- •1. Методи ідентифікації вірусів
- •2. Застосування культивування клітин для діагностики вірусів
- •3. Застосування курячих ембріонів для діагностики вірусів
- •4. Понятття про модельну систему у вірусологіі.
- •5. Загальна характеристика опосередкованих методів дослідження вірусів.
- •6. Які основні методи виявлення та індикації вірусів у кк ви знаєте?
- •7. Які причини виникнення цпд?
- •8. Що таке внутрішньоклітинні включення і яка їх природа?
- •9.Переваги та недоліки використання культури клітин
- •10.Візуальна діагностика вірусів людини.
- •11. Візуальна діагностика вірусів тварин
- •12. Візуальна діагностика вірусів рослин
- •13. Візуальна діагностика вірусів бактерій
- •14. Застосування лабораторних тварин для одержання вакцин і гіперіммуних сироваток
- •15. Застосування лабораторних тварин для діагностики вірусів
- •16. Застосування лабораторних тварин для вивчення патогенезу вірусної інфекції
- •17. Вимоги до вибору тварин у вірусологічний експеримент.
- •18. Вибір методу зараження лабораторних тварин
- •19. Методи зараження лабораторних тварин.
- •20. Поняття про тропізм вірусу( приклади)
- •21. Кількісна оцінка інфекціі при застосуванні лабораторних тварин
- •22. Приклади використання лабораторних тварин для діагностики вірусу.
- •23. Типи культур клітин
- •24. Переваги і недоліки використання лабораторних тварин для діагостики вірусів
- •25. Переваги та недоліки використання курячих ембріонів
- •26.Переваги та недоліки використання культури клітин
- •27. Використання рослин для ідентифікації вірусів.
- •28. Симптоми вірусних інфекцій на рослинах- індикаторах.
- •29. Фаготипування.
- •30. Застосування світлової мікроскопії для діагностики вірусів
- •31. Застосування люмінесцентної мікроскопії для діагностики вірусів
- •32. Застосування електронної мікроскопії для діагностики вірусів
- •33. Принцип дії електронного мікроскопу
- •34. Переваги та недоліки використання курячих ембріонів для діагностики вірусів.
- •35. Переваги і недоліки використання електронної мікроскопії для діагностики вірусів.
- •36.3Астосування атомно-силової мікроскопії для діагностики вірусів.
- •37.Атомно-силова мікроскопія.
- •38. Ренгено-структурний аналіз вірусів
- •39. Серологічні методи дослідёження у вірусології
- •40. Основні компонени серологічних реакцій.
- •41. Моноклональні антитіла
- •42. Реакція гемаглютинації та її застосування.
- •43. Реакція непрямої гемаглютинації(рнга) та її застосування
- •44. Реакція звязування комплементу(рзк).
- •45. Реакція нейтралізації(рн).
- •46. Умови реакції преципітації між аг і ат в серологічній реакції.
- •47. Серологічні тести, які базуються на явищі преципітації
- •48. Реакція преципітації в гелі – імунодефузія
- •49. Імуноелектрофорез
- •50. Ракетний електрофорез
- •51. Імунофлуоресцентний аналіз
13. Візуальна діагностика вірусів бактерій
Бактеріофаги як і інші віруси є облігатними внутрішньоклітинними паразитами і розмножуються виключно в клітинах бактерій. Літична дія бактеріофагів на бактерії призводить до просвітлення мутної бульйонної культури, а на агарових газонах викликає утворення чистих "стерильних" зон, бляшок різних розмірів, обумовлених ізольованим розвитком потомства кожної початково внесеної на газон фагової частинки. Останні, по аналогії з утворенням бактеріальних колоній при розмноженні бактерій, що виросли на агарі, одержали назву негативних колоній фага. Кількість цих негативних колоній вказує на кількість фагових часток, що міститься в 1 мл середовища.
Характер негативних колоній виділених фагів може попередньо вказувати на деякі властивості фагів. Так, чисті, прозорі негативні колонії вказують на належність фагів до вірулентної групи, а мутні, з ореолом по периферії можуть говорити про виділення помірних фагів, які здатні переходити в форму профага і лізогенізувати бактеріальні культури. Крім того, розмір негативної колонії незалежно від її характеру, може говорити про розмір вірусних часток, які достовірно вивчають за допомогою методу електронної мікроскопії. Оскільки фаги маленьких розмірів порівняно швидко дифундують в агарі, то в результаті їх діяльності утворюються негативні колонії великого розміру (1,5-10 мм). До фагів цієї групи належать бактеріофаг С∆ та Т1. На противагу цьому, невеликі негативні колонії розміром 1-2 мм утворюются крупними бактеріофагами типу Т2 та Т4.
14. Застосування лабораторних тварин для одержання вакцин і гіперіммуних сироваток
При застосуванні лабораторних тварин для одержання вакцин та гіперімунних сироваток введення вірусовмісного матеріалу в тварину називають імунізацією лабораторних тварин. При цьому вірус вводиться багаторазово, (для отримання кращої імунної відповіді тварини). Найчастіше, незалежно від тропізму вірусу, перше введення вірусовмісного матеріалу проводиться внутрішньом’язево, або ж підшкірно, у декілька ділянок. Це призводить до тривалішого депонування вірусу у місці введення, яке активно стимулює периферичні лімфатичні вузли для вироблення первинної імунної відповіді. Для імунізації можуть використовуватися ад’юванти, які додатково стимулюють імунну відповідь тварини. Після отримання антитіл у тварини проводиться виділення гіперімунної сироватки, яка потім буде використана як вакцина.
15. Застосування лабораторних тварин для діагностики вірусів
У вірусологічних дослідженнях лабораторних тварин використовують у різних цілях:
для безпосереднього виділення вірусів із оточуючого середовища
для виявлення (індикації) вірусу в патологічному матеріалі, тобто для проведення біологічної проби
для накопичення вірусів в значній кількості
для пасувння вірусів у лабораторних умовах з метою тривалого підтримання їх в активному стані
для титрування вірусів
для застосування їх в якості індикатора вільного вірусу при постановці реакції біологічної нейтралізації
для одержання вакцин гіперіммуних сироваток
для оцінки ефективності профілактичних та лікувальних засобів
для вивчення прояву вірусної інфекції на всіх стадіях хвороби, тобто патогенез захворювання
для дослідження іммуної відповіді організму на ураження вірусом.
