авторського колективу. Після закінчення роботи даний список є основою «Списку переглянутих джерел».

- список основного масиву виявлених документів: включаються бібліографічні описи всіх виявлених у ході перегляду творів друку за темою посібника. Описи розташовуються в загальному алфавіті авторів або заголовків.

Основний етап створювання бібліографічного посібника включає в себе: аналітичний і синтетичний.

Аналітичний передбачає:

> загальний бібліографічний аналіз документів; г' уточнення бібліографічних записів (описів);

'г анотування або реферування;

г- остаточне оформлення бібліографічного опису.

Синтетичний включає: г відбір документів;

'г групування бібліографічних описів.

Аналіз і бібліографічний відбір документів

Відбір документів - основний етап створення бібліографічного посібника і один із важливих процесів бібліографування. Включенню в посібник підлягають наступні види видань (визначені у плані-проспекті): книги

(монографії, підручники, навчальні і навчально-методичні посібники тощо; статті із збірок і журналів, газет; матеріали і тези доповідей нарад, конференцій, з'їздів, конгресів, симпозіумів; бібліографічні посібники тощо).

Відбір документів проводиться в 2 етапи:

V- первинний (попередній відбір), здійснюється укладачем в процесі перегляду і аналізу документів; г вторинний (остаточний) відбір, виконується укладачем після наукового редагування повноти відібраних документів.

Первинний відбір документів супроводжується аналізом документів шляхом перегляду їх de visu (з максимальною повнотою), для остаточного вирішення питання про необхідність включення їх в посібник. Не підлягають перегляду документи, детально охарактеризовані в надійних бібліографічних джерелах і переглянутих de visu. Документ, не переглянутий de visu і той, у якому відсутні обов’язкові бібліографічні елементи зазначається умовним знаком (наприклад, зірочкою).

І la стадії вторинного відбору можливий додатковий бібліографічний пошук з метою заповнення пропусків у деяких розділах посібника або заміни окремих документів.

Бібліографічний опис документа

На кожен документ, який включено до контрольного робочого списку укладачем складається бібліографічний опис, в якому необхідно дотримування одноманітності вимог, встановлених стандартами:

• ДС ГУ ГОСТ 7.1:2006. Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання;

• ДСТУ ГОСТ 7.80:2007. Бібліографічний запис. Заголовок. Загальні вимоги та правила складання;

ДСТУ 3582-97. Скорочення слів в українській мові у бібліографічному описі. Загальні вимоги та правила.;

ТОСТ 7.12-93. Библиографическая запись. Сокращения слов на русском языке. Общие требования и правила.

/бібліографічний опис - сукупність бібліографічних відомостей про видання, наведених за встановленими правилами і призначених для його ідентифікації та загальної характеристики.³

При складанні аналітичних описів рекомендується:

. приводити неповний опис назв джерел (журналів, збірок тощо), звідки узята стаття або розділ. У цьому випадку в кінці посібника приводиться список вказаних джерел з їх повним бібліографічним описом;

складати опис під узагальнювальним заголовком (ДСТУ ГОСТ 7.1-2006 Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання) у разі використання декількох статей з одного і того ж журналу або збірки, поміщених в одному розділі або підрозділі посібника.

Бібліографічний опис складається мовою оригіналу. Після опису іноземних публікацій переклад заголовка слід давати російською мовою.

Анотування документів здійснюється в тому випадку, якщо воно передбачене планом-проспектом і складається відповідно ДСТУ ГОСТ 7.9-95 «Реферат і анотація: Загальні вимоги».

Анотація - стисла характеристика видання (публікації) з точки зору його цільового та читацького призначення, змісту, виду, форми та інших особливостей.' В першу чергу анотація необхідна в рекомендаційній бібліографічній допомозі. Характер, зміст, обсяг анотації залежать від читацького і цільового призначення, структури посібника, тематики документів, що анотуються. Анотації можуть бути на кожну публікацію (суцільне анотування) або на деяких з них (вибіркове анотування). Вибіркове анотування застосовується в тих випадках, коли заголовок публікації не розкриває її зміст.

Основні вимоги до анотацій:

анотація починається з абзацу, після бібліографічного опису;

• анотація повинна бути лаконічною, але в той же час достатньо конкретною, з посиланням, у разі потреби, на факти, імена, дати тощо.;

’ Словник книгознавчих термінів. -К., 2003.

¹ Великий тлумачний словник сучасної української мови. - К., 2001.

6