1. Теоретичний аналіз діяльності професіонала

Вихідною, при теоретичному аналізі діяльності, є схема „суб’єкт- дія -об’єкт - навколишній світ”. Дана схема добре відображає зв’язки між поняттями, що входять до неї: суб’єкт здійснює дії в навколишньому середовищі, серед оточуючих його предметів, які рухаються та змінюються. Терміни простору та часу застосовують не тільки до об’єкта, а й до субєкта діяльності (принцип „Я –тут- і тепер”). Межі дій, тобто допустимі відхилення від заданого курсу, також визначаються характеристиками простору та часу.

Життєві та трудові процеси краще розглядати коли вони поділені на частини. Одним із способів є поділ на ситуації, які також характеризуються простором та часом. В ситуації завжди присутній субєкт, який вирішує задачу, тому поняття „ дія” виражає живе виконання.

Діяльнісний підхід пропонує розглядати системи „людина - машина” як системи людських діяльностей в яких субєкт рефлексує власні цілі і цілі системи, його дії соціально нормовані, а визначаються законами фізики, як процеси в машині. Діяльнісний підхід пропонує схему, що включає три компоненти: суб’єкт- діяльність-об’єкт.

Суб”єкт – людина, що діє з об”єктом в конкретних обставинах, це носій активності, ініціативи, психіки, свідомості, досвіду, виконавець дій. Людина утримує цілі, будує плани, виконує дії та контролює їх, фіксує і аналізує помилки. Вона є носієм когнітивних схем, досвіду, що забезпечує швидке та безпомилкове виконання дії. Зв’язки між підготовкою, виконанням та аналізом результатів діяльності замикаються на рефлексивному рівні свідомості, що виходить за рамки наявної ситуації. Завдяки рефлексивному рівню свідомості відбувається формування спеціаліста. При оволодінні професією оператора спеціалісту необхідно самостійно створювати власну систему досвіду шляхом обдумування, аналізу, практичного випробовування, заучування. Тому на рефлексивному рівні суб”єкт розглядається в сукупності всіх його характеристик, особистісних і професійних: цінності, потреби, відносини в спільній діяльності.

Дія як складова трудової діяльності має просторово-часову визначеність, що дає змогу оператору утримувати її в свідомості як психологічне теперішнє. В дії поєднуються зовнішні, виконавчі процеси (рухи, мова) з когнітивними процесами. Дія дає змогу говорити про свідомість і рух. Вивчаючи діяльність, дослідники проводять аналогію між мовним процесом і діями. Речення – одиниця мови, відповідає схемі діяльнісного підходу: підмет, як суб”єкт, присудок, як діяльність. Мовна форма визначення суті дії – дієслово. Мова технологічного опису фіксує трудові операції і виділяє фрагменти виробничого процесу.

З надбаням досвіду дії суб’єкта змінюються. Динамічна теорія розглядає дію як систему елементами якої є не тільки об’єкт, а й суб’єкт і обставини навколишнього середовища. Між цими елементами існують динамічні зв’язки, такі, що приводять до руху, тобто енергетичні. Динамічна характеристика дії пов’язана з прагненням довести дію до завершення, тобто спрямована на результат.

Важливим для характеристики діядьності оператора є навколишнє середовище. Сукупність об’єктів, що змінюються і рухаються які сприймає людина, складає її перцептивний світ, через який поєднуються різноманітні зв’язки, необхідні для керування діями. У перцептивному світі суб’єкт співставляє рух оточуючих його предметів з власними рухами (Ю.К.Стрелков).