Історичний фон

План впровадження політики українізації виконувався важко, неодноразово термін українізації вищих навчальних закладів переносився з одного навчального року на інший. Кожного наступного року керівництво НКО констатувало, що справа українізації вищої школи досить поширена й є певні досягнення, але постійно радило Правлінням вишів, що після всіх термінів, які були надані професорсько-викладацьким складам щодо переходу на викладання українською мовою та які досі не перейшли, а також не подали відомостей про те, що вони вивчають українську мову, вони мають бути піддані організаційним висновкам. Зважаючи на таку негативну ситуацію з українізацією викладачів і вчених НКО вирішив скоротити список підлеглих іспиту з української мови.

Документ № 24

Про іспити з української мови для службовців усіх установ та підприємств як республіканського, так і всесоюзного значення, для професури, вчителів та наукових робітників усіх навчальних та наукових закладів

До всіх Райвиконкомків та Міських рад, Комісіям Українізації

(5/ХІ – 1930 р.)

На підставі постанови РНК УСРР від 26/ІІ – 1929 р. НКО УСРР, за згодою з ЦК Українізації при РНК, видав обіжне розпорядження від 12/V – 1930 р. про іспити з української мови.

Але, не зважаючи на те, величезна більшість районів та міст (тепер адміністративних одиниць) зазначеного розпорядження не виконали, іспитів не перевели, а тому НКО пропонує до 1 січня 1931 р. виконати розпорядження НКО від 12/V – 1930 р. та урядити іспити з української мови службовцям усіх установ та підприємств, професурі, вчителям та науковим робітникам усіх навчальних та наукових закладів.

Іспитам не підлягають:

а) усі, що мають першу категорію про знання української мови з жовтня 1928, 1929 та 1930 рр.;

б) службовці – студенти ВИШів;

в) службовці – курсанти ВРШ, РПШ та інших вечірніх шкіл для дорослих;

г) усі, що скінчили ВИШ, ВРШ, РПШ та інші вечірні школи для дорослих і про знання української мови мають посвідчення за 1928/29 та 1929/30 навчальні роки;

ґ) що скінчили ІНО – літературно-мовний відділ за попередні роки;

д) що скінчили інші відділи ІНО у 1927/28, 1928/29 та 1929/30 навчальних роках;

е) студенти Вищого заочного інституту народної освіти;

є) увесь низовий технічний персонал (прибиральниці, кур’єри, вартівники, комірники тощо).

ж) особи, що в процесі своєї роботи не мають безпосередніх стосунків з масами (оркестранти, фармацевти, лаборанти тощо);

з) особи, що мають понад 50 років і їхня робота не вимагає знання української мови (статистики, реєстратори тощо);

и) усі, що навчаються на Державних курсах українознавства (РДКУ, МДКУ), на заочних курсах українознавства (ВДЗКУ) до закінчення навчання.

Усі відомості про наслідки іспитів з усіма даними Районі та Міські комісії українізації надсилають до НКО УСРР не пізніше як 15-го січня 1931 р.

Інструкцію та порядок як уряджати іспити, надруковано в Бюлетені НКО від 12/V – 1930 р. № 19 та 3-му збірникові ЦДКУ 1930 р.

Заст. Наркома Освіти Полоцький

Інспектор українізації радапарату Павлишин

Бюлетень Народного Комісаріату Освіти УСРР. – 1930. – № 48. – С. 15.