6.3. Система ідентифікаційного кодування інформації

Система ідентифікаційного кодування застосовується для заміни назви об’єкту (вантажу, станції, поїзда тощо) на умовне позначення (ідентифікаційний код) в цілях забезпечення зручного і більш ефективного опрацювання інформації.

Система ідентифікаційного кодування - сукупність правил кодового позначення інформаційних об’єктів.

Код складається на базі алфавіту з букв, цифр та інших символів. Алфавіт коду – перелік знаків, що можуть бути використані для позначення об’єктів (цифри, букви та інші символи). Код характеризується: довжиной - кількістю позицій в коді, і структурою — послідовністю розташування в коді символів, які використовуються для позначення класифікаційної ознаки.

6.4. Методи ідентифікаційного кодування інформації

Порядковий метод – всім об’єктам залученим до класифікатора присвоюється порядковий номер. Порядок об’єктів може встановлюватися за різними ознаками (за алфавітом, в порядку надходження, по географічному положенню, тощо).

Порядковий код дозволяє тільки відрізнити один об’єкт від іншого (ніяких характеристик об’єкта з нього дістати не можна).

Цей метод використовується при кодуванні невеликої кількості об’єктів.

Серійно-порядковий метод – об’єкти спочатку поділяють на серії (групи) і усередині кожної серії об’єкту присвоюють порядковий номер.

Приклад: Код станції – 6 знаків:

1,2-й знаки – номер єдиного сіткового району в мережі залізниць держав СНД та Балтії;

3-5-й знаки – порядковий № станції в межах сіткового району;

6-й знак – контрольний, призначений для контролю правильності всіх значущих цифр коду станції; обчислюється за спеціальним алгоритмом, який розглянемо далі.

Цей метод використовується при кодуванні об’єктів, що мають невелику кількість ознак, за якими потрібно вести групування.

Послідовний метод використовується разом з ієрархічною системою класифікації. При використанні цього методу кодування значення цифри в деякому розряді коду залежить від значень цифр у попередніх розрядах.

Приклад послідовного коду – прийнята система нумерації вагонів.

Розглянемо що означають цифри інвентарного номеру вагона 247ХХХ9Х:

1-й знак – тип вагона; 2 – критий;

2-й знак – осність і основна характеристика вагона; 4 – 4-осний;

3-й знак – додаткова характеристика вагона, 7 – 120 м³, розширені двері;

4-6-й знаки – цифри порядкового номеру вагона с такими характеристиками, що вище зазначені, тобто вагонів з вище зазначеними характеристиками може бути не більше за 1000;

7-й знак – якщо це цифра 9 – то у вагоні є гальмова площадка, інакше це ще одна цифра порядкового номеру вагона с характеристиками, що зазначені вище, тобто вагонів з вище зазначеними характеристиками, але без гальмової площадки, може бути ще 9000;

8-й знак – контрольний знак, призначений для контролю правильності всіх значущих цифр номеру вагона, він обчислюється за спеціальним алгоритмом, який розглянемо далі.

Паралельний метод використовується разом з фасетною системою класифікації. При використанні цього методу кодування кожний знак цього коду на будь-якому місці не залежить від попередніх і однозначно характеризує об’єкт.

Приклад 1: код академічної групи 834:

1-й знак – факультет; 8 – критий;

2-й знак – курс; 3 – третій;

3-й знак – порядковий номер групи, 4 – четверта група.

Приклад 2: фасетний класифікатор відділу кадрів (табл.33):

Таблиця 33

Спеціальність	Стать	Вік	Освіта
1. ДСП	1. чоловік	1.18-25	1. середня
2. ДСПП	2. жінка	2. 26-35	2. середня технічна
3. сигналіст		3. 36-45	3. незакінчена вища
4. складач		4. 46-55	4. вища
		5. 55-60
		6. 60 і більше

Цей класифікатор використовується разом з паралельним кодом працівника:

Наприклад: Хаффмен 4213.

Кожна цифра на своєму місці однозначно характеризує ознаку згідно до чинного класифікатора.

1. Спеціальність(1,…,4).

2. Стать (1,2)

3. Вік (1, … ,6)

4. Освіта (1, 2, 3, 4)