3 Структура та зміст курсової роботи

Конкретний зміст курсової роботи та її структуру визначають студент разом із керівником. Як правило, робота має таку структуру:

1. Титульний аркуш (Додаток А)

2. Зміст (Додаток Б. 1, Б. 2)

3. Вступ

4. Основна частина (з трьох розділів)

5. Висновки

6. Список використаних джерел

7. Додатки

1. Титульний аркуш курсової роботи.

Титульний аркуш курсової роботи є її першою сторінкою і заповнюється за суворо визначеними правилами (див. Додаток А).

Титульний аркуш курсової роботи містить дані, які подають у такій послідовності:

а) відомості про назву міністерства і навчального закладу, кафедри;

б) повна назва роботи;

в) дані про виконавця та керівника роботи;

г) підписи відповідальних осіб, включаючи керівника роботи;

д) рік виконання курсової роботи.

2.Зміст.

Зміст подають на початку роботи з найменуваннями та номерами початкових сторінок усіх розділів, підрозділів (якщо вони мають заголовок).

3. Вступ.

У вступі (1-2с.) обґрунтовується вибір теми, характеризується її актуальність, розкривається наукове та практичне значення її розробки, формулюється основна мета і завдання роботи, визначається коло питань, об’єкт, предмет, методи та інформаційна база дослідження.

4. Основна частина (з трьох розділів)

Основна частина курсової роботи складається із розділів та підрозділів. Кожний розділ починають з нової сторінки. Структура роботи повинна складатися з трьох розділів, в яких висвітлюються самостійні питання теми, взаємопов’язані між собою.

Зміст розділів основної частини повинен точно відповідати темі курсової роботи і цілком її розкривати. Ці глави повинні показати вміння студента стисло, логічно й аргументовано викладати матеріал, зміст і оформлення якого повинні відповідати вимогам, запропонованим до робіт, що подаються до друку.

Основна частина відбиває теоретичне обґрунтування, аналіз і стан досліджуваної проблеми, зміст і основні результати виконаної роботи.

Основна частина курсової роботи повинна становити не менше 50 сторінок (без урахування списку використаних джерел та додатків).

Постановка завдань, які ставить перед собою студент, повинна бути конкретною, випливати із сучасного стану тих чи інших проблемних питань і обґрунтовуватись аналізом відповідних економічних матеріалів. Не менш важливо, щоб дослідження кожного з проблемних питань завершувалось узагальнюючим, підсумковим результатом. Практичні пропозиції щодо вирішення конкретних проблемних питань повинні бути аргументовані і мати критичну оцінку порівняно з уже існуючими варіантами розв’язання, у тому числі з позицій їх ефективності, наявності матеріальної чи іншої бази для можливостей реалізації.

У першому розділі (15-20с.) подається огляд літератури, де студент окреслює основні етапи розвитку наукової думки за своєю досліджуваною проблемою.

Перший розділ носить теоретичний характер, складається з 3 підрозділів.

У підрозділі 1.1 слід розкрити стан теоретичних напрацювань з обраної теми, критично проаналізувати існуючі різноманітні погляди на ті чи інші аспекти. Огляд поглядів та підходів до проблеми повинен відобразити ступінь ознайомлення студента з результатами раніш проведених досліджень, його вміння систематизувати джерела інформації, критично їх розглядати, виділяти суттєве, оцінювати раніш зроблене іншими фахівцями, визначати головне в сучасному стані проблеми, що досліджується. Матеріал такого огляду слід систематизувати за характерними ознаками і розташовувати у хронологічній послідовності, виділивши при цьому головні і другорядні питання.

Потрібно обов'язково розглянути предмет дослідження як економічну категорію. Потрібно визначити місце предмету дослідження (категорії) в господарському комплексі України.

Всебічний розгляд предмету дослідження необхідно проводити, спираючись на сучасну макроекономічну та мікроекономічну теорію.

При викладенні суперечливих питань щодо предмету дослідження необхідно приводити думку різних авторів, критично розглядати точку зору кожного з них. Критика повинна носити об'єктивний характер. Якщо існують різні підходи до вирішення проблеми, необхідно зробити порівняння різних думок.

У підрозділі 1.2. необхідно розглянути чинні нормативні та законодавчі акти щодо теми дослідження. В тих темах, де це доцільно, необхідно зробити аналіз нормативної та законодавчої бази. Свою думку з цього приводу потрібно обов'язково обґрунтувати.

У підрозділі 1.3. в залежності від теми викладається методика проведення аналізу предмету дослідження та розрахунку відповідних показників. Спочатку потрібно розкрити значення, завдання та інформаційне забезпечення проведення дослідження з обраної теми. Потім потрібно зазначити основні етапи аналізу і коротку за допомогою аналітичних таблиць, графіків, рисунків розкрити їх методику проведення, яка буде використовуватися у наступних частинах роботи.

У другому розділі (30-45с.)необхідно провести фінансово-економічний аналіз на базі фінансової звітності та інших додаткових даних щодо об’єкту дослідження.

У підрозділі 2.1 потрібно дати техніко-економічну характеристику об’єкту дослідження та провести аналіз його фінансового стану. Для цього дається історична довідка про розвиток підприємства (місце знаходження, форма власності, організація управління), аналізуються його види діяльності та спеціалізація; дається характеристика номенклатури і обсягів виробництва продукції (послуг); виробничих потужностей та їх завантаженості; характеристика основних виробничих фондів; чисельності виробничого персоналу. Проводиться оцінка загального стану коштів підприємства та джерел їх формування; аналізується структура активів і пасивів, ліквідність балансу, платоспроможність та фінансова стійкість підприємства. Визначаються фінансові результати (валовий прибуток, фінансовий результат від операційної діяльності, від звичайної діяльності до оподаткування, чистий прибуток) та основні показники ефективності діяльності підприємства – оборотності та рентабельності активів і капіталу.

У разі, якщо тема дослідження передбачає аналіз зазначених показників в основній частині, то розглядати їх в цьому підрозділі недоцільно.

Інформаційним забезпеченням такого дослідження можуть бути матеріали з пояснювальної записки до річного звіту підприємства, дані форми №22 «Зведена таблиця основних показників, які комплексно характеризують господарську діяльність підприємства», форми №1 «Баланс», форми №2 «Звіт про фінансові результати», форми №3 «Звіт про рух грошових коштів».

У підрозділі 2.2 необхідно всебічно проаналізувати показник чи показники, які характеризують стан проблеми, що розглядається та виявити тенденції їх зміни (для ілюстрації використати таблиці, графіки, діаграми). Зробити загальний аналіз проблеми на основі детального аналізу показників, використовуючи різні методи і прийоми економічного аналізу (горизонтального, структурного аналізу, аналізу з використанням фінансово-економічних показників тощо) на підставі обов’язкових форм річної (квартальної) фінансової звітності. Для більш детального аналізу стану показників доцільно використовувати для аналізу додаткову інформацію із форм статистичної звітності, довідок та позаоблікової інформації.

Загальний аналіз проблеми передбачає період дослідження в динаміці не менше ніж три роки.

У підрозділі 2.3 з метою виявлення резервів підвищення ефективності діяльності підприємства необхідно провести поглиблений аналіз впливу факторів на рівень досліджуваного питання на основі деталізації економіко-математичної моделі з виявленням стохастичних залежностей (факторний аналіз та кореляційно-регресийний). Також зробити аналіз впливу існуючого показника (показників) на фінансовий стан підприємства або на окремі показники його виробничо-господарської діяльності. Результатам аналізу обов’язково необхідно дати економічну інтерпретацію, тобто оцінку, з’ясувати основні тенденції, стан проблем і визначити «вузькі місця» в діяльності підприємства та намітити можливі резерви і напрямки покращення ситуації, зробити відповідні висновки.

У третьому розділі (15-20с.) з вичерпною повнотою студент викладає результати власних досліджень з висвітленням того нового, що він вносить у розв’язання проблеми, а саме розробляються і обґрунтовуються пропозиції щодо удосконалення досліджуваної проблеми та існуючої практики.

У підрозділі 3.1 необхідно теоретично обґрунтувати управлінські рішення щодо вдосконалення предмету дослідження на підставі результатів проведеного глибокого та всебічного аналізу стану проблеми.

Цей розділ повинен містити комплекс запропонованих рекомендацій щодо поліпшення господарської діяльності суб`єктів господарювання.

Рекомендації повинні базуватися на результатах проведеного дослідження, бути аргументовані та обґрунтовані.

У підрозділі 3.2 необхідно обґрунтувати рекомендації, через розрахунки економічного ефекту, прогноз наслідків.

Для цього потрібно, на основі одержаних результатів в ході проведеного аналізу, розрахувати економічний ефект від впровадження запропонованих заходів на обраному підприємстві.

В кінці розділу потрібно підвести загальний підсумок підвищення ефективності роботи суб`єктів господарювання в результаті реалізації всіх запропонованих рекомендацій

Розділи курсової роботи повинні бути пов’язані між собою доповнювати один одного і становити єдине ціле. Теоретичні й методичні положення, викладені в першому розділі, слугують вихідною точкою для аналізу економічних явищ. У свою чергу, його дані, а також теоретичні передумови є основою рекомендацій, які даються в підсумковому розділі роботи. Характер та зміст заходів, що пропонуються, мають базуватися на аналітичних та прогностичних оцінках функціонування та розвитку об’єкта дослідження, реальних техніко-економічних розрахунках. За потреби необхідно використовувати комп’ютерну техніку, економіко-математичні та економіко-статистичні методи і моделі аналізу економічних процесів і явищ.