Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
virusologia_otvety.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
169.98 Кб
Скачать

34. Переваги та недоліки використання курячих ембріонів для діагностики вірусів.

См. № 25

35. Переваги і недоліки використання електронної мікроскопії для діагностики вірусів.

Переваги

  1. Можливість візуалізації вірусу

  2. Можливість ідентифікування вірусу без попереднього вивчення

  3. Швидкість діагностики

  4. Можливість вивчення візуально вірусу на будь-яких стадіях

Недоліки

  1. неможливість дослідити одночасно багато матеріалу

  2. Повинна бути низька концентрація вірусних часток

  3. Складність та дороговизна утримання і використання

  4. Спеціальні умови

  5. Низька чутливість

36.3Астосування атомно-силової мікроскопії для діагностики вірусів.

В 1986 році був створений перший атомно-силовий мікроскоп. З того часу він значно вдосконалився і зараз знаходить широке застосування в різних галузях науки , а також в діагностиці вірусів зокрема.

Кварцовий елемент цього приладу випромінює промінь, що контактує з поверхнею досліджуваного об’єкта, в нашому випадку – з поверхнею вірусної частки.Перевагою цього методу є те, що, на відміну від електронного мікроскопа, атомно-силовий не потребує вакуума, можна досліджувати об’єкт на поверхні рідини у висушеному стані, тобто досліджувати живі об’єкти з відносно недеформованою структурою.

Атомно-силовий мікроскоп забезпечує 3 режима роботи: контактний, напівконтактний та безконтактний. В вірусології та інших галузях біології використовуються контактний та напівконтактний режими. Контактний режим дозволяє визначити топографію досліджуваних об’єктів, сили тертя, локальну жорсткість та опір розтікання. Напівконтактний режим дозволяє досліджувати фазовий контраст, також топографію, забезпечує магнітно-силову мікроскопію. Безконтактний режим застосовується в фізиці.

Для підвищення чіткості дослідження необхідно зменшувати площу сканування.

37.Атомно-силова мікроскопія.

В 1986 році був створений перший атомно-силовий мікроскоп. З того часу він значно вдосконалився і зараз знаходить широке застосування в різних галузях науки , а також в діагностиці вірусів зокрема.

Кварцовий елемент цього приладу випромінює промінь, що контактує з поверхнею досліджуваного об’єкта, в нашому випадку – з поверхнею вірусної частки.

Переваги: має високу роздільну здатність (вищу ніж у електронної мікроскопії), на кристалічних зразках дає можливість отримати зображення окремих атомів, можливість дослідження нативних клітин без будь-якої їх обробки (напилення, контрастування). Але препарати вірусів вимагають підготовчого етапу: препарат наносять на поверхню золота, слюди, форм вару. Для одержання зображення використовують мініатюрну голку з надтвердого матеріалу (зонд), яка, злегка доторкуючись, пересувається по поверхні досліджуваного зразка. Голка знаходиться на пружній пластинці, що закріплена одним кінцем. Згинання вільного кінця пластинки (відносно голки) зумовлено силою взаємодії голка-зразок і визначається оптичним методом за відхиленням відбитого лазерного променя. Переміщення голки забезпечується спеціальним мікроманіпулятором. Результати аналізуються комп'ютером. На моніторі виникає зображення у трьох проекціях що дозволяє за допомогою комп'ютерних систем визначати обємні параметри ВТМ, бактеріофагу Т4

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]