Творчість

Першим виданим твором Монюшка є «Три пісні» на слова Адама Міцкевича (1838). З 1842 писав пісні (усього близько 400), видані у збірниках «Домашні піснярі» (збірник 1-6, 1844—1859; посмертно збірники 7-12 видав польський фольклорист, музикознавець і філолог Ян Карлович). Пісні Монюшка заклали основи польської національної вокальної музики. Головна заслуга композитора — створення національної опери.

Творам Монюшка притаманні мелодійність, ліризм, опора на національний пісенний і танцювальний фольклор, доступність музичної мови, а в музично-сценічних творах — майстерність в створенні індивідуальних характеристик (особливо комічних), в побудові масових, ансамблевих і сольних сцен. Глибоко проникнувши у народно-пісенну культуру, Монюшко створював оригінальні мелодії, багато з яких стали вважатися народними.

Головні риси композиторського таланту Монюшка яскраво втілені в опері «Галька», яка відображає соціальні конфлікти і має демократичне спрамування. Патріотичні і демократичні погляди знайшли вираження також в 12 «домашніх пісенниках», опері «Страшний двір» («Зачарований замок»), забороненій царськими властями після кількох спектаклів в 1865, опері «Парія» (1869) та ін. Монюшко був знайомий з Берджихом Сметаною, який поставив «Гальку» в Празі (1868), Ференцом Лістом, який видав полонези Монюшка, та ін.

Спадщина Опери

• Ідеал (1841),

• Карманьйола (1840),

• Жовтий чепець (1842),

• Чудова вода (1840-і роки),

• Сільська ідилія (1843: виконана 1852),

• Галька (1-а редакція, 1848, Вільнюс; 2-а редакція, 1858, Варшава),

• Бетлі (комічна опера, 1852),

• Сплавник лісу (комічна опера, 1858),

• Графиня (комічна опера, 1860),

• Чесне слово (1861),

• Зачарований замок (Страшний двір; 1865),

• Парія (1869);

Оперети

• Лотерея (1843, Мінск; 1846, Варшава),

• Рекрутський набір (1842),

• Боротьба музикантів (1840-е роки),

• Явнута, або Цигани (1-а редакція під назвою Цигани — Cyganie, 1850, поставлена 1852, Вільнюс; 2-а редакція під назвою Явнута, 1860, Варшава),

• Беата (мелодрама, 1872, Варшава);

Балети

• «Монте Крісто» (1866),

• «На постої» (1868),

• «Вибрики сатани» (1870):

• балетна музика до опер О. Николаі «Віндзорскі проказницы» і Д. Обера «Бронзовий кінь»;

Кантати

• «Мільда» (1848, слова Ю. І. Крашевського)

• «Нійола» (1852, слова Ю. І. Крашевського)

• «Круміне» (1852, слова Ю. І. Крашевського)

• «Примари» (1859, слова А. Міцкевича)

• «Кримські сонети» (1867, слова А. Міцкевича)

Духовна музика

• «Остробрамські літанії»

• 6 мес, зокрема «Петровінська»

для оркестру

увертюри:

• «Казка» (Зимова казка; 1848),

• «Каін, або Смерть Авеля» (1856),

• «Воєнна увертюра, або Коханка гетьмана» (1857), «Концертний полонез"

• камерно-інструментальна музика

• 2 струнних квартети (до 1840);

для фортеп'яно (близько 50 п'єс) -

• «Безделушки» (Fraszki, 2 зошити п'єс, 1843),

• 6 полонезів, вальси, мазурки;

для органа-

• «Пісні нашого костелу»

• для голосу з фортеп'яно

• більше 400 пісень;

• хори, вокальні ансамблі;

музика до спектаклів драматичного театру

до водевілів:

• А. Фредро «Ночівля в Апенінах» (1839),

• «Новий Дон Кіхот, або Сто безумств» (1842, поставлений 1923),

до постановок

• «Гамлета» і «Венеціанского купця» Шекспіра,

• «Розбійників» Шиллера, «Карпатських горців» Коженевського,

«Ліллі Венеди» Ю.Словацького.

Опера Станіслава Монюшка «Галька»

Опера в чотирьох діях; лібрето В. Вольського.

Дійові особи:

Галька, сопрано Зофья, сопрано Іонтек, тенор Запєвало, тенор Януш, баритон Волинщик, баритон Стольник, бас Дземба, бас

Дія відбуваєьбся в Польщі приблизно 1700 року.

Перша вистава відбулася 1січня 1848 року у Вільно (в концертному виконані в 2 діях). 1 січня 1858 року опера була показана у Варшаві в кінцевій редакції.

История создания

Сюжет оперы заимствован из одноименной поэмы прогрессивного писателя В. Вольского (1825–1882), с которой Монюшко познакомился в 1846 году. Автор поэмы написал либретто, и в 1847 году опера была закончена. 1 января 1848 года «Галька» была исполнена в концерте силами местных любителей музыки, так как в Вильно не было оперного театра. 1 января 1858 года состоялась варшавская премьера оперы, которая прошла с триумфальным успехом. Современники восприняли ее как рождение польской национальной оперы. К этому времени первоначальный облик оперы претерпел значительные изменения: из двухактной она превратилась в четырехактную; были введены танцы I и III актов; основные герои — нежная, доверчивая Галька и преданный, страстно и самоотверженно любящий деревенский парень Ионтек — получили более развернутые характеристики. Однако и в последней редакции Монюшко не смог полностью осуществить свои творческие намерения. Есть сведения, что он хотел окончить оперу сценой восстания крестьян, поднявшихся на защиту поруганной девушки, но по цензурным соображениям финал оказался лишенным социально-обличительной окраски и приобрел малоубедительные черты христианского смирения и кротости. В либретто постановок «Гальки» советскими театрами внесены изменения, способствующие более полному раскрытию замысла композитора.

Музика

Перша дія. Ефектні танцювальні сцени балу. Привітний полонез з хором підкреслює ліризм пісні Гальки «Як буйним вітром». Дует Гальки і Януша побудований на широкій мелодії. В арії стольника «Ах, друзі, таке щастя»знову знову чути риси полонезу.

Друга дія. Арія Гальки «Коли б з сонцем рано» повна почуттів та надії. В арії Іонтека «Ну що, ти  віриш» схвильованість змінюється на ніжність.

Оркестровий вступ до третьої дії передає відчуття тривоги. Драматична сцена Гальки і  Іонтека побудована на різкому протиставлнні схвильованих вигуків хору і  мелодій Гальки. Четверта дія - кульмінація драми. В думці Іонтека «Меіж горами вітер виє» відчувається горе і сум. Розгорнутий монолог Гальки вражає силою драматизму і психологічною правдою;.