16. Застосування лабораторних тварин для вивчення патогенезу вірусної інфекції

Різні лабораторні тварини по-різному реагують на вірусний агент, з більшою чи меншою реактивністю. Важливим є те, чи може тварина в принципі захворіти даним вірусним захворюванням. Для вивчення патогенезу вірусних інфекцій обираються ті лабораторні тварини, на яких буде найкраще проілюстрована симптоматика і протікання патологічного процесу. В цьому випадку доцільним є використання гнотобіотичних тварин, тому що вони вільні від будь-яких патогенів, стерильні, і на них найкраще буде видно симптоми протікання захворювання.

Для коректного моделювання патогенезу захворювання потрібно правильно підібрати спосіб введення вірусного матеріалу, беручи до уваги тропізм вірусу. Якщо тропізм вірусу невідомий, то використовують декілька груп тварин для ураження різними методами.

Приклади використання лабораторних тварин для вивчення гриппу:

Тхорі – уражуються верхні і нижні дихальні шляхи.

Білі щури- переносять інфекцію в субклітинній інапарантній формі

Миші – висока сприйнятливість до вірусів

17. Вимоги до вибору тварин у вірусологічний експеримент.

Для вірусологічних досліджень підбирають тварин, які повинні відповідати наступним вимогам:

• тварини повинні бути сприйнятливими до досліджуваного захворювання чи патогену в умовах експерименту та безпосередньо відповідати поставленим цілям;

• тварини повинні бути вільними від інфекційних та інвазійних хвороб для забезпечення чистоти експерименту;

• тварини мають бути безумовно здоровими, знаходитися в доброму стані та бути спокійного норову;

• тварини повинні бути потрібної ваги, віку, статі та достатньої угодованості;

• тварини повинні легко пристосовуватися до лабораторних умов і бути зручними в поводженні.

• Повинна бути велика кількість тварин для статистичної обробки

В експерименті повинна бути задіяна певна кількість тварин для проведення статистичної обробки результатів (мінімум три)

18. Вибір методу зараження лабораторних тварин

Вибір методу ураження визначається

1 - тропізмом вірусу(Тропізм – здатність вірусу реплікуватися в певних типах клітин організму. Віруси що репродукуються у нервових клітинах називаються нейротропними(вірус сказу, віруси герпесу). У клітинах шкіри – дермотропними(віруси віспи, вісповакцини, герпесу). У клітинах легень та дихальних шляхів – пневмотропними(віруси грипу, парагрипу, аденовіруси, риновіруси ). В клітинах кишково-шлункового тракту – ентеротропними(Ентеровіруси, вірус гепатиту А). Віруси які здатні реплікуватися в декількох типах клітин, називаються політропними, а в усіх типах клітин – пантропними(вірус чуми собак, вірус поліомієліту).

• задачами експерименту

19. Методи зараження лабораторних тварин.

- інтраназальне(введення шприцом чи піпеткою пастера в кожну ніздрю тварини вірусовмісного матеріалу, або введення спеціального зонду з вірусвмісним матеріалом в дихальні шляхи, трахею, або бронхи. Інша різновидність методу – це інгаляція матеріалу).

- інтраплевральне зараження(метод інфікування лабораторних тварин в плевру)

- через травний тракт(зараження здійснюється трьома шляхами. А – оральний спосіб. Б – безпосередньо в шлунок. В – ректальне зараження)

- перкутанне зараження(матеріал втирається в неушкоджену депільовану шкіру стерильним інструментом)

- кутанне зараження(здійснюється методом скарифікації)

- субкутанне зараження(це метод підшкірного інфікування)

- інтракутанне зараження(зараження в шкіру, під шар епідермісу)

- ітравенозне та інтракардіальне зараження(вірусовмісний матеріал вводять у вени або безпосередньо у серце)

- інтрамускулярне зараження(вірусовмісний матеріал вводять у м’яз тварини)

- інтраперитоніальний(вприскування матеріалу у черевну порожнину)

- субокципітальне

- інтраспінальне(зараження в спинний мозок)

- інтрацеребральне зараження(зараження в головний мозок)

- зараження в периферичний нерв

- інтратестикулярне зараження(введення матеріалу в сім’яники тварин)

- інтраокулярне зараження(інфікування в передню камеру ока)

- кореальне зараження(інфікування в очне яблуко)

- інтракорнеальне зараження(зараження в рогівку)

-кон’юнктивальне зараження(зараження в оболонку ока)