- •1.6.1 Хід роботи 22
- •2.4 Лабораторна робота №8 39
- •2.5.1 Методика визначення 43
- •2.6 Лабораторна робота № 10 44
- •1 Визначення механічних властивостей грунтів
- •1.1 Характеристики деформованості ґрунтів
- •1.2 Лабораторна робота №1 Випробування ґрунтів на компресію
- •1.2.1 Компресійний прилад конструкції Літвінова
- •1.2.2 Хід роботи
- •1.2.3 Обробка дослідних даних
- •1.3 Характеристики міцності ґрунтів
- •1.4 Лабораторні роботи №2 і №3 Випробовування ґрунтів на зсув
- •1.4.1 Зсувний прилад конструкції Літвінова
- •1.4.2 Хід роботи
- •1.4.3 Обробка дослідних даних
- •1.5 Просадковість лесових ґрунтів
- •1.6 Лабораторна робота №4 Випробування на просадковість лесових ґрунтів
- •1.6.1 Хід роботи
- •1.6.2 Обробка результатів досліду
- •Контрольні запитання
- •1.7 Осідання глинистих ґрунтів з часом
- •1.8 Лабораторна робота № 5 Випробування водонасиченого ґрунту на консолідацію
- •1.8.1 Хід роботи
- •1.8.2 Обробка результатів досліду
- •Контрольні запитання
- •1.9 Визначення характеристик деформованості ґрунтів в польових умовах
- •1.10 Лабораторна робота № 6 Штампові випробування ґрунтів
- •1.10.1 Підготовка основи і обладнання
- •1.10.2.Хід роботи
- •1.10.3 Обробка результатів досліду
- •Контрольні запитання
- •2 Визначення фізичних властивостей грунтів
- •2.1 Класифікація ґрунтів
- •2.2 Інженерно-геологічні вишукування та відбір зразків для лабораторних досліджень
- •2.3 Лабораторна робота № 7 Визначення щільності частинок ґрунту
- •2.3.1 Методика визначення
- •2.4.1 Метод ріжучого кільця
- •2.4.1.1 Методика визначення
- •2.4.1.2 Обробка результатів досліду
- •2.4.2 Метод парафінування
- •2.4.2.1 Методика визначення
- •2.5.1 Методика визначення
- •2.6.1 Визначення межі текучості
- •Методика визначення
- •2.6.2 Визначення межі розкочування
- •Методика визначення
- •Контрольні запитання
- •3 Класифікаційні показники властивостей грунтів
- •3.1 Класифікаційні показники великоуламкових ґрунтів
- •3.2 Класифікаційні показники піщаних ґрунтів
- •3.3 Класифікаційні показники глинистих ґрунтів
- •Контрольні запитання
- •Додаток а Основні буквені позначення одиниць вимірювання
- •Додаток б Основні буквені позначення характеристик ґрунтів
- •21021, М. Вінниця, Хмельницьке шосе, 95, внту
- •21021, М. Вінниця, Хмельницьке шосе, 95, внту, гнк
- •7.092108 “ Теплогазопостачання і вентиляція “
- •7.092103 -“ Міське будівництво та господарство”,
- •7.092108 - “ Теплогазопостачання і вентиляція“
1.6 Лабораторна робота №4 Випробування на просадковість лесових ґрунтів
В практиці вишукувань найбільш широке застосування знаходять два способи визначення відносної просадковості в компресійному приладі: за методом однієї та за методом двох кривих.
За методом однієї кривої (рис. 1.5) випробовують один зразок непорушеної структури природної вологості при заданому тиску . Зразок завантажують ступенями до заданого тиску р. Після стабілізації деформацій ґрунту від заданого тиску р зразок ґрунту зволожують до повного водонасичення. При цьому відбувається просідання ґрунту, яке замірюють індикатором. Досягнувши стабілізації насиченого водою зразка, продовжують його компресійне випробування (див. рис. 1.5).
З
а
методом двох кривих компресійні
випробування виконують на двох зразках:
перший зразок природної вологості;
другий – в стані повного водонасичення.
При такому методі одержують дві криві
залежності зміни коефіцієнту пористості
від тиску, що дозволяє визначити відносну
просадковість при будь-якому тискові
р.
Рисунок 1.5 - Компресійна крива просадкового ґрунту (за методом однієї кривої)
Необхідне устаткування та підготовка приладу такі ж. як і при випробуванні на компресію зв’язних або сипучих ґрунтів (див. лабораторну роботу №1).
До
початку досліду повинні бути визначені
маса зразка, щільність ґрунту
,
щільність частинок ґрунту
,
природна вологість
w,
коефіцієнт пористості е,
глибина
відбору зразка z,
товщина і-го шару просадкової товщі
,
тиск р.
1.6.1 Хід роботи
Підготовку зразка, збирання приладу виконують так, як і в лабораторній роботі № 1.
Випробування
лесового ґрунту до тиску, рівного
, за методом однієї кривої виконують
аналогічно до випробувань ґрунту на
компресію (див. лабораторну роботу №1).
1. Після досягнення умовної стабілізації деформацій зразка від дії тиску р роблять зволоження ґрунту до повного водонасичення. При цьому спостерігається інтенсивне зростання деформацій ґрунту, яке має назву просідання. В навчальній роботі час стабілізації водонасиченого зразка приймається рівним 10-15 хвилин (до моменту зупинки стрілки індикатора).
2. Подальше випробування виконують при заданих значеннях тиску (в цій роботі = 250 і 300 кПа).
Результати спостережень заносять в журнал (табл. 1.5).
Таблиця 1.5 – Журнал спостережень
Наванта-ження, кН |
Тиск, кПа |
Показання індикатора, мм |
Осідання зразка, мм |
Відносне осідання |
Приріст кое-фіцієнта по-ристості |
Коефіці-єнт по-ристості |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
0,00 |
0,00 |
0,00 |
0,00 |
0,00 |
0,00 |
|
1.6.2 Обробка результатів досліду
1.
Обчислюють осідання зразка, відносне
осідання, приріст ∆
,
коефіцієнт пористості
.
2.
Будують графік залежності
(див. рис. 1.5).
3.
Обчислюють відносну просадковість εsl
і виконують класифікацію ґрунту
(просадковий, непросадковий). Тиск від
власної ваги ґрунту визначають за
формулою
,
де
-
питома вага ґрунту;
-
щільність ґрунту;
-
прискорення сили тяжіння; z - глибина
відбору зразку.
Висоту
зразка ґрунту, стисненого напруженням
від власної ваги ґрунту, обчислюють
інтерполяцією на підставі даних про
зміну висоти зразка в журналі спостережень
(табл. 1.5). При цьому висота зразка
,
де hk
- висота кільця; s-
осідання зразка від дії тиску
,
яке й обчислюється інтерполяцією з
використанням дослідної залежності
тиску і осідання в таблиці 1.5.
4.
Виконують побудову графіка залежності
,
де
-
відносна деформація зразка;
-
осідання зразка ,
-
початкова висота зразка (рис. 1.6).
5.
Екстраполюють дві вітки кривої
,
одну частину (осідання зразка до
зволоження) в бік збільшення тиску
,
другу частину (осідання зразка після
насичення водою) в бік початку координат.
6.
На рис. 1.6 знаходять відстань між двома
кривими, яка відповідає величині
відносної просадковості εsl=
0,01.
При цьому використовують значення
,
обчислене
для
,
яке на графіку
одержане в процесі його побудови.
7.
Початковий просадковий тиск рsl
знаходять на осі
при
0,01.
8.
Вираховують просідання шару ґрунту
за допомогою наведеної вище формули
(1.10),
використовуючи знайдені величини
і
.
Рисунок 1.6 - Визначення початкового просадкового тиску за результатами компресійних випробувань: 1 - стиснення ґрунту природної вологості; 2 - теж в водонасиченому стані; 3 - відносна просадковість ґрунту; 4 - частини кривої, одержані за екстраполяцією
