- •1. Методи ідентифікації вірусів
- •2. Застосування культивування клітин для діагностики вірусів
- •3. Застосування курячих ембріонів для діагностики вірусів
- •4. Понятття про модельну систему у вірусологіі.
- •5. Загальна характеристика опосередкованих методів дослідження вірусів.
- •6. Які основні методи виявлення та індикації вірусів у кк ви знаєте?
- •7. Які причини виникнення цпд?
- •8. Що таке внутрішньоклітинні включення і яка їх природа?
- •9.Переваги та недоліки використання культури клітин
- •10.Візуальна діагностика вірусів людини.
- •11. Візуальна діагностика вірусів тварин
- •12. Візуальна діагностика вірусів рослин
- •13. Візуальна діагностика вірусів бактерій
- •14. Застосування лабораторних тварин для одержання вакцин і гіперіммуних сироваток
- •15. Застосування лабораторних тварин для діагностики вірусів
- •16. Застосування лабораторних тварин для вивчення патогенезу вірусної інфекції
- •17. Вимоги до вибору тварин у вірусологічний експеримент.
- •18. Вибір методу зараження лабораторних тварин
- •19. Методи зараження лабораторних тварин.
- •20. Поняття про тропізм вірусу( приклади)
- •21. Кількісна оцінка інфекціі при застосуванні лабораторних тварин
- •22. Приклади використання лабораторних тварин для діагностики вірусу.
- •23. Типи культур клітин
- •24. Переваги і недоліки використання лабораторних тварин для діагостики вірусів
- •25. Переваги та недоліки використання курячих ембріонів
- •26.Переваги та недоліки використання культури клітин
- •27. Використання рослин для ідентифікації вірусів.
- •28. Симптоми вірусних інфекцій на рослинах- індикаторах.
- •29. Фаготипування.
- •30. Застосування світлової мікроскопії для діагностики вірусів
- •31. Застосування люмінесцентної мікроскопії для діагностики вірусів
- •32. Застосування електронної мікроскопії для діагностики вірусів
- •33. Принцип дії електронного мікроскопу
- •34. Переваги та недоліки використання курячих ембріонів для діагностики вірусів.
- •35. Переваги і недоліки використання електронної мікроскопії для діагностики вірусів.
- •36.3Астосування атомно-силової мікроскопії для діагностики вірусів.
- •37.Атомно-силова мікроскопія.
- •38. Ренгено-структурний аналіз вірусів
- •39. Серологічні методи дослідёження у вірусології
- •40. Основні компонени серологічних реакцій.
- •41. Моноклональні антитіла
- •42. Реакція гемаглютинації та її застосування.
- •43. Реакція непрямої гемаглютинації(рнга) та її застосування
- •44. Реакція звязування комплементу(рзк).
- •45. Реакція нейтралізації(рн).
- •46. Умови реакції преципітації між аг і ат в серологічній реакції.
- •47. Серологічні тести, які базуються на явищі преципітації
- •48. Реакція преципітації в гелі – імунодефузія
- •49. Імуноелектрофорез
- •50. Ракетний електрофорез
- •51. Імунофлуоресцентний аналіз
50. Ракетний електрофорез
Одним з варіантів електроімунного аналізу є електрофорез у гелі, котрий містить антитіла(ракетний імуноелектрофорез). При виготовленні гелю його компоненти змішують з моноспецифічною анти сироваткою і рівномірним шаром розподіляють по пластинці. В одержаному гелі вирізають лунки, в які вносять суміш антигенів зразка. Під дією електричного поля молекули антигенів пересуваються в гель, де взаємодіють з антитілами сироватки. Внаслідок такої дії по краях рухомої області, яка містить молекули антигена, з’являються преципітати. В процесі рухуантигена його молекули поступово зв’язуються з антитілами і утворюється витягнутий у довжину гострокінцевий преципітат – ракета. В стандартних умовах довжина смуги такого преципітату прямо пропорційна концентрації антигену. Це дає змогу кількісно визначити антигени.
51. Імунофлуоресцентний аналіз
Імунофлуоресцентний аналіз, або метод флуоресціюючих антитіл, з’явився на початку 40-х років ХХ ст., коли А. Кунс з співробітниками використали здатність до флюоресценції одного з флюорохромів, кон’югували з ним антитіла і показали наявність збудника інфекції в тканинах. З того часу метод отримав значний розвиток і почав використовуватись в різних областях науки.
Особливість цього методу заключається в тому, що імунний комплекс стає видимим в люмінесцентному мікроскопі у випадку, якщо імуноглобулін кон’югується флюорохромом (флюоресцеіном, родаміном та ін.). В результаті ковалентного зв’язку антитіла з флюоресциюючим барвником утворюється нова сполука – флюоресциюючі антитіла. При цьому антитіла зберігають свою основну властивість – специфічність, а флюорохром – здатність до випромінювання світла.
Перевага імунофлуоресцентного аналізу в порівнянні з іншими методами полягає в дослідженні внутрішньоклітинної локалізації
Розроблені декілька варіантів реакції імунофлюоресценції: прямий, непрямий, модифікація непрямого методу з використанням комплементу та інші
