41. Моноклональні антитіла

Моноклональні антитіла виробляються окремими клонами плазматичних клітин. Антитіла визначеного клону імунохімічно ідентичні і реагують зі специфічним епітопом антигену, проти якого вони продуковані.

Моноклональні антитіла мають цілу низку переваг у порівнянні з поліклональними антитілами, а саме: висока гомогенність, відсутність неспецифічних антитіл, простота розпізнавання і відсутність варіативності від партії до партії зразків. Хоча слід зазначити деякі недоліки при використанні моноклональних антитіл. Тест методи для добору корисних клонів і контролю якості повинні бути ідентичні використовуваним методам.

Епітоп-ціль повинна бути унікальною до заданого антигену. Специфічність, одна з найбільших переваг моноклональних антитіл, губиться, коли дію антитіл спрямовано проти епітопу, що входить до складу двох чи більш антигенів. Якщо перехресну реактивність поліклональної антисироватки може бути усунуто, то способів усунути перехресну реактивність моноклональних антитіл - не існує. При використанні скринінгових методів варто також брати до уваги, що моноклональні антитіла, у порівнянні з поліклональними, більше піддаються впливу навколишніх факторів таких, як рівень рН і тип розчину.

42. Реакція гемаглютинації та її застосування.

Аглютинація зумовлена взаємодією поверхневих вірусних білків (у простих вірусів це білки капсиду, у складних – білки суперкапсиду гліко - та ліпопротеїни) з рецепторами еритроцитів без участі специфічної антисироватки. Ці вірусні білки дістали назву гемаглютининів.

Гемаглютинуючі властивості мають багато вірусів: ортоміксовіруси, параміксовіруси, рабдовіруси, поксвіруси, реовіруси, аденовіруси та інші. Механізм гемаглютинації

• гемаглютинин взаємодіє з поверхневими білками еритроциту (глікопротеінами), в результаті чого відбувається адсорбція вірусу на еритроциті, що призводить до утворення агрегату, який осідає на дно пробірки чи лунки планшету тонкою плівкою у вигляді перегорнутої парасольки (повна аглютинація).

• Якщо реакція не відбулась, тобто в розчині відсутні гемаглютинуючі віруси, то еритроцити осідають на дно щільним п’ятачком.

• Взаємозв’язок між вірусом та еритроцитами є зворотним і може наступити фаза елюції (звільнення) вірусу, наприклад за допомогою ферменту вірусу нейрамінідази ,що дисоціює утворені зв’язки.

Застосування РГА

• Реакція гемаглютинації широко застосовується у вірусологічній практиці як швидкий, технічно простий дешевий та достатньо надійний метод виявлення гемаглютинуючих вірусів в досліджуваному матеріалі

• для титрування вірусів.

43. Реакція непрямої гемаглютинації(рнга) та її застосування

Суть реакції непрямої аглютинації в тому, що еритроцити з попередньо адсорбованими антигенами, здатні аглютинуватись в присутності гомологічних сироваток (АТ). Еритроцити виконують роль носія зі специфічними детермінантами і склеювання їх відбувається в результаті взаємодії антиген – антитіло та реєструється візуально за характером утворюваного осаду

РНГА дуже чутлива реакція, за її допомогою можна виявити 0,01 мг/мл АГ, а за специфічністю вона наближується до ІФА.

Існує дві модифікації РНГА:

1. Адсорбція антигенів на поверхні еритроцитів, з наступною аглютинацією в присутності гомологічної сироватки.

2. Адсорбція антитіл на поверхні еритроцитів з наступною аглютинацією в присутності гомологічного вірусу.

За позитивний результат приймають аглютинацію еритроцитів(вони вільно розміщені по дну лунки), за негативний – компактне осадження еритроцитів у вигляді диска на дно лунки. Облік результатів проводять після осадження еритроцитів в контрольних лунках.

РНГА використовують для діагностики таких збудників інфекційних захворювань як кір, респіраторно - синцитіальний кліщового енцефаліту, сказу, аденовірусних хвороб, інших.