Викладення та оформлення результатів дослідження.
Після вивчення літератури, за допомогою викладача, уточнюється первинний план і остаточний варіант береться за основу текстуального оформлення роботи.
Традиційно структура реферату включає наступні елементи:
Титульний аркуш. На титульній сторінці реферату вказуються найменування міністерства, якому підпорядкований навчальний заклад (Міністерство освіти і науки України); назву вищого навчального закладу (Державний вищий навчальний заклад «Київський коледж легкої промисловості»); назву циклової комісії (кафедри), де виконана робота; курс, групу, прізвище, ім'я, по батькові автора (див. додаток 1).
План. Після титульного аркуша розташовується план, в якому містяться назви розділів і параграфів та вказуються сторінки.
План є інформативним елементом, оскільки дає коротке уявлення про проблематику, що розробляється, про логіку викладення та актуальність, наукову і практичну значимість обраної теми.
План наукової праці повинен відповідати кільком універсальним вимогам: назви кожного розділу однакові за важливістю а самі розділи – приблизно однакові за обсягом; варто охоплювати весь матеріал, що відноситься до теми, але нічого зайвого; тема реферату і зміст окремих розділів не повинні мати однакову назву; жоден із пунктів плану не може повторювати назви роботи.
Зразок оформлення змісту реферату подано в додатку 2.
Вступ. У вступі мають бути обґрунтовані актуальність та практичне значення обраної теми реферату, визначені мета та завдання роботи. Необхідно сформулювати основне питання дослідження та цілі й завдання, які витікають із нього. Вирішення цих цілей та завдань дозволить реалізувати основну ціль дослідження.
Основну частину реферату складають кілька розділів, що можуть бути розбиті на параграфи, логічно поєднані між собою. Кожен розділ реферату повинен завершуватись короткими висновками, чіткими і лаконічними, де узагальнено оцінки та практичні рекомендації. Можна стисло вказати на перспективи подальшого дослідження даної проблеми.
Обов’язково! Розділи, визначені у плані реферату, мають бути відмічені також на початку кожного параграфу в основному тексті роботи. А номери сторінок, на яких міститься текст кожного параграфу, виносяться у план реферату.
Виклад матеріалу в рефераті має бути логічним, послідовним, без повторень. Слід використовувати синтаксичні конструкції, характерні для стилю наукових документів, уникати складних граматичних зворотів, незвичних термінів і символів або пояснювати їх відразу, при першому згадуванні в тексті реферату. Терміни, окремі слова і словосполучення можна замінювати абревіатурами і сприйнятливими текстовими скороченнями, значення яких зрозуміле з контексту реферату.
Увага! В рефераті акцентується на нових відомостях, визначається доцільність звертання до тих чи інших проблем, книжок чи статей.
У рефераті необхідно визначити і викласти основні тенденції дослідження, підтвердити їх найтиповішими прикладами, відобразити сучасні ідеї та гіпотези, методики та методичні підходи до вивчення проблеми.
Рекомендується також включати до реферату схеми і таблиці, якщо вони допомагають розкрити основний зміст проблеми і скорочують обсяг реферату.
Висновки – самостійна частина реферату, в якій потрібно висвітлити такі аспекти: оцінити ступінь досягнення мети і виконання завдань роботи; перерахувати відомі наукові підходи досліджених проблеми, а також виділення нових аспектів, дискусійних питань, що підлягають подальшому вивченню; визначити, що є цінним у реферованих роботах, що вимагає додаткового аналізу й уточнення, а що викликає сумніви; сформулювати науково-теоретичні та практичні підсумки проведеного аналізу за проблематикою реферату; сформулювати теоретичні та практичні рекомендації, що випливають з проведеного аналізу.
Висновки мають логічно пов'язуватися зі змістом викладеного матеріалу. Обсяг висновків – 1-2 сторінки.
Список використаної літератури містить посилання на джерела (публікації). Список використаної літератури, який починають з нової сторінки, завершує основну частину. Перелік джерел, на які є посилання в основній частині роботи, наводять після висновків.
Список використаної літератури – елемент бібліографічного апарату, котрий містить бібліографічні описи використаних джерел. Список використаної літератури складають із джерел у алфавітному порядку. Відомості про джерела, включені до списку, необхідно давати відповідно до вимог державного стандарту з обов’язковим наведенням назв праць (додаток 3)
Додатки. Такими можуть бути цільові документи, матеріали, що розкривають досвід роботи тих чи інших організацій, результати досліджень, анкети опитування, а також таблиці, статистичні дані, діаграми, на які слухач посилається в тексті реферату тощо. Ця складова не є обов’язковою і подаються за бажанням студента.