Творчість

У своїй музиці Шуман більше ніж любий інший композитор, відобразив глубоку природу романтизму. Шуман розвивав демократичні і реалістичні тенденції німецького і австрійського музичного романтизму.. Мало зрозуміла при житті більша частина його музики, тепер розцінювалася , як сміливе і оригінальне явлення в гармонії, ритмі і формі. Його твори тісно пов’язані з традиціями німецької музичної класики.

Більша частина фортепіанних творів Шумана — це цикли із невеликих п’єс лірико-драматичного, зображального і «портретного» жанрів, зв’язаних між собою внутрішньою сюжетно-психологічною линією. Один із самих типових циклів — «Карнавал» (1834), в якому із блиском проходят сценки, танці, маски, жіночі образи (сред них Кіаріна — Клара Вік), музичні портрети Паганіні, Шопена. Близькі до «Карнавалу» цикли «Метелики» (1831) і «Давидсбюндлери» (1837). Цикл п’єс «Крейслеріана» (1838,) належить до вищих досягнень Шумана. Світ романтичних образів, пристрасна туга, героїчний порив відображені в таких творах Шумана для фортепіано, як «Симфонічні етюди» («Этюди у формі варіацій», 1834), сонати. Разом з творами варіаційного і сонатного типів у Шумана є фортепіанні цикли, побудовані за принципом сюїти або альбома п’єс: «Фантастичні уривки» (1837), «Дитячі сцени» (1838), «Альбом для юнацтва» (1848) та інш.

У вокальній творчості Шуман розвивав тип ліричної пісні Ф. Шуберта.. Увокальних баладах і піснях-сценах Шуман зачіпив досить широке коло сюжетів. Яскравим зразком лірики Шумана — балада «Два гренадера» (на вірші Г. Гейне). Деякі пісні Шумана — це прості сценки або побутові портретні замальовки музика яких є близкою до німецької народної пісні («Народна пісня» на вірші Ф. Рюккерта та інш.).

Творчим успіхом виявилась музика Шумана до драматичної поеми «Манфред» Дж. Байрона (увертюра і 15 музичних номерів, 1849). В 4 симфоніях композитора ( «Весняна» 1841; Друга 1845—1846; «Рейнська» 1850; Четверта 1841—1851) відчувається світлий та життєрадісний настрій. Значне місце у симфоніях займають епізоди пісенного, танцювального жанрів.

Творча спадщина

Для фортепіано

• Вариації на тему «Abegg»

• Метелики,

• Танці давидсбюндлерів,

• Allegro Op. 8

• Карнавал, ор. 9

• Три сонати:

  • Соната № 1 фа діез мінор, ор. 11

  • Соната № 3 фа мінор, ор. 14

  • Соната № 2 соль мінор, ор. 22

• Фантастичні п’єси ор. 12

• Симфоничні етюди, ор. 13

• Дитячі сцени,

• Крейслеріана, ор. 16

• Фантазія до мажор, ор. 17

• Арабески, ор. 18

• Юмореска, ор. 20

• Новеллетти, ор. 21

• Ночні п’єси, op. 23

• Віденський карнавал, ор. 26

• Альбом для юнацтва, ор. 68

• Лісові сцени, op. 82

• Яскраві листки, op. 99

• Концерти

• Концерт для фортепіано з оркестром ля мінор, ор. 54

• Концерт для чотирьох валторн і оркестру, op. 86

• Интродукція і Allegro Appassionato для фортепіано з оркестром, op. 92

• Концерт для віолончелі з оркестром, op. 129

• Концерт для скрипки з оркестром, 1853

• Інтродукция і Allegro для фортепіано с оркестром, op. 134

• П’єси-фантазії для кларнета і фортепіано, op. 73

Вокальні твори

• «Коло пісень» ор. 35 (сл. Гейне, 9 пісень)

• «Мірти», ор. 25 (на вірші різних поетів, 26 пісень)

• «Коло пісень», ор. 39 (сл. Эйхендорфа, 12 пісень)

• «Любов і життя жінки», ор. 42 (сл. Шамиссо, 8 пісень)

• «Любов поета» ор. 48 (сл. Гейне, 16 пісень)

• «Сім пісень». ор. 104 (1851)

• «Вірш королеви Марі Стюарт», ор. 135, 5 пісень (1852)

• «Геновева». Опера (1848)

Симфонічна музика

• Симфонія № 1 сі бемоль мажор (відома як «Весняна»), ор. 38

• Симфонія № 2 до мажор, ор. 61

• Симфонія № 3 мі бемоль мажор «Рейнська», ор. 97

• Симфонія № 4 ре мінор, ор. 120

• Увертюра до трагедії «Манфред» (1848)

• Увертюра «Мессинська наречена»

ФРИДЕРІК ШОПЕН. ТВОРЧИЙ ШЛЯХ ТА ХАРАКТЕРИСТИКА СТИЛЮ. ФРАНЦУЗЬКА МІНІАТЮРА В ТВОРЧОСТІ ШОПЕНА. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ТА СПЕЦИФІКА КОЖНОГО ЖАНРУ ( МАЗУРКИ, ПОЛОНЕЗИ, НОКТЮРНИ, ЕТЮДИ, ВАЛЬСИ, ПРИЛЮДІЇ). ВЕЛИКІ ФОРМИ ФОРТЕПІАННОЇ СПАДЩИНИ ШОПЕНА (БАЛАДИ, СКЕРЦО, СОНАТИ, КОНЦЕРТИ).