- •Жанрова система епохи романтизму
- •Шляхи розвитку французького музичного театру першої половини хіх століття
- •Творчий шлях та характеристика оперного стилю мейєрбер. Джакомо Мейєрбер
- •Гектор берліоз. Характеристика стилю та творчий шлях. Огляд творчої спадщини. Гектор берліоз
- •Действие II
- •Действие III
- •Действие IV
- •Опера «Руслан і Людмила» Опера в п’яти діях на лібрето композитора в.Широкова
- •Роберт шуман творчий шлях та характеристика стилю. Вокальна лірика шумана. Інструментальна та симфонічна творчість шумана. Роберт Шуман
- •Биография
- •Характеристика стилю
- •Вокальна лірика Шумана
- •Творчість
- •Творча спадщина
- •Фридерік Франсуа́ Шопе́н
- •Біографія Дитинство і юність
- •Кар'єра в Парижі
- •Смерть і поховання
- •Риси стилю
- •Фортепіанні п'єси малих форм
- •«Польські» жанри
- •Великі форми
- •Інші твори
- •Список творів Для фортепіано з оркестром
- •Для фортепіано соло
- •Творчість
- •Спадщина Опери
- •Первое действие.
- •Второе действие.
- •Третье действие.
- •Четвертое действие.
- •Ференс ліст. Творчий шлях і характеристика стилю. Фортепіанна творчість ліста. Принцип програмності у симфонічній творчості ліста. Ференц Ліст
- •Біографія
- •«Роки мандрівок»
- •Гастролі Україною
- •Пізні роки
- •Творчість
- •Фортепіанні твори
- •Оркестрові та вокальні твори
- •Найзначніші твори Опера
- •1825 — «Дон Санчо або замок кохання» (Don Sanche ou le Chateau d'Amour) Для оркестру
- •13 Симфонічних поем (1848—1861)
- •Для фортепіано з оркестром
- •Для фортепіано
- •Ріхард Вагнер
- •Вільгельм Ріхард Вагнер
- •Біографія
- •Визнання
- •Завершення кар'єри
- •Особливості драматургії
- •Лейтмотиви
- •Вибір сюжетів
- •Інші музичні твори
- •Значення творчості
- •Симфонічні твори
- •Фортепіанні твори
- •Літературні твори
- •Опера Ріхарда Вагнера «Тангойзер»
- •«Лоенгрін» Опера в трьох діях Ріхарда Вагнера на лібретто композитора
- •История создания
- •«Трістан та Ізольда» Опера в трьох діях Ріхарда Вагнера на либретто композитора
- •Джузе́ппе Фортуні́но Франче́ско Ве́рді
- •Біографія Дитинство
- •Початок композиторської діяльності
- •Розквіт творчості
- •Пізні роки
- •Твори Опери
- •Для хору
- •Камерна, інструментальна і вокальна музика
- •«Ріголетто»
- •Опера в трьох діях на лібрето Франческо Марії п’яве, за драмою Віктора Гюго «Король забавляється».
- •Час дії: XVI століття. Місце дії: Мантуя. Перше виконання: Венеція, театр Ла Феніче, 11 березня 1851 року.
- •История создания
- •«Трубадур»
- •Опера в чотирьох діях на лібрето Сальваторе Каммарано
- •История создания
- •«Травіата»
- •Опера в трьох діях на лібрето Франческо Марії п’яве, основане на п’єсі Олександра Дюма-сина «Дама з камеліями».
- •Опера в чотирьох діях на лібрето Антоніо Гісланцоні.
- •История создания
- •«Отелло» Опера в четырех действиях Джузеппе Верди на либретто (по-итальянски) Арриго Бойто, основанное на трагедии у. Шекспира.
- •«Фальстаф» Опера в трех действиях Джузеппе Верди на либретто Арриго Бойто, основанное на комедии у.Шекспира «Виндзорские проказницы»
- •История создания
- •Йоганес брамс
- •Характеристика стилю
- •Камерно-вокальна творчість брамса
- •16 П’єс для фортепіано в 4 руки
- •Фортепіанна творчість
- •Особливості симфонізму брамса
- •I симфонія
- •IV симфонія
- •Антон брукнер
- •Творчий шлях
- •Твори брукнера Симфонії
- •Духовні твори
- •Модест Петрович Мусоргський
- •Олександр порфір’євич бородін
- •Біографія
- •Симфонічна творчість бородіна
- •Камерно-вокальна та інструментальна творчість бородіна
- •Микола андрійович римський-корсаков
- •Музично-громадська діяльнісь
- •Характеристика стилю
- •Тематика творчості
- •Симфонічна та камерно-вокальна творчість
- •Список творів Опери:
- •Для оркестру:
- •Кантати
- •Царева наречена
- •Третя дія: Вдома у Собакіна Ликов і Грязной в очікуванні.
- •Золотий півник
- •Петро ілліч чайковський
- •Глава Московської композиторської школи. Опоненти кучкісти.
- •Симфонічна творчість
- •Четверта симфонія
- •П'ята симфонія
- •Шоста симфонія
- •Ромео і джульєтта
- •Франческа да ріміні
- •Балетна реформа чайковського
- •Друга дія
- •Третя дія
- •Творчий шлях
- •Симфонічна творчість глазунова.
- •Берджрик сметана
- •Біографія
- •Характеристика творчості
- •Особливість оперної драматургії
- •Каміль сен-санс
- •Характерні риси
- •Творча спадщина Опери
- •Вокально-симфонічні і хорові твори
- •Твори для оркестру
- •Камерні твори
- •Вокальні твори
- •Сеза́р Франк
- •10 Грудня 1822, Льєж — 8 листопада 1890, Париж
- •Біографія
- •Творча спадщина
- •Творчий шлях та характеристика стилю гріга. Огляд творчої спадщини. Едвард гріг
- •Характеристика творчості та стилю дворжака. Музична спадщина. Антонін жворжак
- •Ж. Бізе. Історичне значення, оперна садщина ( опера «кармен») жорж бізе
- •Життєвий та творчий шлях
- •Шарль гуно і його творчий внесок в жанр ліричної опери ( опера «фауст»). Шарль Гуно
- •«Фауст»
- •Дійові особи
- •Інтродукція
- •Йоганн Штраус
Антон брукнер
(1824-1896)
А. Брукнер народився 4 серпня 1824 року у селі поблизу Лінци. У дитинстві грав на фортепіано, скрипці, органі. У 13 років Брукнер співав у хорі та поступив на курси народних вчителів.
З 1845-1855рр. Брукнер проживає у Санкт-Флоріані, в цей період написав 40 творів ( хорові, органні, фортепіанні.) У 1856 році його запрошують в Лінц на посаду соборного органіста.
У 1861 року Брукнер здав вступні екзамени до Віденської консерваторії. Вчителі Брукнера – Симон Зехтер ( теоретик ), Отто Кицлер ( диригент і композитор ). У Лінці Брукнер написав більше 40 творів. З 1863-64 рр. закінчив 2 симфонії ( f-moll і d-moll ), симфонія c-moll ( 65-66рр). У 1864-67 пише 3 меси ( d-moll, e-moll, f-moll ).
Перший авторський концерт Брукнера відбувся в Лінці у 1864 році, який мав великий успіх.
У 1868 р. Брукнер їде до Відня, де і живе до кінця своїх днів. Перша симфонія прозвучала у Відні. На початку 90-х років здоров’я Брукнера погіршується хворба (водянка ). Брукнер помирає 11 жовтня 1896 року.
Творчий шлях
Музична спадщина налічує близько 120 творів ( світські кантати, хори, сольні пісні, духовні твори ). Лише один твір – струнний квінтет F-dur ( 1879 ) Брукнер присвятив камерно-інструментальному жанру. Центральне місце у його спадщині займають 9 монументальних симфоній.
Симфонії Брукнера- гігантські епопеї. Рапсодичність викладу, йде від стилю органних імпровізацій. Тематизм- сильна сторона музики Брукнера. Він майстер довгих розвиваючих, тематичних образів. Великий вплив на Брукнера мав початок 9 симфонії Бетховена. Розробив свою оригінальну симфонічну концепцію. ( У динамічному нагромадженю та у зміні образів є логіка епічного розкладу,широко розширені ліричні сцени ). У більшості симфоній Брукнера Г.П. підготовлює звучання тонічного тризвука. Друга група тем П.П.- становить ліричний розділ. Третя група - новий контраст, вриваються танцювальні або маршові ритми, які набувають загрозливого іноді демонічного складу. Його симфонії 4- частинні. Кожна частина виконує свою функцію. Ліричний центр циклу- Adagio. У скерцо- панують стихійні сили демонічний поритв. Крайні частини написані в сонатній формі і насичені конфліктністю. У фіналі Брукнер нерідко брав теми з інших частин. Трактував фінал, як драматичний центр симфонії.
III симфонія – d-moll (1873- трагічна); найбільш масштабна VIII симфонія – c-moll, та не завершина IX симфонія – d-moll. Найбільш відомі IV та VII симфонії.
IV- симфонія Es- dur (1874) - романтична.
VII симфонія E-dur (1881-1883) - таємничий початок тремоло струних. П.П розвивається в елегійних рисах, які інколи проникали в Г.П. У розробці змінюються контрастні настрої. Друга частина – adagio – належить до кращих творінь Брукнера. Третя частина – скерцо іде в дуже швидкому темпі. Фінал – написаний у сонатній формі.
Твори брукнера Симфонії
І симфонія – c-moll,
ІІ симфонія – c-moll,
ІІІ симфонія – d-moll,
IV симфонія – Es-dur,
V симфонія – B-dur,
VI симфонія – A-dur,
VII симфонія – E-dur,
VIII симфонія – с-moll,
IX симфонія – d-moll.
