2.2. Педагогічні умови використання ігрової діяльності як засобу розвитку творчої уяви.

Виходячи з результатів констатувального етапу експерименту нами був

проведений формувальний етап експерименту.

Мета формувального етапу – розвиток творчої уяви дітей старшого дошкільного віку. У формувальному етапі експерименту брали участь 20 дітей ЕГ.

Організовуючи роботу з розвитку творчої уяви дітей старшого дошкільного віку ми виходили з того, що ця робота буде ефективною за дотримання таких педагогічних умов:

1. створення культурного і предметно-розвивального середовища;

2. систематичної організації творчих ігор;

3. організації різних видів ігор, спрямованих на розвиток творчої уяви.

3. Аналіз результатів дослідження

На основі проведеної вище роботи нами був проведений контрольний

етап експерименту.

Мета цього етапу – перевірити ефективність запропонованих форм ігрової діяльності для розвитку у дітей творчої уяви.

Заключний етап проводився з використанням аналогічних завдань констатуального етапу і дещо відмінних, що дало нам змогу порівняти результати обох етапів та визначити ефективність запропонованої нами системи роботи.

У результаті експериментального дослідження ми виявили, що розвиток уяви – тонкий процес, який пронизує весь розвиток особистості дитини. Це ми можемо бачити й у процесі нашої роботи. На початку дослідження рівень розвитку творчої уяви у дітей старшого дошкільного віку мав досить низькі показники.

Аналіз результатів в експериментальній та контрольній групах після формувального експерименту переконливо засвідчує про ефективність розробленого нами комплексу занять із розвитку творчої уяви. Спеціально застосовувані прийоми і методи, включені до системи занять дають цілком суттєвий позитивний результат.

Порівняльний аналіз результатів діагностики початку і в кінці дослідження дає можливість побачити, що розвиток уяви в ЕГ групі підвищився на 30 %.

Хоча дітям давалися завдання лише з розвиток уяви, майже в усіх дітей досліджуваної групи відбулися суттєві особистісні зміни. Діти стали активними, ініціативними, здатними до прийняття самостійного рішення, до постановки нових запитань і до пошуку власних оригінальних відповідей. В них явно знизився страх перед невдачею, перед можливим критичним зауваженням. З'явилася велика упевненість у собі у своїх можливостях. В них сформувалася звичка до вільного самовираження. Звісно, всі ці особливості виражалися в дітей поки що тільки під час занять.

Висновки

Проблема розвитку творчої уяви у дітей старшого дошкільного віку набуває особливого значення на сучасному етапі розвитку суспільства.

Під розвитком творчої уяви ми розуміємо цільову установку і спосіб перетворення предметів дійсності, розвиток свободи уяви, здатність до незвичного комбінування елементів дійсності, надання предметам нових функцій, вміння побачити й ставити проблеми, можливість розглядати предмети і явища у різних контекстах, зв'язках, і відносинах, знаходити нетрадиційні шляхи вирішення проблемних ситуацій.

Результати констатувального етапу експерименту свідчать про те, що в практиці роботи ДНЗ недостатньо сформована система розвитку творчої уяви, що позначається на ефективності реалізації завдань з розвитку творчої уяви в процесі ігрової діяльності у дітей старшого дошкільного віку.