Види складок, їх обробка
Складки дають змогу регулювати ступінь прилягання виробу, його форму і конструкцію. Складки бувають односторонні, зустрічні, бантові, віялоподібні та вшиті. Крупні складки зустрічаються найчастіше на спідницях. Дрібні складочки та защипи - на ліфах плечових виробів, на вставках, під кокетками. Односторонні складки - це складки з однаковими згинами, закладеними з лицьового боку в один бік. Під час розкроювання деталей на глибину складки додають подвійну ширину складки. Так, при ширині складки 3...5 см на її глибину додають 6...10 см. На тканині розмічають з виворітного боку ширину, глибину й кінець застрочування складок. Потім по намічуваних лініях складок деталь перегинають лицьовим боком всередину, зметують по згину складки й зшивають, закінчуючи строчку в кінці наміченої лінії впоперек. Складку відгинають на один бік і припрасовують з виворітного та лицьового боків через вологу тканину. Лише потім витягують намітку. З лицьового боку складки можна настрочити оздоблювальну строчку. При цьому довжина її залежить від фасону виробу. Край складки може бути відлітним. Зустрічні складки складаються з двох односторонніх складок, закладених назустріч одна одній. Згин складок з лицьового боку розміщений у стик, а з вивороту - у протилежні боки. Під час розкроювання зустрічних складок на глибину відпускають тканини у чотири рази більше від ширини складок. Так, при ширині складки 4 см на глибину додають 16 см. Для обробки складок намічають лінії глибини складок та кінець застрочки. По намічених лініях складки перегинають лицьовим боком всередину, зметують густими стібками до кінця або зшивають рідкою машинною строчкою. Зшивають складку від початку до наміченої лінії кінця застрочки. Потім витягують живу нитку складки, залишивши не зшитою ту частину, де складка розходиться.
Величина формы одежды
Это свойство одежды, являющейся объемной формой, следует рассматривать как соотношение величин формы одежды и фигуры человека или как соотношение двух и более форм при их сравнении. При
сопоставлении величин нескольких форм наблюдается их равенство или превосходство одной из них над другими. Сравнивать можно только однородную по своему виду одежду и ее составные части. Величина формы оказывает влияние на ощущение ее объемности, легкости или тяжести. Величина формы зрительно увеличивается или уменьшается при сопоставлении большого и малого. Мелкие детали подчеркивают величину большой формы, крупные уменьшают ее величину. Величина формы в моделировании одежды может быть использована в допустимых пределах возможностей фигуры человека как конструктивной опоры. Масса — это зрительное количество формы одежды в целом или ее отдельных частей: величины плечевых срезов, рукава, выпуклости по линиям груди, талии, бедер и др. Масса обладает следующими свойствами: 1) с изменением величины формы изменяется и ее масса, т. е. большей по величине форме соответствует большая масса; 2) масса меняется в зависимости от степени объемности, от характера выражения фор-мы. Максимальной массой будут обладать формы, приближающиеся к кубу, квадрату, минимальной — формы, приближающиеся к линии.
Таким образом, масса зависит от вида геометрической формы, т. е. от силуэта одежды; 3) масса одежды изменяется также в зависимости от степени заполнения ее формы конструктивными и декоративными линиями, деталями или отделкой. Масса будет минимальной при наиболее разреженном заполнении, максимальная масса — при наибольшем заполнении формы одежды; 4) изменение массы зависит от величины предметов или деталей, сопоставляемых с ней. Масса будет увеличиваться при уменьшении сопоставляемых с ней деталей и уменьшаться при их увеличении. Это изменение массы кажущееся, а не фактическое; оно часто используется при моделировании одежды. Например, увеличение размеров воротника, карманов зрительно уменьшает массу пальто, платья; 5) изменение массы формы зависит также от цвета, рисунка материала, из которого она сделана.