2.Характеристика та види діяльності людини-оператора

Операторська діяльність як особливий вид сформувалась в процесі науково-технічного прогресу, з розвитком технічних систем та систем управління ними. Провідною для оператора є трудова діяльність якій передує навчальна. Інженерна психологія вивчає психологічну сторону діяльності оператора, тобто її ідеальну сторону (переключення уваги, запам’ятовування елементів на табло). Як і будь-яка інша, операторська діяльність має структуру, мету, мотиви, способи виконання.

Мета діяльності оператора задається із-зовні і полягає у забезпеченні функціонування СЛМ щодо встановленої програми для отримання необхідного кінцевого продукту (Ю.Л.Трофімов). Суб’єктом діяльності є сама людина-оператор, а об’єктом – машина. Для уточнення меж діяльності використовується термін цикл діяльності, що визначається сукупністю дій для виконання задачі, чи періодом безперервної роботи (вахта, зміна).

В інженерній психології сучасна праця розглядається як форма функціонування системи “людина-машина” і визначається, по-перше, технічним рівнем знарядь праці, по-друге, - дистанційним характером управління.

Діяльність людини-оператора в автоматизованих системах поділяють на такі види:

• оператор-маніпулятор - керує технічними системами;

• оператор-наглядач – контролер за роботою технічних систем;

• оператор-технолог - керує безпосередньо технологічним процесом;

• оператор-дослідник різних профілів, що використовує комп’ютерні системи;

• оператор-керівник, основна роль відводиться процесам керування людьми, групами людей.

Залежно від перебігу процесу управління СЛМ поділяються:

• детерміновані системи, що функціонують за попердньо ррозробленим алгоритмом, а діяьність оператора підпорядковується прийнятим правилам, нормам, інструкціям.

• недетерміновані системи, у яких діяльність оператора також підпорядкована правилам, але момент надходження сигналу, самі сигнали та їхня послідовність невідомі

• ігрові системи, у яких оператору невідомі ситуації, що можуть виникнути.

За ступенем безперервності участі оператора в процесі управління СЛМ поділяють:

-неперевні системи, характеризуються тим, що технологічний процес триває безперервно, і за нормальних обставин оператор тільки спостерігає за ним;

• дискретні системи, в яких оператор дискретно (періодично) втручається в роботу системи, вирішуючи певні завдання;

• змішані системи, у яких технологічний процес триває безперервно, а робота оператора є дискретною.

Залежно від домінування певного психологічного процесу діяльність оператора може бути:

-сенсорно-перцептивна - основне завдання оператора полягає у прийманні інформації та її оцінці;

-моторна – властивий великий обсяг виконавчих дій;

-інтелектуальна – головними є процеси обробки інформації та прийняття рішень.

Залежно від часу між моментами отримання інформації та виконанням дій діяльність оператора може бути:

-з негайним обслуговуванням – сприймання сигналів симультанне, а виконання керуючих дій – негайне;

-з відстроченим обслуговуванням – процес інформаційного пошуку розгорнутий, прийняття рішень та виконання дій потребує певного часу. (Класифіккація за Ю.Л.Трофімовим).

Отже, діяльність в інженерній психології є об’єктом управління, предметом проектування і предметом оцінки, і вона відображає початок, зміст і завершення інженерно-психологічного аналізу.