6. Які основні методи виявлення та індикації вірусів у кк ви знаєте?

Існують наступні основні методи індикації (виявлення ) вірусів у КК:

• За цитопатичним ефектом чи цитопатичною дією;

• За виявленням внутрішньоклітиних включень;

• Електронною мікроскопією;

• В реакціях імуноферментного та радіоімунного аналізу;

• В реакції гемадсорбції;

• В реакції імунофлюоресценції;

• За виявленням інтерференції вірусів;

• За пригніченням метаболізму клітин;

• За утворенням бляшок.

7. Які причини виникнення цпд?

Це комплекс цитопатичних змін, дистукції клітин, що безпосередньо повязано з розмноженням вірусу у клітинних популяціях. Віруси, які спричиняють ЦПД – цитопатогенні. Час розвитку і характер ЦПД залежить від: властивостей вірусу, дози вірусу, властивостей клітин, умов КК, тривалість зараження, рН –середовище, хімсклад середовища, концентрація клітин.

ЦПД може бути:

• швидкою – протягом одного тижня після зараження (ГРИП, ВІСПА, поліомієліт);

• повільною – після 2-х тижнів після зараження (аденовіруси, параміксовіруси).

Причини

1. Порушення нормальної життєдіяльності клітин в результаті механічного пошкодження клітинних структур вірусними компонентами(дефекти цитоплазматичної мембрани)

2. Руйнування лізосом і вихід їх ферментів у цитоплазму(автоліз)

3.Виснаження білкових та енергетичних ресурсів клітин за рахунок переключення клітинних ферментів та білок-синтезуючого апарату на синтез вірус-специфічних компонентів

4. Порушення клітинного моно шару

8. Що таке внутрішньоклітинні включення і яка їх природа?

При багатьох вірусних інфекціях в клітинах(в ядрі чи цитоплазмі)різних органів та тканин з’являються особливі утворення,які називають тільцями-включеннями. Це комплекс структур, що виявляються світло-оптичними методами. Різні віруси викликають появу різних за якоюсь ознакою вірусів. Це є критерієм класифікації вірусів. Їх класифікують:

• за природою: вірусного походження (фабрики вірусів, вірус віспи, аденовіруси, вірус сказу) і клітинного походження (продукція самих клітин, недобудовані компоненти вірусу, вірус герпесу);

• за локалізацією: цитоплазматичні (віруси віспи, сказу, грипу), ядерні (аденовіруси, віруси герпесу та ящура), змішана локалізація (вірус кору, чума собаки);

• за формою: овальні (сказ), округлі (грип), безформені (віспа), строгої геометричної форми (поліедри);

• за гомогенністю: аморфні (віспа), зернисті (сказ);

• за щільнісю: щільні (сказ), рихлі (віспа);

• за наявністю нуклеїнової кислоти: РНК-вмісні (грип, реовіруси, парагрип, кір), ДНК-вмісні (герпес, віру вісповакцини), безнуклеїнової кислоти (арбовіруси).

9.Переваги та недоліки використання культури клітин

Переваги

1.висока однорідність

2.можливість підтримки клітин у лаг-фазі

3. Можливість моделювання клітинного росту в залежності від умов зовнішнього середовища

4. Можливість багаторазового дослідження змін фізіології клітин у суспензії.

5. Можуть бути охарактеризовані,та визначена клітинна популяція,яка може бути збережена шляхом замороження

Недоліки

1.Довгий період (до 4 тижнів) до результату.

2.Залежність зараження від кондиції культури.

3.Чутливість до контамінації та токсинів.

4.Багато вірусів не культивуються, напр. гепатит B, вірус діарреї, парвовіруси, папіломавіруси.

5. позбавлені структурної організації;

6.втрачають характерну гістотипічну архітектуру та пов’язані з нею біохімічні ознаки;

7.не досягають рівноважного стану при відсутності специфічних умов.