Історичний фон

У більшості представників дореволюційної науково-педагогічної інтелігенції не склалося добрих стосунків з більшовицькою владою, вони не були її фаворитами. Незважаючи на те, що вони працювали в органах освіти, влади і науки, створених радянським урядом, це ще не означало, що вчені поділяли ідеологію і практику більшовизму. Звичайно, вони не брали участі в підпільних організаціях, у змовах і не готували збройних замахів на уряд. Але їх думки (висловлені усно і письмово), коло знайомих та друзів, колишнє членство у не більшовицьких партіях, участь у національно-визвольній боротьбі, конкретні дії і окремі вчинки у деяких випадках засвідчували їх опозиційність до діючого режиму.

Наприкінці 1920-х років ситуація у сфері вищої освіти почала погіршуватись. В умовах утвердження в СРСР тоталітаризму, посилювався тиск на представників вищої освіти, які відчували на собі наростаючий тягар офіційної більшовицької ідеології.

Документ № 18

Цілком таємно

НКО УСРР

2/VІІІ – 1928 р.

№ 1172/Т

До всіх вузів та Окрінспектур

По відомостям, що є в Народному Комісаріаті Освіти ціла низка керівників вузів до цього часу не звертають увагу, щодо політичного керівництва вузом. Ректори та директори досить слабо, а іноді й зовсім не інформують НКО про настрої лектури і студентства, а зокрема безпартійного студентства про те, як воно реагує на ті чи інші заходи Радянської влади і партії, на ті чи інші політичні події, що хвилюють широкі кола робітників, селян і взагалі працюючих. Взяти хоча б «Шахтинську справу».

Народний Комісаріат Освіти й досі не має інформації про те, як реагувала на цю справу професура. Часто трапляються випадки, коли НКО про дуже важливі моменти в житті вуза, що носять глибоко політичний і громадський характер, дізнається «пост фактум» з газет (виявлення підпільної організації «Погром» в Білоцерківському технікумі), арешт низки професорів і викладачів вузів з випадками яскраво виявленого антисемітизму (Харківський геодезичний інститут та інші).

Хворобливих явищ у вузах досить, кожний ректор не може не знати про них і через те повідомити Народний комісаріат освіти про політичний стан вуза необхідно періодично в таємному порядку два рази на рік (1 жовтня і 1 квітня) і зокрема пропонуємо повідомляти про настрої лектури і студентства в окремих важливих випадках незалежно від встановленого терміну.

Заст. НКО Полоцький

Зав. Упрофосвіти Радченко

Державний архів Одеської області. – Ф. Р-1650. – Оп. 2. – Спр. 6. – Арк. 1.

Історичний фон

Поряд із заходами реорганізації інфраструктури системи вищої освіти керівництво НКО приділяло увагу змістові навчання і перебудові навчально-методичної роботи інститутів на основі її зв’язку з практичним життям – вводило обов’язкове викладання предметів соціально-політичного наукового мінімуму (див. документ № 11). Але у розробці методики підготовки навчальних планів, у виконанні цих планів залишались проблеми. Однією з таких проблем було нехтування викладання іноземних мов.