- •Тема 2. Джерела екологічного права та правові основи управління в галузі охорони навколишнього природного середовища (екологічне управління)
- •Загальна характеристика джерел екологічного права
- •Конституція україни в системі джерел екологічного права
- •Закони як джерела екологічного прав
- •Підзаконні нормативно-правові акти як джерела екологічного права
- •Міжнародно-правові акти як джерела екологічного права
- •6. Правові основи управління в галузі охорони навколишнього природного середовища (екологічне управління)
- •6.1. Поняття управління в галузі охорони навколишнього природного середовища
- •Повноваження органів управління в галузі охорони навколишнього природного середовища
- •Міністерство екології та природних ресурсів україни та його основні завдання
- •У сфері екологічної безпеки, поводження з відходами, небезпечними хімічними речовинами, пестицидами та агрохімікатами, державної екологічної експертизи:
- •У сфері охорони атмосферного повітря:
- •У сфері збереження озонового шару:
- •Повноваження громадських організацій у галузі охорони навколишнього природного середовища
Закони як джерела екологічного прав
Закон — це нормативний акт, що його прийняв вищий представницький орган державної влади або безпосередньо народ (референдум), який встановлює початкові юридичні норми, має вищу юридичну силу і приймається з додержанням особливої законодавчої процедури.
Серед законів, що регулюють екологічні відносини, головне місце належить Конституції України. Виходячи з принципу верховенства права, Конституція має вищу юридичну силу, і всі закони та нормативно-правові акти, зокрема в екологічному законодавстві, повинні прийматися на основі Конституції і відповідати їй.
Серед основних екологічних законів України:
Земельний кодекс України, згідно з яким завданням земельного законодавства є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель;
Водний кодекс України, який в комплексі з заходами організаційного, правового, економічного і виховного впливу, сприятиме формуванню водно-екологічного правопорядку і забезпеченню екологічної безпеки населення України, а також більш ефективному, науково обґрунтованому використанню вод та їх охороні від забруднення, засмічення та вичерпання;
Лісовий кодекс України, який регулює лісові відносини в Україні;
Кодекс України «Про надра», завданням якого є регулювання гірничих відносин з метою забезпечення раціонального, комплексного використання надр для задоволення потреб у мінеральній сировині та інших потреб суспільного виробництва, охорони надр, гарантування при користуванні надрами безпеки людей, майна та навколишнього природного середовища, а також охорона прав і законних інтересів підприємств, установ, організацій та громадян;
Податковий кодекс України, який регулює питання сплати екологічного податку, плати за користування надрами, плати за землю, збору за спеціальне використання води, збору за спеціальне використання лісових ресурсів;
Повітряний кодекс України, який встановлює правові основи діяльності в галузі авіації;
Кодекс цивільного захисту України, який регулює відносини, пов'язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, та визначає повноваження органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, права та обов'язки громадян України, іноземців та осіб без громадянства, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності;
Про охорону навколишнього природного середовища, який визначає правові, економічні та соціальні основи організації охорони навколишнього природного середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь;
Про тваринний світ, відповідно до якого завданнями законодавства України про охорону, використання і відтворення тваринного світу є: регулювання відносин у галузі охорони, використання
і відтворення об'єктів тваринного світу; збереження та поліпшення середовища існування диких тварин; забезпечення умов збереження всього видового і популяційного різноманіття тварин;
Про рослинний світ, відповідно до якого завданням законодавства України про рослинний світ є регулювання суспільних відносин у сфері охорони, використання та відтворення дикорослих та інших несільськогосподарського призначення судинних рослин, мохоподібних, водоростей, лишайників, а також грибів, їх угруповань і місцезростань;
Про охорону атмосферного повітря, який спрямований на збереження та відновлення природного стану атмосферного повітря, створення сприятливих умов для життєдіяльності, забезпечення екологічної безпеки та запобігання шкідливому впливу атмосферного повітря на здоров'я людей та навколишнє природне середовище; визначає правові і організаційні основи та екологічні вимоги в галузі охорони атмосферного повітря;
Про охорону земель, який визначає правові, економічні та соціальні основи охорони земель з метою забезпечення їх раціонального використання, відтворення та підвищення родючості ґрунтів, інших корисних властивостей землі, збереження екологічних функцій ґрунтового покриву та охорони довкілля;
Про природно-заповідний фонд України, який визначає правові основи організації, охорони, ефективного використання природно-заповідного фонду України, відтворення його природних комплексів та об'єктів;
Про виключну (морську) економічну зону України, який визначає правовий режим виключної (морської) економічної зони України;
Про екологічну експертизу, згідно з яким завданням законодавства про екологічну експертизу є регулювання суспільних відносин в галузі екологічної експертизи для забезпечення екологічної безпеки, охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання і відтворення природних ресурсів, захисту екологічних прав та інтересів громадян і держави;
Про екологічний аудит, який визначає основні правові та організаційні засади здійснення екологічного аудиту і спрямований на підвищення екологічної обґрунтованості та ефективності діяльності суб'єктів господарювання;
тощо.
