Вокальні твори
Песні і романси на вірші французьких авторів
Сеза́р Франк
10 Грудня 1822, Льєж — 8 листопада 1890, Париж
французький композитор і органіст бельгійського походження
Біографія
Франк родився в німецько-бельгійській сім’ї. Мати була родом з Ахена, батько— з бельгійського села Гемменіх. В 1830 році Франк поступив в Льєжську консерваторію, яку закінчив з відзнакою по класу сольфеджіо і фортепіано. З 1833 по 1835 рік він брав приватні уроки гармонії у професора Дасуаня, який викладав у Паризькій консерваторії. Переїхавши в Париж, Франк поступив у консерваторію в клас професора Антонина Рейхи. В 1841р Франк вернувся в Бельгію, де успішно виступав як піаніст і органіст-віртуоз. В Бельгии Франк пише перші твори: Фортепіанне тріо (1843). Через два роки Франк проти волі батька їде в Париж, де пише симфонічну поему «Що чути на горі» и починає прцювати над оперою «Слуга напрокат». В 1853 р він получає місце органіста в церкві Сен-Жан-Сен-Франсуа дю Маре. На посаді органіста у цій церкві Франк працював до кінця життя. В 1871 р Франку запропонували керувати класом органу в Паризькій консерваторії. Серед його учнів — ряд відомих органістів і композиторів, в том числі Венсан д’Енді, Ернест Шоссон і Гі Ропарц. З 1874 року Франк писав багато різних творів у різних жанрах — ораторії, камерні ансамблі, фортепіанні та органні твори .В 1885 р. композитор був нагороджений Орденом Почесного легіонау, а через рік став президентом Національного музичного товариства. Франк помер в 1890 році от плевриту, який виник після грипу, похоронений на кладовищі Монпарнас.
Франк — один з великих композиторів XIX ст. Франк застосовував в своїх творах принцип наскрізного розвитку, оснований на використанні декількох тем, що розвивалися з однієї теми і проходили у всіх частинах, і їх об’єднання у фіналі надавало структурі твору більшу стійкість і закінченість.
Творча спадщина
Опери
«Страделла» (1841);
«Слуга напрокат» (1851—1853)
«Гульда» (1879—1885);
«Гізелла» (1888—1890)
Твори для хору і оркестру
Ораторії
«Руф» (1845)
«Заповіді блаженства» (1869—1879)
Велична меса;
Твори для оркестру
Велика симфонія G-dur (1840);
Симфонія d-moll (1883);
Симфонічні поеми:
«Про́клятий мисливець» (1882)
«Джини» (1884)
«Психея» (з хором; 1886—1888)
Симфонічні варіації для фортепіано з оркестром (1885)
Твори для органу
Фантазія C-dur
Велика симфонічна п’єса;
Пастораль;
Молитва;
Фінал;
Хорал E-dur
Хорал h-moll
Хорал a-moll
Фантазія A-dur
Кантабіле
Героїчна п’єса
Твори для фортепіано
Велике капріччо;
Прелюдія, хорал и фуга;
Прелюдія, арія і фінал;
Прелюдія, фуга і варіації
Камерні твори
Соната для скрипки і фортепіано (1886);
Струнний квартет D-dur;
Фортепіанне тріо (1843);
Фортепіанний квінтет
Творчий шлях та характеристика стилю гріга. Огляд творчої спадщини. Едвард гріг
(1834-1907)
Норвежський композитор. Мати – добра піаністка, навчала дітей музики. 1858 році Гріг поступив у Лейпцігську консерваторію. Нові ідейні стремління скоро відобразилося у творчості Гріга – фортепіанні «гуморески», соната, увертюра «Восени». Він організував товариство «Евтерпа», яке пропагувало твори молодих композиторів.
1870 р Гріг знайомитиься з Лістом, який допомагає і підтримує композитора.
1880-82 рр. – керував у Бергені концертним товариством «Гармонія». У 1898 році у цьому ж місті він провів перший фестиваль норвезької музики.
Гріг у своїй творчості був представником реалізму. До фортепіано звертався на протязі всього життя. Як і Шуман, Гріг у фортепіанних п’єсах постає, як розповідач – новелист. У його фортепіанній музиці намічається 2 течії: - більш інтимна; - пов’язана з народнопісенністю.
Гріг залишив більше 150 фортепіанних творів, 70 видано в 10 «ліричних зошитах». Самим великим по масштабу і значним твором Гріга є фортепіанний концерт a-moll. Також приділяв увагу вокальній музиці, яку видавали також також зошитами. Опублікува 125 пісень і романсів. Написав також ряд вокально-симфонічних і драматичних сцен і картин «Біля воріт монастиря», «Повернення на Батьківщину».
«Пер Гюнт» - музика до драми Ібсена. Гріг використав елементи норвезьких народних казок та наситив їх новими сучасними звучаннями.