- •1. Методи ідентифікації вірусів
- •2. Застосування культивування клітин для діагностики вірусів
- •3. Застосування курячих ембріонів для діагностики вірусів
- •4. Понятття про модельну систему у вірусологіі.
- •5. Загальна характеристика опосередкованих методів дослідження вірусів.
- •6. Які основні методи виявлення та індикації вірусів у кк ви знаєте?
- •7. Які причини виникнення цпд?
- •8. Що таке внутрішньоклітинні включення і яка їх природа?
- •9.Переваги та недоліки використання культури клітин
- •10.Візуальна діагностика вірусів людини.
- •11. Візуальна діагностика вірусів тварин
- •12. Візуальна діагностика вірусів рослин
- •13. Візуальна діагностика вірусів бактерій
- •14. Застосування лабораторних тварин для одержання вакцин і гіперіммуних сироваток
- •15. Застосування лабораторних тварин для діагностики вірусів
- •16. Застосування лабораторних тварин для вивчення патогенезу вірусної інфекції
- •17. Вимоги до вибору тварин у вірусологічний експеримент.
- •18. Вибір методу зараження лабораторних тварин
- •19. Методи зараження лабораторних тварин.
- •20. Поняття про тропізм вірусу( приклади)
- •21. Кількісна оцінка інфекціі при застосуванні лабораторних тварин
- •22. Приклади використання лабораторних тварин для діагностики вірусу.
- •23. Типи культур клітин
- •24. Переваги і недоліки використання лабораторних тварин для діагостики вірусів
- •25. Переваги та недоліки використання курячих ембріонів
- •26.Переваги та недоліки використання культури клітин
- •27. Використання рослин для ідентифікації вірусів.
- •28. Симптоми вірусних інфекцій на рослинах- індикаторах.
- •29. Фаготипування.
- •30. Застосування світлової мікроскопії для діагностики вірусів
- •31. Застосування люмінесцентної мікроскопії для діагностики вірусів
- •32. Застосування електронної мікроскопії для діагностики вірусів
- •33. Принцип дії електронного мікроскопу
- •34. Переваги та недоліки використання курячих ембріонів для діагностики вірусів.
- •35. Переваги і недоліки використання електронної мікроскопії для діагностики вірусів.
- •36.3Астосування атомно-силової мікроскопії для діагностики вірусів.
- •37.Атомно-силова мікроскопія.
- •38. Ренгено-структурний аналіз вірусів
- •39. Серологічні методи дослідёження у вірусології
- •40. Основні компонени серологічних реакцій.
- •41. Моноклональні антитіла
- •42. Реакція гемаглютинації та її застосування.
- •43. Реакція непрямої гемаглютинації(рнга) та її застосування
- •44. Реакція звязування комплементу(рзк).
- •45. Реакція нейтралізації(рн).
- •46. Умови реакції преципітації між аг і ат в серологічній реакції.
- •47. Серологічні тести, які базуються на явищі преципітації
- •48. Реакція преципітації в гелі – імунодефузія
- •49. Імуноелектрофорез
- •50. Ракетний електрофорез
- •51. Імунофлуоресцентний аналіз
27. Використання рослин для ідентифікації вірусів.
Рослини-індикатори – це рослини, які дають чітку специфічну реакцію на даний вірус, що легко відрізняється від реакції цієї рослини на інший вірус. Як індикатори у фітовірусології найчастіше використовують рослини таких родин
28. Симптоми вірусних інфекцій на рослинах- індикаторах.
Рослини-індикатори – це рослини, які дають чітку специфічну реакцію на даний вірус, що легко відрізняється від реакції цієї рослини на інший вірус. Залежно від реакції даної рослини на певний вірус виділяють системні і локальні симптоми. Локальні симптоми виникають при гіперчутливій реакції рослини на даний вірус – в місці враження вірусом відбувається активна реакція, що супроводжується некрозом і мертві клітини блокують подальше розповсюдження вірусу у рослинному організмі. До таких реакцій належать:
Хлоротичні місцеві враження – при руйнуванні хлорофілу певна ділянка знебарвлюється.,
Некрози – відмирання клітин.,
Кільцеві плямистості
При системному ураженні рослини вірус циркулює по всьому її організму, викликаючи симптомний прояв в цілих системах. Наприклад:
На листках:
- зміна забарвлення всієї пластини
- її деформація
- мозаїки(міжжилкова, прижилкова)
- затримка росту
2. На стеблах:
- деформація крони
- сплющеність гілок
- розтріскування і ямчатість кори
- нарости
3. На квітках – пігментоване забарвлення квіток, пов’язане зі зміною кількості антоціанів.,
4. На плодах:
- нерівномірне забарвлення
- некрози
- деформація
29. Фаготипування.
Фаготипування:
(фаго- + типування) – визначення приналежності виділеного бактеріального штаму до того чи іншого фаготипу; застосовується, як правило, в інтересах епідеміологічного анализу.
Фаготипування - високоспецифічний процесс. У випадках, наприклад, внутрішньолікарняних інфекцій, метод може точно вказати на носія патогенного штаму (один и той же фаговар).
30. Застосування світлової мікроскопії для діагностики вірусів
Оскільки вірусні частки є занадто маленькими і роздільна здатність світлового мікроскопа є недостатньою для того, щоб їх побачити(роздивитись можна лише вірус віспи і так звані мінівіруси), віруси діагностують за видозмінами клітин під їх впливом. Під світловим мікроскопом розглядають культури клітин, попередньо заражені вірусом і визначають віруси за специфічними видозмінами, які вони спричинюють – цитопатичним ефектом, наявністю внутрішньоклітинних включень, дезінтеграцією ядер. Мінусом цього методу є те, що далеко не всі віруси здатні спричинювати цитопатичну дію, наприклад вірус гепатиту Б, ніяк не впливає на культури клітин. Серед реакцій клітини на вірус розрізняють:
Неспецифічні, що підходять лише для підтвердження його наявності чи відсутності в клітині
Специфічн, за якими можна провести ідентифікацію вірусу.,
Утворення тілець включень, які можуть бути
А – фабриками вірусів(наприклад тільця Гван’єрі можна виявити в клітині при зараженні її віспою)
Б – продуктами реакції на вірусну інфекцію
Існує класифікація цитопатичної дії за Арджапарідзе, за якою ідентифікують наприклад вірус герпесу, кору, віспи, аденовіруси і т.д.