определения» (в Україні не надано чинності). Допоміжний покажчик складається з рубрик і відсилань до номерів бібліографічних записів.

Для бібліографічних покажчиків обов'язковим елементом є наявність іменного або авторського покажчика. Необхідність складання інших допоміжних покажчиків вирішується укладачем залежно від цілей і завдань бібліографічного посібника (покажчик назв праць, іменний покажчик дисертантів, покажчик назв дисертацій, покажчик спеціальностей дисертацій тощо).

Деякі особливості складання окремих видів допоміжних покажчиків: іменний покажчик містить відомості про авторів, укладачів, редакторів, перекладачів, ілюстраторів тощо, особах, що брали участь у створенні документів. У ряді випадків в них відбиваються прізвища осіб, за так званою «персональною» ознакою. При цьому номери відсилань до бібліографічних записів персональних рубрик повинні бути поміщені в круглі дужки, що уточнюють, - «про нього», «про неї»);

- предметний покажчик розкриває зміст документів. Для його створення слід ввертатися до анотацій, рефератів, а також до текстів творів. Його складання пов'язане з дотриманням ряду методичних вимог: усередині крупних рубрик виділяються більш приватні підрубрики; споріднені або близькі за змістом поняття зв’язуються перехресними посиланнями.

У примітках до покажчика дасться список прийнятих умовних скорочень.

Зміст їЗміст) складається відповідно до вимог ГОСТу 7.60-2003 «Издания. Основные виды. Термины и определения (в Україні не надано чинності) і с переліком найменувань розділів (рубрик) основного тексту, довідкового апарату і інших матеріалів, складений в тій послідовності, в якій вони приведені в посібнику із вказівкою сторінок, де вони вміщені.

Наукове, бібліографічне, літературне редагування

Робота над посібником завершується його редагуванням і оформленням. Розрізняють наукове, бібліографічне, літературне редагування. Перше і друге здійснюється протягом всієї роботи над посібником, а третє - після її закінчення.

Науковий редактор - редактор, який виконує наукове редагування

(перевіряння правильності викладених фактів, висновків, результатів тощо, з .. . -8 наукової точки зору) авторського оригіналу.

І Іауковий редактор здійснює редагування за напрямами:

науковий зміст посібника;

розкриття теми;

. якість відбору і систематизацію документів, їх відповідність цільовому і читацькому призначенню посібника;

. логічность і обоснованість систематизації документів;

^N Бондар Ю. В. Енциклопедія для видавця та журналіста / Бондар Ю. В.. Головатий М. Ф.,

Сенченко М. Ф. - К.. 2010.-С. 210.

10

. уточнення теми і п аспектів, визначення меж;

перегляд і коректування всіх розділів і підрозділів схеми класифікації, перевірка формулювань рубрик; взаємозв’язок розділів і підрозділів;

перевірка правильності розкриття змісту публікацій в анотаціях;

. складання вступної статті або частини передмови до посібника. Бібліографічним редагуванням посібника передбачається: перевірка бібліографічного опису включених до посібника документів, їх одноманітність і точність описів, відповідність стандартам, що діють; повно та відібраних документів з урахуванням тематичних меж посібника;

. відповідність відібраних документів схемі класифікації посібника в цілому і її розділам;

. відповідність допоміжних покажчиків і основного тексту з метою виявлення помилок і пропусків;

правильніс ть порядку нумерації бібліографічних описів;

. одноманітність прийнятих скорочень слів і словосполучень;

наявність посилань на документи, що вимагають віддзеркалення в інших розділах;

приведення у відповідність з вимогами, викладеними вище, тексту списків перегляну тих джерел і скорочень.

Літературне редагування - редакторський аналіз і вдосконалення спільно з автором форми, стилю тощо твору.⁹ У процесі літературного редагування здійснюється опрацювання тексту посібника відповідно до правописних норм мови. При цьому виправляються стилістичні погрішності, неточності, повтори, невдалі вирази, друкарські помилки. У передмові, вступній статті, тексті анотацій і рефератів виключається текст, що не несе корисної інформації. Літературному редагуванню підлягають також вступні тексти до розділів, найменування розділів, підрозділів і рубрик.

Оформлення бібліографічного посібника

Оформлення бібліографічного покажчика починається з титул ьйої сторінки. Титул (титульна сторінка) - сторінка на початку видання, що містить найповнішу інформацію про його назву, прізвище автора, підзаголовкові дані, вихідні дані. ¹⁰ На титульному листі бібліографічного посібника повідомляються вихідні відомості:

• назва (основна, паралельна, ключова, альтернативна);

• і підзаголовкові дані;

• підзаголовкові дані;

• вихідні дані.

На звороті титулу вказується: класифікаційні індекси, авторський знак, відомості про авторів та інших осіб, які брали участь у створенні видання,

' Ьондар Ю. В. Енциклопедія для видавця та журналіста. - К., 2010. - С. 180.

ні ...

1 ам же.