6. Підготовка і організація дитячого туризму.

Щоб прогулянки-походи були цікавими, цілеспрямованими, вихователю потрібно добре підготуватися до їх проведення.

Як ви вважаєте, що слід врахувати під час організації і проведення дитячих походів?

Під час організації і проведення дитячих походів слід враховувати:

• вікові особливості;

• фізичну підготовленість даної групи;

• стан здоров’я;

• пору року;

• кліматичні умови.

Підготовка вихователя до прогулянок-походів

1. На заняттях, під час рухливих ігор, на прогулянці проводимо з дітьми завдання на витривалість, вдосконалюємо техніку основних рухів.

2. Психологічна підготовка дітей. З цією метою проводяться бесіди, ігри на яких діти ознайомлюються з такими поняттями як «туристичний похід», «маршрут», «спорядження», «привал».

3. Організувати турзбори, спортивні свята та розваги на тему «Юні туристи», «Альпіністи», цікаві змагання разом з батьками «Папа, мама і я – туристична сім’я».

4. Ознайомити дітей з правилами поведінки в природі.

5. Попередити заздалегідь батьків на який день призначений похід, як слід одягнути і взути дітей.

6. Намітити маршрут, його відстань і місця для відпочинку.

7. Продумати використання природних умов для проведення вправ по вдосконаленню рухових навичок і вмінь (струмочків, повалених дерев, пеньочків, див. інформаційну картку № 20).

8. Слід продумати фізкультурний інвентар, який потрібно взяти з собою і використовувати на місцях відпочинку і на кінцевому пункті.

9. Кожен дорослий повинен добре знати отруйні гриби, ягоди, рослини, які ростуть в даній місцевості.

10. Кожен дорослий повинен знати склад аптечки і правила користування нею, щоб при необхідності надати першу допомогу.

Правила поведінки дітей на природі під час прогулянок-походів

1. Чітко виконувати розпорядження вихователя.

2. Без дозволу не рвати рослини, не збирати гриби, ягоди.

3. Не залишати товариша в біді, завжди допомагати слабким, меншим.

4. Залишати місце відпочинку завжди чистим.

Якими пунктами ви би їх доповнили?

Рекомендовані вправи з використанням природного оточення

Трава: ходити по галявинці, високо піднімаючи ноги, крокуючи через високу траву і не торкаючи її; бігати по галявинці, перестрибуючи через високу траву; підстрибувати вище трави.

Кущі: бігати між кущами; пригнувшись побігти за кущами так, щоб інші не побачили.

Гірка: забігти і збігти з неї; заповзти на гірку на четвереньках, спираючись на коліна і допомагаючи руками; сповзти з гірки на четвереньках.

Доріжка: по черзі пробігати по доріжці швидко, але так, щоб не хруснула не одна гілочка.

Дерево: переповзти через повалене дерево; залізти на похилене дерево, спираючись на стопу і тримаючись руками, спуститися; підстрибувати, намагаючись дістати руками до гілок, по черзі стрибати від одного дерева до іншого; підтягнутися; зачепитися руками і ногами за дерево з тонким стовбуром, в такому положенні просуватися вперед на скільки вистачить сил, повиснути на руках, зістрибнути.

Шишки, камінці: переступати з камінця на камінець; кидати шишки чи камінці правою і лівою рукою, намагаючись влучити в ціль /наприклад, дерево/, хто скільки раз влучить в ціль; збити покладені на пні шишки; перекинути шишки через великий кущ, чи високе дерево.

Струмок: стрибнути з місця і з розбігу через неширокий струмок, крокувати через нього.

Пеньки: зістрибувати з невисоких пнів; залазити на них, стояти, зберігаючи рівновагу, перестрибувати через невисокий пінь; стрибати навколо нього.

Стовбур: пройти і зістрибнути з нього, перестрибувати, спираючись на нього руками; зістрибнути з нього, зістрибнути з нього на вказане місце; пройти по ньому на четвереньках, спираючись на стопи і тримаючись руками.