Суспільство

Відомості щодо структури аккадського суспільства малі і дозволяють вченим робити лише загальні висновки.

Основною суспільною одиницею Месопотамії аккадського періоду був «Будинок», який шумерською називався е (è), а аккадською бітум (bītum). Будинок являв собою групу родинних великих сімей або рід, який вважає, що він походить від реального або міфічного предка. На чолі дому стояв батько сімейства — патріарх, який мав певні владні повноваження щодо молодших родичів. Глави сімейств брали участь у діяльності місцевих рад, а представники найбільш поважних домів складали родову аристократію.

Окрім місцевої родової, існувала і служила аристократія. Часто це були люди незнатного походження, зобов'язані своїм висуненням царю. Вони і були опорою аккадської династії. Важливу роль в Давній Месопотамії завжди відігравало жрецтво. Первісно пов'язане з новою знаттю, воно тепер підпадає під контроль держави. Тісно пов'язаним з жрецтвом була храмова адміністрація — різномані обліковці, писці, архіваріуси тощо. В їх обов'язки входило управління царсько-храмовим господарством, організація робіт, розподілення ресурсів, видача пайків тощо.

Основне населення держави складали рядові общинники, які знаходились у підпорядкуванні у глав домів, а також трудовий персонал царсько-храмових господарств, який позначався шумерським терміном гу́руш. В аккадську епоху їх положення погіршується: якщо раніше їм видавався певний наділ за встановлену частку зерна, то тепер вони працювали більше за пайки, що дозволяло подовжувати їх робочий день на розсуд начальства.

Через постійні війни в аккадську епоху збільшується кількість рабів (шумер. еред, нгеме, аккад. ва́рдум), але і тоді їх кількість була незначна. Аккад, як і більшість держав Стародавнього Сходу, не можна вважати рабовласницькою державою в повному сенсі цього слова. Основним виробником були не раби, а рядові общинники або робітники царсько-храмових господарств. Більш-менш поширеною була праця рабинь нгеме. Рами-чоловіки (еред) використовувались набагато рідше в силу їх норовливості і недостатньої сили ранніх суспільств тримати їх в покорі. Як показують дослідження, рабство в Аккаді було патріархальним: слуги допомагали сім'ї по господарству, але при цьому не були єдиним джерелом її добробуту, як це було, наприклад, в Стародавньому Римі.

Культура

В культурі і мистецтві аккадського періоду головним мотивом була ідея героя. Це або цар-бог незнатного походження, який зміг домогтися влади, зібрати і повести за собою велику армію, об'єднати землі Міжріччя і рушити в похід і далекі землі (Саргон Аккадський і Нарам-Суен). Або це була людина з низів суспільства, яка завдяки своїй силі і здібностям відзначилась в військових походах і піднесена царем. Таким чином, в мистецтві аккадці надавали велику увагу особистості людини, на відміну від шумерів у попередній період.

Архітектура

Архітектура аккадського періоду розвивалась в загальному руслі месопотамської архітектури, зберігаючи її традиційні прийоми, такі як горизонтальне розділення стін шляхом чергування виступів (пілястр) і ніш, спорудження храмів на штучних височинах тощо.

Царі Аккаду вели активну будівельну діяльність. Вони перебудовували храми і святилища, споруджували палаци і фортеці. Однак до наших днів збереглося дуже мало слідів аккадських будівель. Це викликано, по-перше, анархією після падіння Аккада, під час якої багато будівель було зруйновано, а по-друге політикою царів 3-ї династії Ура, які, відновлюючи після руйнацій давні храми і зикурати, свідомо знищували свідоцтва робіт часів Аккаду. У 1899–1900 роках Г. Ф. Гілпрехт знайшов в Ніппурі фундамент зикурата, закладеного Саргоном Аккадським, який знаходився під зикуратом епохи 3-ї династії Ура.

Найліпше зберігся зразок аккадської архітектури в Тель-Браке Максом Маллоуеном. Будівля, від якої залишився лише фундамент, була названа палацом. Однак, скоріш за все, це був форпост для охорони торгівлі Аккаду з мешканцями Малої Азії. «Палац», який датується царюванням Нарам-Суена, був квадратний у плані, зі сторонами близько 100 м. Зовнішні стіни дуже товсті. Всередині були розміщені численні комори і внутрішні дворики. Форпост був пограбований і знищений пожежею з падінням Аккаду.

В давньому місті Ешнунна знайдені фундаменти численних приватних домівок і огороджувальної стіни аккадського періоду, а також велика житлова будівля, яка має назву Північний Палац. Будівля складалася з трьох великих частин. Південна частина являла собою внутрішнє подвір'я, яке оточене невеличкими кімнатами. Знайдені в ньому дзеркала, прикраси і туалетні аксесуари говорять про те, що тут знаходились жінки. В центральній частині будівлі була анфілада житлових і парадних кімнат. Північна частина складалась з службових приміщень і системи двориків, яке вели до головного входу. В східній частині будівлі малось декілька маленьких туалетних кімнат зі спорудами з обпаленої цегли, які мають водостік, який виходить за межі споруди. В Урі Леонардом Вуллі досліджено близько 400 аккадських поховань.