- •1. Методи ідентифікації вірусів
- •2. Застосування культивування клітин для діагностики вірусів
- •3. Застосування курячих ембріонів для діагностики вірусів
- •4. Понятття про модельну систему у вірусологіі.
- •5. Загальна характеристика опосередкованих методів дослідження вірусів.
- •6. Які основні методи виявлення та індикації вірусів у кк ви знаєте?
- •7. Які причини виникнення цпд?
- •8. Що таке внутрішньоклітинні включення і яка їх природа?
- •9.Переваги та недоліки використання культури клітин
- •10.Візуальна діагностика вірусів людини.
- •11. Візуальна діагностика вірусів тварин
- •12. Візуальна діагностика вірусів рослин
- •13. Візуальна діагностика вірусів бактерій
- •14. Застосування лабораторних тварин для одержання вакцин і гіперіммуних сироваток
- •15. Застосування лабораторних тварин для діагностики вірусів
- •16. Застосування лабораторних тварин для вивчення патогенезу вірусної інфекції
- •17. Вимоги до вибору тварин у вірусологічний експеримент.
- •18. Вибір методу зараження лабораторних тварин
- •19. Методи зараження лабораторних тварин.
- •20. Поняття про тропізм вірусу( приклади)
- •21. Кількісна оцінка інфекціі при застосуванні лабораторних тварин
- •22. Приклади використання лабораторних тварин для діагностики вірусу.
- •23. Типи культур клітин
- •24. Переваги і недоліки використання лабораторних тварин для діагостики вірусів
- •25. Переваги та недоліки використання курячих ембріонів
- •26.Переваги та недоліки використання культури клітин
- •27. Використання рослин для ідентифікації вірусів.
- •28. Симптоми вірусних інфекцій на рослинах- індикаторах.
- •29. Фаготипування.
- •30. Застосування світлової мікроскопії для діагностики вірусів
- •31. Застосування люмінесцентної мікроскопії для діагностики вірусів
- •32. Застосування електронної мікроскопії для діагностики вірусів
- •33. Принцип дії електронного мікроскопу
- •34. Переваги та недоліки використання курячих ембріонів для діагностики вірусів.
- •35. Переваги і недоліки використання електронної мікроскопії для діагностики вірусів.
- •36.3Астосування атомно-силової мікроскопії для діагностики вірусів.
- •37.Атомно-силова мікроскопія.
- •38. Ренгено-структурний аналіз вірусів
- •39. Серологічні методи дослідёження у вірусології
- •40. Основні компонени серологічних реакцій.
- •41. Моноклональні антитіла
- •42. Реакція гемаглютинації та її застосування.
- •43. Реакція непрямої гемаглютинації(рнга) та її застосування
- •44. Реакція звязування комплементу(рзк).
- •45. Реакція нейтралізації(рн).
- •46. Умови реакції преципітації між аг і ат в серологічній реакції.
- •47. Серологічні тести, які базуються на явищі преципітації
- •48. Реакція преципітації в гелі – імунодефузія
- •49. Імуноелектрофорез
- •50. Ракетний електрофорез
- •51. Імунофлуоресцентний аналіз
34. Переваги та недоліки використання курячих ембріонів для діагностики вірусів.
См. № 25
35. Переваги і недоліки використання електронної мікроскопії для діагностики вірусів.
Переваги
Можливість візуалізації вірусу
Можливість ідентифікування вірусу без попереднього вивчення
Швидкість діагностики
Можливість вивчення візуально вірусу на будь-яких стадіях
Недоліки
неможливість дослідити одночасно багато матеріалу
Повинна бути низька концентрація вірусних часток
Складність та дороговизна утримання і використання
Спеціальні умови
Низька чутливість
36.3Астосування атомно-силової мікроскопії для діагностики вірусів.
В 1986 році був створений перший атомно-силовий мікроскоп. З того часу він значно вдосконалився і зараз знаходить широке застосування в різних галузях науки , а також в діагностиці вірусів зокрема.
Кварцовий елемент цього приладу випромінює промінь, що контактує з поверхнею досліджуваного об’єкта, в нашому випадку – з поверхнею вірусної частки.Перевагою цього методу є те, що, на відміну від електронного мікроскопа, атомно-силовий не потребує вакуума, можна досліджувати об’єкт на поверхні рідини у висушеному стані, тобто досліджувати живі об’єкти з відносно недеформованою структурою.
Атомно-силовий мікроскоп забезпечує 3 режима роботи: контактний, напівконтактний та безконтактний. В вірусології та інших галузях біології використовуються контактний та напівконтактний режими. Контактний режим дозволяє визначити топографію досліджуваних об’єктів, сили тертя, локальну жорсткість та опір розтікання. Напівконтактний режим дозволяє досліджувати фазовий контраст, також топографію, забезпечує магнітно-силову мікроскопію. Безконтактний режим застосовується в фізиці.
Для підвищення чіткості дослідження необхідно зменшувати площу сканування.
37.Атомно-силова мікроскопія.
В 1986 році був створений перший атомно-силовий мікроскоп. З того часу він значно вдосконалився і зараз знаходить широке застосування в різних галузях науки , а також в діагностиці вірусів зокрема.
Кварцовий елемент цього приладу випромінює промінь, що контактує з поверхнею досліджуваного об’єкта, в нашому випадку – з поверхнею вірусної частки.
Переваги: має високу роздільну здатність (вищу ніж у електронної мікроскопії), на кристалічних зразках дає можливість отримати зображення окремих атомів, можливість дослідження нативних клітин без будь-якої їх обробки (напилення, контрастування). Але препарати вірусів вимагають підготовчого етапу: препарат наносять на поверхню золота, слюди, форм вару. Для одержання зображення використовують мініатюрну голку з надтвердого матеріалу (зонд), яка, злегка доторкуючись, пересувається по поверхні досліджуваного зразка. Голка знаходиться на пружній пластинці, що закріплена одним кінцем. Згинання вільного кінця пластинки (відносно голки) зумовлено силою взаємодії голка-зразок і визначається оптичним методом за відхиленням відбитого лазерного променя. Переміщення голки забезпечується спеціальним мікроманіпулятором. Результати аналізуються комп'ютером. На моніторі виникає зображення у трьох проекціях що дозволяє за допомогою комп'ютерних систем визначати обємні параметри ВТМ, бактеріофагу Т4
