Червоний – не знайшла відповідь

Оранжевий - не впевнена в правильності відповіді

1. Соціологія-наука про суспільство

Соціологія- це наукове вивчення соціального життя, груп людей та суспільства. Соціологія (від лат. socialis - суспільство + гр. logos - слово, вчення) вивчає суспільство в цілому, соціальне (суспільне) життя людей, їх спілкування, взаємодію

Соціологія-наука про суспільство як єдину цілісну соціальну систему. Специфіка і відмінність соціології від інших суспільних наук полягає в тому , що вона вивчає соціальні відносини між людьми, а також вплив цих відносин на формування людини, на її свідомість і поведінку.

2. Об’єкт і предмет вивчення соціології

Об'єктом соціологічного пізнання є:

• суспільство як цілісна соціальна реальність;

• емпірично надана реальність, що відбиває ту чи іншу сторону соціального життя;

• розвиток і функціонування суспільства;

• такі об 'єктивні явища суспільства, як соціальні відносини, соціальні зв 'язки. соціальні організації, соціальні інститути тощо.

Предметом соціології є загальні і специфічні закони та закономірності розвитку і функціонування історично визначених соціетальних систем, механізми дії та форми вияву цих законів і закономірностей у діяльності особистостей, соціальних груп, класів, народів.

3. Структура соціології

Під структурою соціологічного знання розуміють систему взаємопов'язаних уявлень, понять, поглядів, теорій соціальних процесів різних рівнів (чи то життєдіяльність окремих людей, соціальних груп чи суспільства в цілому). Особливістю структури соціологічного знання є те, що вона є не просто певною сукупністю (обсягом) інформації, уявлень і наукових понять про соціальні явища і процеси, а перш за все певною упорядкованою системою знань про суспільство як динамічно функціонуючий соціальний організм.

Структура соціологічних уявлень і наукових знань формується залежно від кола об'єктів, які вивчаються соціологією, глибини і широти наукових узагаль­нень і висновків, що здійснюються в межах соціологічних теорій на підставі аналізу даних про ті чи інші соціальні явища і процеси.

4. Методи соціології

Соціологія, вивчаючи суспільні явища, використовує певні методи та прийоми. Вони покликані забезпечити об'єктивність і надійність одержаних результатів. Ось три головні умови реалізації в соціології вимог наукової методології:

-принцип емпіризму використання емпіричних процедур з метою встановлення об 'єктивної достовірності одержаних у дослідженнях фактів та узагальнень;

-теоретичне об 'грунтування одержаних результатів, які дають змогу розкрити причини, що лежали в основі емпіричних фактів, і водночас включити ці факти в систему теоретичного знання;

-нейтральність соціології, незалежність її від будь-яких заангажованих установ, які зазвичай пропонують різні класи і партії в суспільстві.

Позитивізм розглядає суспільство за аналогією з природою, використовуючи методи природничих наук. Його засновники користувались так званим об'єктивним методом. Вони розглядали соціальні факти і процеси як такі в їх об'єктивній реальності, описували і систематизовували їх. Цей метод рунтується на запереченні необхідності філософського осмислення життя.

Розуміюча соціологія (М. Вебер) аналізує смислові елементи соціального життя, робить акцент на розумінні змін, рухів. Цей напрям тяжіє до суб 'єктивного методу. Дослідник констатує соціальні явища об'єктивного світу на підставі своїх суб'єктивних оцінок. Об'єктивний метод визнає настільки, наскільки він має значення для теорії.

Розвиток і зміни соціального життя зумовлюють розвиток і зміни методів його дослідження.

5.Закони і категорії соціології

Соціальний закон - відносно сталі і систематично відновлювальні відносини між народами, націями, класами, соціально-демографічними групами, а також між суспільством і соціальною організацією, суспільством і трудовими колективами, суспільствам і родиною, суспільством і особистістю, містом і селом, соціальною організацією та особистістю і т.д.

Соціальні закони не створюються свідомо членами суспільства або групами,

як, наприклад, культурні норми або правові закони. З соціальними законами люди

стикаються постійно. Вони підпорядковуються їх дії або намагаються їх уникнути,

пристосувати свою поведінку до них чи протестувати проти них.

Соціальні закони діють у всіх сферах людської діяльності і можуть різнитися за сферою свого розповсюдження. Існують закони, дія яких розповсюджена на малу групу, на певну соціальну страту, соціальну верству або клас та на суспільство в цілому. Отже, у сфері дії соціальних законів може знаходитися суспільство в цілому або ж його частини.

Як і всі інші науки, соціологія має свою систему категорій. Під ними розуміють найбільш загальні поняття, які віддзеркалюють суттєві сторони її предмета, розкривають механізм прояву законів і закономірностей, які нею вивчаються. Понятійно-категоріальний апарат соціології охоплює:

• загальнонаукові соціологічні категорії (суспільство, соціум, соціальна система тощо);

• безпосередні соціологічні категорії (соціальний інститут, соціальна організація, соціальні норми, соціальні цінності);

• категорії спеціалізованих і галузевих соціальних дисциплін (економічна соціологія, соціологія політики, соціолопя культури тощо).

Соціологічна практика останніх років виділяє дві групи соціологічних категорій :

• категорії, що пояснюють статику суспільства, його структуру, з виокремленням основних підсистем та елементів. Серед них такі категорії, як "особистість", "соціалізація", "соціальна група", " соціальна спільнота", "соціальний клас ", "соціальна діяльність ", "соціальний контроль " та інші;

• категорії, що характеризують динаміку суспільства, його основні зміни,

особливості його розвитку. Серед них такі категорії, як "соціальний процес ",