6 .Детальний розрахунок кривих. Визначення румбів

Найбільш сприятливими ділянками шляху для руху рухомого складу є прямі, які також забезпечують найкоротшу відстань між двома пунктами.

Однак у складних природних умовах з метою обходу різних перешкод доводиться міняти напрямок траси, вписуючи в кути повороту криві різних радіусів.

Радіус кривої береться зі схематичного поздовжнього профілю. Зони швидкостей, визначаються орієнтовно залежно від розташування кривої на поздовжньому профілі.

Потрібно прагнути до того, щоб радіус був як можна більшої величини.

Буває 3 зони швидкостей:

1 зона - поглиблення профілю та ділянок, що примикають до нього, по яких проходять вантажні поїзди в обох напрямках з максимальними або близькими до них швидкостями

П зона - майданчики й ухили, на яких середньоквадратична швидкість близька до середніх значень швидкостей руху вантажних поїздів.

Ш зона - підвищення профілю, й ділянок затяжних підьомів які примикають до них, по яких їдуть вантажні поїзди в обох напрямках зі швидкостями, близькими до розрахункової швидкості на керівному підйомі, а також підходи до станцій, де передбачається зупинка вантажних поїздів.

Далі по “Таблицях для розбивки кривих на залізницях” знаходять основні елементи кривої.

Кут повороту кривої становить a=45°00¢. Виходячи із цього призначаємо радіус кругової кривой рівний Р=1000 м.

Для даного кута повороту й радіуса обираємо головні елементи кругової кривой:

Т=414,214 м

К=785,3982 м

Д=43,028961 м

Б=82,3922.

Виконуємо перевірку:

Д=2 Т- К (6.1)

Д=2x414,214 -785,3982 =43,0298м

Помилка в знайденому значенні домеру не повинна перевищувати 1-2 см. Для розбивки кривой необхідно знати пікетажне положення:

В К – вершини кута повороту;

ПК – початок кривої;

СК – середина кривої;

КК – кінець кривої;

Для визначення пікетажного положення вершини кута, необхідно виміряти відстань від точки А до вершини кута повороту (ВК)

L_А-ВУ = 25,7 см. Далі необхідно цю відстань перевести в масштаб карти. Тому що масштаб карти дорівнює1:25000, то потрібно довжину лінії помножити на 250.

ВК=12х250=6425 м

Положення головних точок кривой у пікетажному значенні обчислюється за наступними формулами:

ПК= ВК- Т (6.2)

СК=ПК+ К/2 (6.3)

КК=ПК+ К (6.4)

ВК КМ 6ПК4+25,00

- Т КМ ПК4+14,213

ПК КМ 6ПК0+10,786438

+ К КМ ПК7+85,398164

КК КМ 6ПК7+96,18460

ПК КМ 6ПК0+10,786438

+ К/2 КМ ПК3+92,699082

СК КМ 6ПК4+3,4855193

Далі виконуємо перевірку правильності обчислення головних точок кривої:

КК=ВК+ Т- К (6.5)

КК=СК+ К/2 (6.6)

ВК КМ 6ПК4+25,00

+ Т КМ ПК4+14,21356

КМ 6ПК8+39,21356

- Д КМ ПК0+43,02896

КК КМ 6ПК7+96,1846

СК КМ 6ПК4+3,485519

+ К/2 КМ ПК3+92,69908

КК КМ 6ПК7+96,18460

Розбіжність між двома обчисленими значеннями кінцями кривої допускається не більш 1-2 см.

Таблиця 6.1. Розрахунок кривої

a, °	R, м	Т, м	К, м	Д, м	Б, м	ПК	ВК	КК
1	2	3	4	5	6	7	8	9
45°00¢	1000	414,21	785,398	43,028	82,392	КМ6ПК0+10,79	КМ6ПК4+25,00	КМ6ПК7+96,18

За детальним розрахунком й прив'язкою кривих до пікетажу проводиться нанесення проектної лінії. Далі визначаємо румби й довжини прямих.

Румб початкової лінії 0-1 виміряється на карті за допомогою транспортиру, після чого він переводиться в дирекційний кут. Румби наступних ліній обчислюються через дирекційний кут лінії, наступний – дорівнює дирекційному куту лінії попередньої плюс або мінус кут повороту між цими лініями.

I чверть СВ a=0°- 90°, r = a (6.7)

II чверть ЮВ a=90°- 180°, r = 180°-a (6.8)

III чверть ЮЗ a=180°- 270°, r = a-180° (6.9)

IV чверть СЗ a=270°- 360°, r = 360°-a (6.10)

₁=7000

r = a

r = СВ: 7000

₂=6700

r = a

r = СВ:6700