- •Тема 1: предмет, методи і еволюція знань із ландшафтної екології.
- •2. Предмет та методи ландшафтної екології.
- •3. Поняття про ландшафт
- •2. Три трактування терміну «ландшафт»
- •3. Класифікація ландшафтів
- •4. Ландшафт як вузлова одиниця в ієрархії птк
- •Тема 2. Ландшафтно-екологічні дослідження
- •1. Географічні описи
- •2. Картографічний метод дослідження
- •3. Математичні та космічні методи
- •4. Геофізичні та геохімічні методи
- •5. Етапи ландшафтно-геохімічних досліджень
- •6. Екологічне прогнозування
- •7. Геоінформаційні системи
- •8. Екологічний аудит
- •Тема 3. Будова та властивості ландшафтів.
- •1. Морфологічні одиниці ландшафтів (фація, урочище, місцевість).
- •2. Функціонування, динаміка та розвиток ландшафтів.
- •Тема 4. Топічна ландшафтна екологія.
- •1. Основні положення вертикальної структури геосистем.
- •2. Основні способи декомпозиції: геокомпонентний, речовинно-фазовий, просторово-об’ємний.
- •3. Вертикальні межі геосистем.
- •Тема 5. Процесна ландшафтна екологія.
- •1. Внутрішньоландшафтна диференціація.
- •2. Генетико-еволюційні відношення.
- •Флювиальний
- •3. Потік і трансформація енергії.
- •4. Потоки вологи.
- •5. Міграція та обмін речовин.
- •6. Продукційні процеси.
- •Тема 6. Хорологічна ландшафтна екологія.
- •1. Рівні територіальної розмірності геосистем.
- •2. Типи ландшафтних територіальних структур.
- •Межі між геосистемами.
- •3. Способи опису ландшафтних територіальних структур..
- •Тема 7. Факторіальна екологія.
- •1. Природні ландшафтно-екологічні фактори.
- •2. Концепція ландшафтно-екологічної ніші.
- •3. Об’єм та перекриття ніш.
- •Тема 8. Антропогенний вплив та шляхи оптимізації ландшафтів
- •1. Соціально-економічні функції геосистем та антропогенні навантаження.
- •2. Історія впливу людини на природний ландшафт.
- •4. Антропогенний ландшафт і його місце в ландшафтній сфері Землі
- •5. Таксономія антропогенних ландшафтів
- •6. Стійкість геосистем. Типи стійкості
- •7. Визначення стійкості геосистем до чинника антропогенно-техногенного тиску
- •8. Самоочищення ландшафту
- •Тема 9. Сільськогосподарські ландшафти
- •1. Агроекосистеми. Історія розвитку
- •2. Таксономія агроекосистем
- •3. Основні елементи агробіоценозу
- •4. Заходи щодо підвищення продуктивності сільськогосподарських культур
- •5. Вплив хімізації сільського господарства на природу
- •6. Альтернативне землеробство
- •7. Ландшафтний підхід у землекористуванні
- •Тема 10. Промислові ландшафти
- •1. Ландшафти розробок корисних копалин
- •2. Рекультивація кар’єрно-відвальних комплексів
- •3. Промисловий (індустріальний) карст
- •Тема 11. Лісові антропогенні ландшафти
- •1. Таксономія лісових антропогенних ландшафтів
- •2. Умовно-натуральні лісові антропогенні ландшафти та похідні лісові антропогенні ландшафти.
- •3. Лісокультурні ландшафти.
- •Тема 12. Водні антропогенні ландшафти
- •1. Водосховища
- •2. Типологічні одиниці водосховищ
- •3. Ставки
- •4. Супутні водні комплекси
- •5. Супутні явища і процеси в природних водних ландшафтах. Екологічний стан штучних водойм
- •Тема 13. Рекреаційні ландшафти
- •1. Різновиди рекреаційних ландшафтів
- •2. Ступінь антропізації ландшафту
- •3. Вирішення проблем оптимізації природокористування
- •Тема 14. Ландшафтно-екологічне прогнозування та питання оптимізації геосистем
- •1. Зміст та просторово-часові масштаби прогнозу.
- •2. Основні методи прогнозування. Ландшафтно-екологічне прогнозне картографування.
- •3. Ландшафтно-екологічні пріоритети та критерії оптимальності геосистем.
- •4. Організація територій. Нормування антропогенних навантажень.
4. Антропогенний ландшафт і його місце в ландшафтній сфері Землі
Структуру сучасної ландшафтної сфери Землі, співвідношення природних і антропогенних ландшафтів наведено на рис. А.15 (додаток А).
Антропогенний ландшафт – ландшафт, у якому на всій або на більшій площі під впливом людини докорінній зміні піддався хоча б один з компонентів ландшафту, у тому числі і рослинність (Мільков, 1990).
Антропогенні ландшафти, незважаючи на те, що створені людиною, є в своїй основі природними комплексами і в своєму розвитку підкоряються природним закономірностям.
Розрізняють антропогенний ландшафт і ландшафтно-техногенний комплекс (систему).
На відміну від антропогенного ландшафту в ландшафтно-техногенних системах провідну роль відіграє технічний блок, функціонування якого спрямовує і контролює людина. Такі системи не здатні до природного саморозвитку. Прикладом ландшафтно-техногенного комплексу можуть бути території промислових підприємств, автомобільні і залізничні магістралі зі штучними формами рельєфу та ін.
В антропогенних серіях головним критерієм для подальшої класифікації ландшафтних одиниць використовують тип землекористування. Існують різні схеми класифікації антропогенного ландшафту. Класифікація Мількова (1973, 1990) є найбільш завершеною (додаток Б, табл. Б.10).
За Мільковим, клас антропогенних ландшафтів – це сукупність комплексів, пов’язана з діяльністю людини в якій-небудь одній галузі народного господарства.
Вирізняють такі класи антропогенного ландшафту: сільськогосподарський; промисловий; лінійно-дорожній; лісовий антропогенний; водний антропогенний; рекреаційний; селітебний; белігеративний.
Антропогенний тип ландшафту – система взаємозв’язаних комплексів, що виникає при певному виді господарської діяльності. Так, повсюдно поширений у місцях видобутку корисних копалин відкритим способом – кар’єрно-відвальний тип ландшафту. Каменоломні пустки – зразок акультурного промислового типу місцевості, що виник на місці покинутих каменоломень. Тип місцевості окультурених гідровідвалів – поєднання зарибнених озер, низинних боліт і лугів, лісопосадок і плодових садів.
Антропогенний тип урочища. Антропогенні урочища можуть траплятися як види в сімействі природних урочищ (степова для лугу балка, що штучно знелісена, в лісостеповій зоні) або утворювати самостійні сімейства антропогенних урочищ, наприклад, ставки. За аналогією з природними антропогенні урочища можуть бути простими і складними. Так, більшість ставків великих і середніх розмірів є складними урочищами, що складаються з взаємозв’язаної системи простих урочищ: прибережжя, центрального глибоководдя, вершинного мілководдя. Інший приклад простого і складного урочища – одиночний курган і курганна група.
Подальший підрозділ антропогенних ландшафтів полягає у виокремленні підкласів, типів (зонально-поясних типів), підтипів і урочищ.
Біогеоценози є ніби «вписаними» в структуру ландшафтів, збігаючись межами з ландшафтними фаціями – найменшими таксономічними одиницями поділу ландшафтної сфери Землі.
У результаті тривалої історії освоєння людиною території України сформувалися сучасні антропогенні ландшафти. Природні чинники діють неоднаково на ті чи інші антропогенні ландшафти. Так, на функціонування сільськогосподарських та лісогосподарських антропогенних ландшафтів вони діють безпосередньо. Це виявляється у формуванні відповідних для природи умов систем землеробства, комплексів, що найбільш повно враховують наявні ґрунтово-кліматичні умови і матеріально-технічні ресурси. Отже, сільськогосподарські та лісогосподарські антропогенні ландшафти слід віднести до зональних. До азональних антропогенних ландшафтів можна віднести селітебні, водогосподарські, промислові, дорожні, белігеративні, сакральні, тафальні антропогенні ландшафти, тому що дія на них природних чинників опосередкована чи значно менша.
Завдяки тому, що сільськогосподарські та лісогосподарські антропогенні ландшафти є фоновими, на території України визначають характер сучасних природних і антропогенних процесів. Особливості ландшафтної структури є зональними. Їх зональні риси найбільш повно проявляються у специфіці функціонування ландшафтних комплексів, типових для сільськогосподарських польових та лісокультурних антропогенних ландшафтів. До зональних належать і рекреаційні ландшафти.