Цільові проекти

В основі програм розвитку закладу освіти можуть бути окремі цільові проекти. Цільовий проект – це сукупність теоретичного обгрунтування та конкретного плану дій для переведення певної шкільної підсистеми на вищий рівень розвитку.

За напрямками діяльності пректи можуть бути:

Навчальні, спрямовані на вирішення актуальних проблем навчання.

Виховні, що передбачають спрямування на реалізацію актуальних проблем виховання.

Методичні, в основі яких – підвищення професійної майстерності педагогів школи.

Організаційні (управлінські) – спрямовані на розробку та впровадження нової моделі стосунків, режиму діяльності, удосконалення управлінської діяльності.

Матеріально-технічні, що передбачають удосконалення матеріальної бази школи, впровадження нових механізмів господарювання, естетичне оформлення приміщень, нове технічне обладнання.

За терміном виконання проекти бувають:

Оперативні – розраховані на здійснення протягом декількох тижнів чи місяців.

Річні – розраховані на навчальний рік.

Перспективні – розраховані на декілька років ( як правило, від 3 до 5).

Цільові проекти можуть очолюватись представниками педагогічного, учнівського, батьківського колективу; вони можуть мати власну назву.

Прикладами цільових проектів є:

1. “Індивідуалізація - творчість”. Проблема проекту полягає у створенні шкільного товариства відкритого до зовнішнього світу, підтримка та розвиток обдарованої та творчої особистості.

2. “ Своя справа”. Мета проекту – підвищення рівня дитячої загальної та ділової культури, пошук та підтримка ділових молодих людей.

3. “Дерево життя”. Метою проекту є відродження та розвиток моральних, духовних цінностей; вивчення родоводу, історії міста, країни; розвиток нових ремесел, відродження та створення традицій.

4. “Екологія життя”. Основна проблема, яку розв’язує проект, пов’язана із розвитком екологічної культури, формування морально-екологічної позиції особистості, включення дітей у екологічно орієнтовану діяльність.

Подібних цільових проектів може бути відразу декілька. Різні проблеми, учасники, організатори цих проектів не створюють ситуації перевантаження в діяльності закладу освіти. Вони можуть входити окремими додатками до традиційного плану роботи чи бути складовою частиною програми розвитку школи.

Переваги програмно-цільового підходу до управління розвитком навчального закладу.

1. Підгрунтям програмно-цільового підходу є баланс між прогнозованими результатами та кадрами, наявними ресурсами, невикористаними резервами.

2. Програми розвитку спрямовані на прогнозоване оновлення діяльності школи.

3. Програми розвитку забезпечують системність розвитку та впровадження інновацій.

4. Програми розвитку за формою мають інноваційний потенціал.

5. Програми розвитку реалізують етапність у розв’язуванні актуальних проблем закладу.

6. Робота над розробкою та втіленням програми у життя згуртовує шкільний колектив.

7. Під час роботи над програмою розвитку з’явиться спільна для всіх мрія про нову і успішну школу.

8. В пошуках ідей, нових технологій, під час їх реалізації в значній мірі зросте рівень компетентності та професіоналізму педагогів.

9. Упродовж роботи в інноваційному режимі зросте статус школи в мікрорайоні, керівництва вищої ланки.

10. Колегіальність роботи створить ситуацію, коли керівник може нарешті стати лідером-реформаторм, “соціальним архітектором”.