосніжні роки.
Надійний спосіб боротьби із замулюванням ставків – залісення їхніх берегів. Ставки. оточені лісовими смугами, замулюються вчетверо-вдесятеро разів повільніше, аніж польові ставки (Мільков та ін.). Залісення берегів і епізодичне природне «омолоджування» призводять до того, що навіть невеликі ставки можуть існувати багато десятків років. Такі, наприклад, Верхньохорольський. Новохорольський і деякі інші ставки в Кам’яному степу (Воронезька обл., РФ) створено ще 1895 року.
Ставки, як і великі водосховища, не тільки залежать від навколишніх наземних ландшафтів, а й самі впливають на них. утворюючи системи парагенетичних комплексів. Нижче за дамбу внаслідок просочування води незрідка виникають осоково-очеретяні болота. У результаті підпору ґрунтових вод у верхній частині ставків утворюються низинні болота. мезофілові луки, іноді солонці. На схилах балок поблизу дамби активізуються обвальні пронеси. Розмивання водозливу у весняну повінь або під час злив слугує причиною появи нижче дамби донних ярів, що швидко ростуть.
Ставки залишають слід у ландшафтах і після того, як припиняють своє існування. У лісостеповій і степовій зонах Російської рівнини далеко не рідкісне явище в сухих балках задерновані, прорвані дамби з чашоподібним розширенням попереду – місцезнаходження колишнього ставка.