Симфонічна творчість

Чайковський увійшов в історію світового симфонізму, як творець лірико-драматичних, лірико-трагедійних симфоній. Більшість симфоній Чайковського – програмні. Важлива риса симфонічної музики Чайковського – взаємодія з оперним жанром. Всі симфонії різні по своєму характеру. І-ша симфонія – «Зимние грёзы» (g-moll) лірична, елегійна. ІІ-га симфонія (c-moll)- написана у святковому настрої. ІІІ-тя симфонія (D-dur) – складається з 5-ти частин, насичина танцювальними жанрами, що зближує цю симфонію з сюїтою. IV-та симфонія – симфонія-драма – конфлікт між людиною і оточуючим середовищем.

Чайковський – симфоніст – продовжує традиції Глінки, Бетховина, і лірично-пісенного симфонізму ранніх романтиків.

Четверта симфонія

(f-moll)

Четверта симфонія – чисто психологічна по змісту. Опорні точки – І частина та фінал.

І частина розкриває трагізм істраждання особи. Фінал в основному присвячений образу народу, дві середні частини виявляють ідею симфонії в інших аспектах – ліричному ( ІІ ч ) і скерцозному ( ІІІ ч ). Нові принципи композиції – взаємодія жанрового і ліричного начал. Тема інтродукції набуває значення лейтмотиву.

І частина за протяжністю рівна трьом частинам. Новаторська трактовка сонатного allegro. Співставляє контрастні образи експозиції. Важлива роль теми Г.П. – це ведуча тема не тільки І частини, але і всієї симфонії. В основі теми – тривожний мотив. П.П тема передвісник. Панує образ прекрасного – вальсовий рух.

Центр І частини – розробка разом з репризою Г.П – образ боротьби, протесту і в кульмінації драматизм.

ІІ частина – зберігає ліричні настрої, складна 3ч форма виявляє велике значення розвитку варіаційного принципу. І тема – соло гобоя. У мелодії проявляється декламаційне начало.

Середня частина Andantino – риси побутової пісні з’єднюються з танцювальним ритмом.

ІІІ частина – скерцо. Крайні частини скерцо мають фантастичний характер. Оптимістичне завершення інструментальної драми проходить у фіналі. Тема народної пісні «Во поле берёзонька стояла» використана у фіналі, продовжує розвиток лірико-драматичної лінії симфонії. 4 симфонія – перша інструментальна драма Чайковського, яка завершується оптимістичністю.

П'ята симфонія

тагічна

У 5 симфонії відсутнє життєрадісне скерцо з яскравими жанровими «картинами». Замість скерцо Чайковський ввів лірично-проникливий інтермеццо-вальс. Цикл 5 симфонії – монументальний.

І частина – синтез контрастності та єдності. Кода allegro – сама драматична кульмінація частини. Перша тема П.П – лаконічний мотив .

ІІ частина – драматичний конфлікт.

ІІІ частина – появляються образи природи і побуту «вальс». У кінці ІІІ частини звучить тема інтродукції. Фінал – остання фаза розвитку драми.

Шоста симфонія

Непримиримий конфлікт, боротьба життя проти смерті – основна думка, яка пронизує зміст шостої симфонії.

Незвичне сонатне allegro з різко розмежиними розділами Г.П і П.П в експозиції, з протиставленням в них швидкого і повільного темпів. Випадає і ІІ частина – замість повільної, ліричної музики розвивається 5-ти дольний вальс у досить швидкому темпі. Функцію скерцо виконує ІІІ частина у ритмі швидкого маршу ( скерцо-марш ).

Фінал лірична частина. Тема фіналу декламаційна.