- •Жанрова система епохи романтизму
- •Шляхи розвитку французького музичного театру першої половини хіх століття
- •Творчий шлях та характеристика оперного стилю мейєрбер. Джакомо Мейєрбер
- •Гектор берліоз. Характеристика стилю та творчий шлях. Огляд творчої спадщини. Гектор берліоз
- •Действие II
- •Действие III
- •Действие IV
- •Опера «Руслан і Людмила» Опера в п’яти діях на лібрето композитора в.Широкова
- •Роберт шуман творчий шлях та характеристика стилю. Вокальна лірика шумана. Інструментальна та симфонічна творчість шумана. Роберт Шуман
- •Биография
- •Характеристика стилю
- •Вокальна лірика Шумана
- •Творчість
- •Творча спадщина
- •Фридерік Франсуа́ Шопе́н
- •Біографія Дитинство і юність
- •Кар'єра в Парижі
- •Смерть і поховання
- •Риси стилю
- •Фортепіанні п'єси малих форм
- •«Польські» жанри
- •Великі форми
- •Інші твори
- •Список творів Для фортепіано з оркестром
- •Для фортепіано соло
- •Творчість
- •Спадщина Опери
- •Первое действие.
- •Второе действие.
- •Третье действие.
- •Четвертое действие.
- •Ференс ліст. Творчий шлях і характеристика стилю. Фортепіанна творчість ліста. Принцип програмності у симфонічній творчості ліста. Ференц Ліст
- •Біографія
- •«Роки мандрівок»
- •Гастролі Україною
- •Пізні роки
- •Творчість
- •Фортепіанні твори
- •Оркестрові та вокальні твори
- •Найзначніші твори Опера
- •1825 — «Дон Санчо або замок кохання» (Don Sanche ou le Chateau d'Amour) Для оркестру
- •13 Симфонічних поем (1848—1861)
- •Для фортепіано з оркестром
- •Для фортепіано
- •Ріхард Вагнер
- •Вільгельм Ріхард Вагнер
- •Біографія
- •Визнання
- •Завершення кар'єри
- •Особливості драматургії
- •Лейтмотиви
- •Вибір сюжетів
- •Інші музичні твори
- •Значення творчості
- •Симфонічні твори
- •Фортепіанні твори
- •Літературні твори
- •Опера Ріхарда Вагнера «Тангойзер»
- •«Лоенгрін» Опера в трьох діях Ріхарда Вагнера на лібретто композитора
- •История создания
- •«Трістан та Ізольда» Опера в трьох діях Ріхарда Вагнера на либретто композитора
- •Джузе́ппе Фортуні́но Франче́ско Ве́рді
- •Біографія Дитинство
- •Початок композиторської діяльності
- •Розквіт творчості
- •Пізні роки
- •Твори Опери
- •Для хору
- •Камерна, інструментальна і вокальна музика
- •«Ріголетто»
- •Опера в трьох діях на лібрето Франческо Марії п’яве, за драмою Віктора Гюго «Король забавляється».
- •Час дії: XVI століття. Місце дії: Мантуя. Перше виконання: Венеція, театр Ла Феніче, 11 березня 1851 року.
- •История создания
- •«Трубадур»
- •Опера в чотирьох діях на лібрето Сальваторе Каммарано
- •История создания
- •«Травіата»
- •Опера в трьох діях на лібрето Франческо Марії п’яве, основане на п’єсі Олександра Дюма-сина «Дама з камеліями».
- •Опера в чотирьох діях на лібрето Антоніо Гісланцоні.
- •История создания
- •«Отелло» Опера в четырех действиях Джузеппе Верди на либретто (по-итальянски) Арриго Бойто, основанное на трагедии у. Шекспира.
- •«Фальстаф» Опера в трех действиях Джузеппе Верди на либретто Арриго Бойто, основанное на комедии у.Шекспира «Виндзорские проказницы»
- •История создания
- •Йоганес брамс
- •Характеристика стилю
- •Камерно-вокальна творчість брамса
- •16 П’єс для фортепіано в 4 руки
- •Фортепіанна творчість
- •Особливості симфонізму брамса
- •I симфонія
- •IV симфонія
- •Антон брукнер
- •Творчий шлях
- •Твори брукнера Симфонії
- •Духовні твори
- •Модест Петрович Мусоргський
- •Олександр порфір’євич бородін
- •Біографія
- •Симфонічна творчість бородіна
- •Камерно-вокальна та інструментальна творчість бородіна
- •Микола андрійович римський-корсаков
- •Музично-громадська діяльнісь
- •Характеристика стилю
- •Тематика творчості
- •Симфонічна та камерно-вокальна творчість
- •Список творів Опери:
- •Для оркестру:
- •Кантати
- •Царева наречена
- •Третя дія: Вдома у Собакіна Ликов і Грязной в очікуванні.
- •Золотий півник
- •Петро ілліч чайковський
- •Глава Московської композиторської школи. Опоненти кучкісти.
- •Симфонічна творчість
- •Четверта симфонія
- •П'ята симфонія
- •Шоста симфонія
- •Ромео і джульєтта
- •Франческа да ріміні
- •Балетна реформа чайковського
- •Друга дія
- •Третя дія
- •Творчий шлях
- •Симфонічна творчість глазунова.
- •Берджрик сметана
- •Біографія
- •Характеристика творчості
- •Особливість оперної драматургії
- •Каміль сен-санс
- •Характерні риси
- •Творча спадщина Опери
- •Вокально-симфонічні і хорові твори
- •Твори для оркестру
- •Камерні твори
- •Вокальні твори
- •Сеза́р Франк
- •10 Грудня 1822, Льєж — 8 листопада 1890, Париж
- •Біографія
- •Творча спадщина
- •Творчий шлях та характеристика стилю гріга. Огляд творчої спадщини. Едвард гріг
- •Характеристика творчості та стилю дворжака. Музична спадщина. Антонін жворжак
- •Ж. Бізе. Історичне значення, оперна садщина ( опера «кармен») жорж бізе
- •Життєвий та творчий шлях
- •Шарль гуно і його творчий внесок в жанр ліричної опери ( опера «фауст»). Шарль Гуно
- •«Фауст»
- •Дійові особи
- •Інтродукція
- •Йоганн Штраус
Фридерік Франсуа́ Шопе́н
(1 березня 1810, с. Желязова Воля, Мазовецьке воєводство, Польща — †17 жовтня 1849, Париж, Франція) — найвидатніший польський композитор та піаніст.
Біографія Дитинство і юність
Фридерік Шопен народився 1 березня 1810, в с. Желязовій Волі, під Варшавою. Його батько Нікол́а (Міколай) Шопен, французький емігрант, служив гувернером і шкільним вчителем; мати виховувалася в дворянській сім'ї. Вже дитиною Шопен проявив яскраві музичні здібності; у 7 років його почали навчати грі на фортепіано, і в тому ж році був виданий складений ним маленький полонез соль мінор. Перші професійні уроки гри на фортепіано отримав від віолончеліста Войцеха Живного, що тривали з 1816 до 1822. Незабаром Шопен став улюбленцем аристократичних салонів Варшави. Подальшим розвитком Шопена опікувався Вільгельм Вюрфель. Цей відомий піаніст та професор Варшавської консерваторії давав Шопену цінні (хоча нерегулярні) уроки органної музики. З 1823 по 1826 роки Шопен навчався у Варшавському ліцеї, де його батько був професором. Восени 1826 юний музикант почав вивчати музичну теорію, фігурний бас, і композицію з Йозефом Ельснером у Варшавській консерваторії. У 1831 він виїхав з Польщі до Відня, перед тим як оселився у Парижі, де провів значну частину життя.
Кар'єра в Парижі
Шопен вперше відвідав Відень на початку 1829, де давав концерт і отримав перші похвальні рецензії. Наступного року він повернувся до Варшави, де 17 березня у Національному Театрі дав прем'єру свого концерту для фортепіано фа мінор. 1831-го року Шопен покидає Польщу і оселяється в Парижі. Там починає працювати над своїми першими скерцо і баладами, також починає перший зошит етюдів. Тоді ж у Шопена проявляється захворювання на туберкульоз, з яким композитор боротиметься все життя. Початок і середина 1830-х у Парижі були плідним часом композитора. Він завершив свої найвідоміші роботи і регулярно давав концерти, що мали шалені відгуки. До 1838 Шопен став відомою людиною в Парижі. Серед його найближчих друзів був оперний композитор Вінченцо Беліні і художник Ежен Делакруа. Його друзями також були композитори Гектор Берліоз, Франц Ліст і Роберт Шуман, і хоча він іноді критикував їх музику, Шопен присвятив їм деякі свої композиції. У 1836 Шопен попрямував до Чехії побачитися з батьками. Восени того ж року в Парижі він познайомився з видатною жінкою — баронесою Дюдеван, яка придбала на той час широку літературну популярність під псевдонімом Жорж Санд. Шопену було тоді 28 років, мадам Санд — 34. Їхній союз продовжувався вісім років, причому велику частину цього часу вони провели в сімейному маєтку письменниці в Ноані. Взимку 1838—1839 років, яка була прожита з Жорж Санд на Майорці (Балеарські острови) здоров'я композитора значно погіршилось. Поєднання поганої погоди з безладом в домашньому господарстві, мабуть, згубним чином подіяло на його вже зачеплені туберкульозом легені. Останній раз він виступив в Парижі 16 лютого 1848. Друзі композитора відвезли його до Англії, де, вже дуже хворий, він грав у королеви Вікторії і дав кілька концертів — останній з них відбувся 16 листопада 1848.
