Особливість оперної драматургії

Створення єдиного настрою, національного складу мови, симфонізація. Сметана був вимогливим до лібретистів. Він створив новий твір комічної опери та підняв її до рівня серії.

Симфонічний цикл

«Моя батьківщина» - складається з 6-ти крупних поем. Кожна являє собою самостійний художній твір, однак між поємами існують образні і тематичні зв’язки, що об’єднують їх в одне ціле.

Каміль сен-санс

(1835-1921)

Один з найбільш великий майстрів французької музики ІІ половини 19 століття. Сен-Санс – критик, композитор, піаніст, диригент.

Народився в Парижі. Вчився грати на фортепіано з трьох років. З ранніх років почав писати музику. В десять років вперше виступив у залі Плейєль з Третім фортепіанним концертом Бетховена,а в 12 років з сьомим концертом Моцарта (до якого сам написав каденцію).З ранніх років почав писати музику. В 1848 Сен-Санс поступає в Паризьку консерваторію в клас Франсуа Бенуа, В том жроці він починє займатися по композиції і оркестровці у Фроманталя Галеві, а також вчиться співу. Сен-Санс пиймає активну участь у видані повної збірки творів Глюка, пише романси, фортепіанний квінтет. Сен-Санса зближується з великими європейськими музикантами того часу ― Шарлем Гуно, Джоаккіно Россіні, Гектором Берліозом. В 1857 Сен-Санс получає посаду органіста в паризькій церкві Мадлен и займає цю посаду потягом двадцяти років. Сен-Санс був одним з перших французьких музикантів, які підтримували творчість Вагнера і Шумана. Сен-Санс перший в Франції виконує симфонічні поеми Ліста. Его твори получають премії на престижних композиторських конкурсах. С 1861 по 1865 він викладає в школі Нідермейєра. В 1871 він разом з Роменом Бюссіном засновує Національне музичне товариство, задача організації - розвиток сучасної французької музики і виконання творів сучасних композиторів. В 1870-х роках Сен-Санс починає виступати як критик. В листопаді 1875 року Сен-Санс по запрошеню Російського музичного товариства відвідує з концертами Санкт-Петербург, де диригує «Танцем смерті» і виступає як піаніст. Сен-Санс знайомиться з Н. Рубінштейном і Чайковським. В 1877 була поставлена опера Сен-Санса «Срібний дзвіночок». В 1886 році Сен-Санс припиняє свою співпрацю з Національним музичним товариством, після того як в їхніх концертах було вирішено виконувати не тільки французьку, але і зарубіжну музику. В кінці XIX ст. популярність Сен-Санса у Франції йде на спад. (Дружив з Бізе, Делібом, Лістом. Віртуозно володів технікою композиції письма. Володів художньою гнучкістю, вільно пристосовувався до різних стилів. Боровся проти будь-якої системи в мистецтві).

В останні роки життя Сен-Санс, недивлячись на поважний вік, багато гастролював як піаніст і диригент у Франції і закордоном. Останні його концерти відбулися в серпні 1921 року. Сен-Санс помер в Алжирі у віці 86 років

Характерні риси

• його кращі досягнення пов’язані з концертновіртуозною музикою;

• рельєфність і опора на народно-побутові жанри;

• найпопулярніші твори: віолончельні, скрипкові концерти, інтродукція і рондо – капрічіозо для скрипки з оркестром, п’ять фортепіанних концертів;

Написав для оркестру Бретонську і Овернську рапсодію, російське та арабське капріччо, фантазію «Африка», вокальні паризькі пісні.

Симфонія до-мінор 1886 рік – називається також « Симфонія з органом» - присвячена памяті Ліста.

Камерно - інструментальна музика

Фортепіанне тріо, скрипкова соната, струнні квартети, сиптет для фортепіано.

Сен – Санс написав більше 10-ти творів для музичного театру/балет «Жавотта». Опера «Самон і Даліла».