- •136. Магнітне поле.
- •137. Закон Біо-Савара-Лапласа.
- •138. Напруженість та магнітна індукція. Сила Лоренца.
- •139. Магнітні поля колового та нескінченного струму.
- •140. Сила Ампера.
- •141. Закон циркуляції магнітного поля.
- •142. Соленоїд. Енергія та індуктивність довгого соленоїда.
- •143. Потік магнітного поля. Закон електромагнітної індукції Фарадея. Явище самоіндукції.
- •144. Принцип дії електричного генератора змінного струму.
- •145. Класифікація матеріалів за магнітними властивостями.
- •146. Феромагнетики, парамагнетики та діамагнетики.
- •147. Принципи мас спектрометрії.
- •148. Поведінка провідників у змінному полі.
- •149. Електричні прилади і їх використання.
- •150. Розширення меж використання електричних приладів.
- •151. Променева трубка. Принцип роботи осцилографа. Фігури Ліс-сажу.
- •Математичний вираз для кривої Ліссажу
- •152. Умови виникнення періодичного руху.
- •153. Електричні коливання. Електричний коливальний контур.
- •154. Згасаючі електричні коливання.
- •155. Активний та реактивний опори.
- •156. Коливальний контур.
- •157. Векторні діаграми.
- •158. Електромагнітні хвилі та їх взаємодія з речовиною.
- •159. Фігури Ліссажу.
- •160. Вимушені коливання. Явище резонансу.
- •161. Відкритий коливальний контур. Випромінювання електромагнітних хвиль.
- •162. Рівняння електромагнітної поля.
- •163. Принцип радіозв'язку. Модульований радіосигнал.
- •164. Світлова хвиля. Довжини і частоти хвиль світлового діапазону.
- •165. Енергія світлової хвилі. Вектор Пойтінга.
- •166. Принцип Ферма розповсюдження світлових хвиль. Закони відбиття та заломлення світлових хвиль.
- •167. Коефіцієнти відбиття та проходження електромагнітних хвиль.
- •168.Фотометрія. Сила світла, освітленість, світимість – визначення та одиниці виміру
- •169.Геометрична оптика. Променеве наближення Чотири закони геометричної оптики.
- •170. Тонка лінза. Оптична сила, фокусна відстань, фокальна площина тонкої лінзи
- •171. Формула тонкої лінзи той, що збирає і той, що розсіює.
- •172. Побудова оптичних зображень за допомогою тонкої лінзи.
- •173. Інтерференція світла і її умови.
- •174. Інтерференція світла від двох когерентних джерел.
- •175. Інтерференція світла на тонких плівках. Просвітлення оптики.
- •176. Дисперсія світла. Дослідження Ньютона.
- •177. Дифракція світла. Дифракційна ґратка.
- •179. Взаємодія світла з речовиною. Поглинання та випромінювання світла атомами. Постулати Бора.
- •180. Серії випромінювання. Умови квантування.
- •181. Потенціальна яма. Тунельний ефект.
- •182. Потенціальний бар'єр.
- •183. Ефект Компотна.
- •184.Явище фотоефекту. Формула Ейнштейна для фотоефекту.
- •185. Закони Столєтова для фотоефекту
- •186. Тиск світла
- •187. Хвилі де Бройля
- •188. Співвідношення невизначеностей Гейзенберга
- •189. Рівняння Шредингера
- •190.Будова атома. Досліди Резерфорда.
- •191.Постулати Бора
- •192.Серії випромінювання.Квантування енергії.
- •193.Атомне ядро
- •194.Радіоактивність
- •195.Закон радіоактивного розпаду
- •196. Радіоактивне випромінювання та взаємодія його з речовиною.
- •197.Взаємозв'язок маси та енергії матерії.
- •198.Ядерний розпад.
- •199. Ланцюгова реакція.
- •200. Термоядерний синтез.
- •200. Термоядерний синтез.
- •201. Атомна енергетика.
- •201. Атомна енергетика.
- •202. Загальні відомості про елементарні частинки.
161. Відкритий коливальний контур. Випромінювання електромагнітних хвиль.
Електромагнітні хвилі – це процес поширення електромагнітних коливань у просторі з кінцевою швидкістю. Їх передбачив у 1832 році Фарадей, а в 1860 році теоретично довів Максвелл, а також встановив, що швидкість поширення електромагнітної хвилі є величиною скінченною і у вакуумі дорівнює швидкості світла (тобто c 3·108 м/с) Електромагнітна хвиля характеризується частотою. Розрізняють лінійну частоту ν й циклічну частоту ω = 2πν. В залежності від частоти електромагнітні хвилі належать до одного із спектральних діапазонів.
Іншою
характеристикою електромагнітної хвилі
є хвильовий вектор
.
Хвильовий вектор визначає напрямок
розповсюдження електромагнітної хвилі,
а також її довжину.
Довжина (λ) електромагнітної хвилі — це відстань, на яку поширюється хвиля за один період коливань
Довжина
електромагнітної хвилі
,
де k - хвильове число.
Для утворення інтенсивних електромагнітних
хвиль необхідно створити електромагнітні
коливання достатньо високої частоти.
Зміни
електромагнітного поля відбуваються
при зміні сили струму в провіднику, а
сила струму в провіднику змінюється
при зміні швидкості руху електричних
зарядів в ньому, тобто при русі зарядів
з прискоренням.
Отже,
електромагнітні хвилі повинні виникати
при прискореному русі електромагнітних
зарядів.
У 1888 році німецький учений Герц експериментально відкрив електромагнітні хвилі, передбачені теорією. Учений сконструював високочастотний генератор електричних коливань і резонатор – приймач цих коливань. Частота коливань буде тим більшою, чим менше значення індуктивності котушки та електроємності конденсатора. Для цього коливальний контур Герц зробив відкритим.
Відкритий коливальний контур випромінює електромагнітні хвилі, оскільки в процесі коливань у контурі електрони рухаються з прискоренням.
При
збудженні у відкритому коливальному
контурі коливань із великою амплітудою
навколо контуру виникають поля
і
,
пов’язані із зарядами і струмом у
контурі. Змінні поля
і
індукують
відповідно поля
i
.
Далі поля
і
,
взаємно індукуючи одне одного, утворюють
вільне електромагнітне поле.
П
ри
поширенні електромагнітної хвилі
вектори напруженості Е
і магнітної індукції
INCLUDEPICTURE
"http://subject.com.ua/physics/zno/zno.files/image615.gif"
\* MERGEFORMATINET
INCLUDEPICTURE
"http://subject.com.ua/physics/zno/zno.files/image615.gif"
\* MERGEFORMATINET
перпендикулярні
напрямку розповсюдження хвилі і взаємно
перпендикулярні між собою. Практичне
застосування
електромагнітних хвиль для встановлення
зв'язку без проводів продемонстрував
7 травня 1895 російський фізик О. Попов.
Цей день вважається днем народження
радіо.
162. Рівняння електромагнітної поля.
Рівняння руху для електромагнітного поля називаються рівняннями Максвелла.
Рівня́ння Ма́ксвелла — це основні рівняння класичної електродинаміки, які описують електричне та магнітне поле, створене зарядами й струмами.
Електромагнітне поле не потребує для себе якого-небудь носія типа твердого, рідкого або газоподібного тіла, воно само є матеріальним полем і може поширювати обурення у вакуумі і з кінцевою швидкістю.
Проте вона унаслідок своєї внутрішньої противоречивості нагадувала Максвеллу Вавилонську башту. Відмовившись від деяких законів, зберігши і обоб¬щив інші, наділивши кожну математичну операцію фізичним сенсом і в той же час давши кожній фізичній величині чітку математичну характеристику, Максвелл прийшов до свого знаменитого рівнянням електромагнітного поля:
INCLUDEPICTURE
"http://www.kspu.kr.ua/wiki/images/6/6b/Vova1.jpg"
\* MERGEFORMATINET
де Е — вектор напруженості електричного поля; D — вектор електричної індукції; B — вектор магнітної індукції; Н — вектор напруженості магнітного поля; р — щільність заряду; j — струм
