Розділ 6. Фінансова звітність підприємства

6.1. Гармонізація фінансової звітності.

6.2 Основні компоненти фінансової звітності та опис поточного стану компанії.

6.3. Характеристика отриманого компанією результату.

4. Контрольні питання та завдання для самостійного рішення

Можливість виходу українських підприємств на на ринки капіталу та реалізації ними міжнародних інвестиційних проектів безпосередньо залежить від прозорості і достовірності фінансової звітності, на підставі якої інвестор приймає рішення про доцільність і обсяг інвестицій.

Суть розділу – дати характеристику основних видів фінансових звітів, які застосовуються згідно з Міжнародними стандартами фінансової звітності, а також методів оцінки окремих статей.

Вивчаючи даний розділ, студенти повинні знати:

- основні вимоги щодо гармонізації фінансової звітності в глобальній економіці;

- основні форми та статті фінансової звітності у відповідності з міжнародними стандартами;

- порядок формування результату діяльності компанії на економічному та фінансовому базисі;

а також уміти «читати» та давати пояснення форм фінансової звітності, складеної за міжнародними стандартами.

6.1. Гармонізація фінансової звітності.

Фінансова звітність підприємств різних країн має певні відмінності,

що зумовлені соціальними, економічними та політичними чиннниками. Відмінності в підходах до змісту фінансових звітів значно ускладнювали аналіз інформації та прийняття рішень в умовах розвитку міжнародної торгівлі, транснаціональних корпорацій, глобалізації фінансових ринків.

Для забезпечення гармонізації фінансової звітності 29 червня 1973 р. було створе­но Комітет з Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку (КМСБО). Його було засновано на підставі угоди, укладеної фаховими організаціями бухгалтерів Австралії, Великої Британії, Ірландії, Канади, Нідерландів, Німеччини, Мекси­ки, США, Франції та Японії. Метою Комітету було формулювання, видання та вдосконалення в інтересах суспільства стандартів бухгалтерського обліку, яких слід дотримуватися при поданні фінансових звітів, а також сприяння прийняттю та дотриманню їх в усіх країнах. З 1983 до 2000 року членами КМСБО були всі професійні організації бухгалтерів, які входили до складу Міжнародної федерації бухгалтерів (МФБ). В травні 2000 року був прийнятий новий статут, згідно з яким індивідуальне членство було скасоване, а Комітет був перейменований у Раду з міжнародних стандартів бухгалтерського обліку – РМСБО (International Accounting Standards Board – IASB).

Відповідно до нового статуту РМСБО у своїй діяльності переслідує наступні цілі:

- розробка в інтересах громадськості єдиної системи високоякісних, зрозумілих і глобальних стандартів бухгалтерського обліку, що мають обов'язкову силу, згідно з якими у фінансовій звітності повинна розкриватися якісна, прозора й порівнянна інформація для того, щоб учасники фондових ринків і інші користувачі могли приймати обґрунтовані економічні рішення;

- поширення й забезпечення строгого дотримання даних стандартів;

- забезпечення максимального зближення (конвергенції) національних стандартів бухгалтерського обліку з міжнародними стандартами, виходячи з найбільш оптимального рішення питань бухгалтерського обліку й звітності.

Нові цілі РМСБО більшою мірою, чим раніше, орієнтовані на забезпечення практичного застосування міжнародних стандартів і їхню конвергенцію з національними системами обліку. Ціль максимального зближення національних стандартів фінансової звітності з міжнародними є однією з найважливіших. Стандарти головним чином визначають методи оцінки й підходи до подання інформації у фінансовій звітності.

Тому після реорганізації в 2001 році РМСБО перейменував стандарти з «Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку» (International Accounting Standards — IAS) на «Міжнародні стандарти фінансової звітності) — МСФЗ (International Financial Reporting Standards — IFRS). Разом з тим стандарти, випущені до цього, зберігають свою колишню назву (тобто Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку) і будуть замінятися МСФЗ поступово.

Таким чином, у широкому сенсі цього терміна Міжнародні стандарти фінансової звітності — це стандарти й інтерпретації, прийняті РМСБО, які включають:

— Міжнародні стандарти фінансової звітності (IFRS);

— Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку (IAS);

— Інтерпретації, розроблені Комітетом з інтерпретації міжнародної фінансової звітності (IFRIC) або колишнім Постійним комітетом з інтерпретацій (SIC).

Більша частина МСФЗ стосується підприємств всіх видів діяльності, у тому числі банків, страхових компаній і інших фінансових установ. Обмеження по застосуванню окремих МСФЗ відносно тих чи інших суб’єктів підприємництва наведені безпосередньо в текстах стандартів.

За своїм статусом МСФЗ не є домінуючими над законодавчими актами, що регулюють |складення фінансової звітності у певній країні. Через це впровадження МСФЗ здійснюється передусім зусиллями членів РМСБО на місцях з метою переконання урядів та органів, які встановлюють стандарти та контролюють ринки цінних паперів, представників ділових кіл дотримуватися Міжнародних стандартів фінансової звітності при складанні фінансових звітів. Результатом цих зусиль є сприяння МСФЗ поліпшенню та гармонізації фінансової звітності у світі.

На сьогодні МСФЗ використовуються:

- як основа національних вимог до бухгалтерського обліку в багатьох країнах світу;

-як міжнародний базовий підхід тими країнами, які розробляють свої власні вимоги;

- фондовими біржами та регулюючими органами, які вимагають або дозволяють іноземним емітентам подавати фінансові звіти згідно з МСФЗ;

- наднаціональними органами, такими як Європейська комісія;

- Світовим банком, який вимагає від позичальників подання фінансової звітності згідно з МСФЗ;

- дедалі більшою кількістю підприємств.

МСФЗ є відправною точкою для багатьох країн, що розвиваються, і які створюють національні стандарти - Китай, багато країн Азії, Східної Європи, СНД. Міжнародні стандарти прийняті багатьма фондовими біржами, в тому числі Лондонською, Франкфуртською, Римською, Амстердамською, Гонконгською, Цюріхською.

Застосування МСФЗ в Європі та США.

З метою реалізації «стратегії підготовки фінансової звітності», прийнятої Європейською Комісією у червні 2000 року, в 2002 році Євросоюзом було схвалено Положення по веденню бухгалтерського обліку, відповідно до якого всі компанії із країн ЄС, зареєстровані на біржах (усього близько 8000 компаній), починаючи з 2005 року повинні дотримувати вимог МСФЗ при підготовці консолідованої фінансової звітності. Вимоги про застосування МСФЗ поширюються на 27 країн Євросоюзу і 3 країни Європейської економічної зони. МСФЗ також застосовується більшістю великих компаній Швейцарії, яка не є членом ЄС або ЕЭЗ. У грудні 2008 року Еврокомісія визначила Загальні принципи бухгалтерського обліку (GAAP) США, Японії, Китаю, Канади, Південної Кореї й Індії як еквівалент МСФЗ, прийнятих ЄС, для цілей подачі фінансової звітності в офіційні органи, для компаній, зареєстрованих на біржах ЄС, із країн, що не є членами ЄС. Компанії з інших країн повинні використовувати МСФЗ починаючи з 2009 року.

Що стосується США, то Комісією з цінних паперів (Securities Exchange Commission – SEC) зареєстровано близько 13 000 компаній. Понад 1 150 з них є закордонними компаніями. До листопада 2007 року, якщо такі іноземні емітенти для підготовки своєї фінансової звітності використовували національні стандарти, а не GAAP США, від них було потрібно проведення й подання в Комісію з цінних паперів звірення чистого прибутку й чистих активів, розрахованих відповідно до МСФЗ або національних стандартів, з аналогічними показниками, розрахованими за GAAP США. У листопаді 2007 року Комісія з цінних паперів проголосувала за надання іноземним компаніям права використовувати для підготовки фінансової звітності МСФЗ без проведення звірення з GAAP США.

У листопаді 2008 року Комісія з цінних паперів опублікувала план реалізації програми МСФЗ. План реалізації відображає основні етапи, які по досягненні можуть привести до обов'язкового переходу на МСФЗ, починаючи з податкових періодів, що закінчуються 15 грудня 2014 року або пізніше. Пропонований план реалізації також дозволяє деяким компаніям почати застосування МСФЗ до цієї дати.

Тобто, разом з поширенням застосування МСФЗ в країнах світу здійснюється також процес конвергенції, або уніфікації GAAP США та МСФЗ. Так, у жовтні 2002 року Рада із стандартів фінансового обліку США (Financial Accounting Standards Board – FASB) і РМСБО документально оформили своє прагнення уніфікувати GAAP США та МСФЗ, підписавши меморандум про розуміння, відомий як «Норволкська угода». Дві організації

зобов'язалися робити все можливе, щоб:

• якомога швидше зробити існуючі стандарти фінансової звітності порівнянними;

• координувати свої майбутні робочі програми з метою забезпечення сумісності стандартів.

При цьому «порівнянність» має на увазі відсутність істотних розбіжностей між двома системами стандартів.

Також у лютому 2006 року FASB і РМСБО опублікували Меморандум про розуміння, у якому визначені короткострокові й довгострокові проекти по конвергенції двох систем стандартів, з описом основних етапів і заходів по досягненню такої конвергенції.

На сьогоднішній день більшість країн світу вимагають застосування МСФЗ для всіх місцевих лістингових компаній, більше 20 країн світу дозволяють місцевим лістинговим компаніям застосовувати МСФЗ. Тобто загалом більше 100 країн світу застосовує МСФЗ для лістингових компаній, та більше 60 країн застосовують МСФЗ для нелістингових компаній.

Ці дані свідчать про тенденцію, що МСФЗ стають обов’язковою умовою обігу цінних паперів світових фондових ринках, а також поширенням застосування цих стандартів національними нелістинговими компаніями, що сприяє поглибленню міжнародної кооперації та розподілу праці на основі однозначного розуміння фінансової звітності та росту довіри до її показників.

В Україні законодавчо застосування МСФЗ не врегульовано. Існує лише одна норма в законі «Про акціонерні товариства», яка передбачає обов’язковість для публічних акціонерних товариств додатково розкривати інформацію згідно з МСФЗ. Такі вимоги поширюються також на банківські установи згідно з регуляторними положеннями Нацбанку України. Від фінансових установ в Україні застосування МСФЗ не вимагається.