- •Тема 6. Статево-рольова ідентичність людини. - 2 год.
- •1. Актуальність теми. Обґрунтування теми.
- •2. Цілі лекції:
- •3. План та організаційна структура лекції.
- •4. Зміст лекційного матеріалу:
- •1.Класифікація рольової ідентичності ч.Гордона (статева, етнічна, ідентичність членства, соціальна, політична, професійна).
- •2.Роль нормативного та інформаційного тиску у формуванні статевої ідентичності.
- •3.Соціальні стереотипи статі як схеми, що керують процесом переробки інформації людиною.
- •4.Статева та гендерна ідентичність.
- •5.Особливості ранньої статевої соціалізації.
- •6.Головні інститути соціалізації (сім’я, школа, засоби масової інформації та «значимі інші» – однолітки, вуличні компанії тощо).
- •5. Матеріали щодо активації студентів під час проведення лекції (питання, здачі, проблемні ситуації тощо).
- •6. Загальне матеріальне та методичне забезпечення лекції:
- •7. Матеріали для самопідготовки студентів:
4. Зміст лекційного матеріалу:
- структурно-логічна схема змісту теми:
1.Перевірка рівня підготовки до заняття.
2.Обговорення: Статево-рольова ідентичність людини.
3.Самостійна робота з тестовими завданнями.
4.Висновки заняття.
- текст лекції.
1.Класифікація рольової ідентичності ч.Гордона (статева, етнічна, ідентичність членства, соціальна, політична, професійна).
Суспільні перспективи з урахуванням відмінностей життєвого досвіду чоловіків і жінок покликані нейтралізувати системні прояви нерівності та маскулінне домінування в культурі через втілення практики емансипаціоналізму як входження у середовище чоловічо-домінантної системи, участь обох статей як рівних у прийнятті рішень та формуванні гендерних стратегій і тактик. У зв’язку із цим постає питання щодо гендерних ролей і стереотипів, як продукту суспільного впливу, в якому цілком відображені соціокультурні особливості, ментальні, релігійні традиції. Гендерна ідентичність залежить більшою мірою від соціальних чинників, тому для зрілої особистості гендер стає функціональною заміною біологічної статі, яка, соціалізуючись, утрачає свою природну безпосередність. Особливою формою соціальної ідентичності є рольова, яка зумовлена соціальними ролями, тобто історично зумовленими очікуваннями щодо форм поведінки, характерних для певних соціальних позицій.
Американський соціолог Ч. Гордон, який розглядає рольову ідентичність як важливий складник „Я-концепції” особистості, виділяє п’ять її видів: 1) статеву ідентичність, яка ґрунтується на гендерній ідентичності людини; 2) етнічну ідентичність, тобто ідентифікацію людини як члена расової, релігійної, національної спільнот, або мовної групи, субкультури чи іншої соціальної структури; 3) ідентичність членства, яка базується на зв’язку людини з організаційним життям суспільства, завдяки всім формам групового членства(формального чи неформального); 4) політичну ідентичність; 5) професійну ідентичність, тобто систему рольових очікувань щодо роботи як у домашньому господарстві, так і поза ним. В усьому переліку рольових очікувань найістотнішою є статева ідентичність, яка формується онтогенетично з моменту народження дитини і є складовою частиною загального процесу соціалізації, а закономірності та суперечності визначають більшість природних сфер статевої поведінки. Тому гендерно-рольову соціалізацію можна розглядати як процес засвоєння людиною гендерних ролей, суспільних очікувань щодо цих ролей, а також формування і закріплення відповідних психологічних проявів, що підтверджують набір форм поводження згідно з гендерною роллю. Отже, статеві та гендерні ролі займають особливе місце у процесі соціалізації та тісно пов’язані із відповідною ідентичністю особистості. Якщо реальна поведінка людини відмінна від соціальних очікувань згідно із статтю, то суспільство чинить певний тиск, удаючись до санкцій. Таким чином, суспільні стереотипи стосовно жіночих і чоловічих гендерних ролей здатні впливати на гендерний розвиток, обмежуючи тим самим особистісну самореалізацію кожного з них. У ранньому віці вони діють як настанови, побажання; в період соціальної зрілості – пов’язані з психологічним пригніченням через продукування почуття провини, сорому, чим провокують зовнішні і внутрішні рольові конфлікти.
