Фактори вартості

Управління вартістю означає управління факторами вартості.

Фактор вартості – параметр, який впливає на зміну вартості підприємства.

Система факторів вартості на великих підприємствах може містити велику кількість факторів, управління якими потребує значних матеріальних витрат, тому головною метою є визначення ключових факторів. Під ключовими факторами вартості маються на увазі 20% факторів, які згідно з «принципом Парето» приносять 80% вартості.

Ключовими факторами, які впливають на вартість підприємста є:

• Кон’юнктура ринку;

• Вигоди від володіння бізнесом, які можуть бути отримані у майбутньому (темпи зростання прибутку, дохід на інвестований капітал);

• Ризик отримання прибутку;

• Ступінь контролю, яку одержує новий власник;

• Ліквідність підприємства.

Фактори вартості розподіляються за певними рівнями:

• Загальні чинники, насамперед рентабельність інвестованого капіталу;

• Чинники, які мають вплив на прибуток підприємства (виручка та витрати) і напрямки інвестування коштів (види активів);

• Специфічні чинники (кваліфікація персоналу, клієнтська база тощо);

• Оперативні чинники (експлуатаційні витрати, ціни на окремі види матеріалів тощо).

Фактори вартості можуть бути внутрішніми та зовнішніми, фінансовими та нефінансовими.

Внутрішніми факторами є темпи зростання продажів, чистого прибутку та окремих статей звіту про фінансові результати, балансу.

Зовнішніми факторами є рівень фінансових, виробничих, маркетингових та інших видів ризиків, рівень попиту на продукцію підприємства, політичні чинники, конкуренція тощо.

Фінансовими факторами є обсяг продажів, собівартість, розмір дебіторської заборгованості, запасів та інші чинники.

Нефінансовими факторами є ділова репутація, наявність торгової марки, кваліфікація персоналу тощо.

Шляхи впровадження

Існують два шляхи впровадження вартісно-орієнтованого управління у діяльність підприємства:

1. «Шоковий», тобто вартісно-орієнтоване управління впроваджується одразу для всього підриємства;

2. Вартісно-орієнтоване управління впроваджується в одному з підрозділів в якості пробного проекту.

Найбільш оптимальним строком для впровадження VBM є приблизно рік. Менший строк не є прийнятним, оскільки його не вистачить для проведення необхідних програм навчання для персоналу.

Переваги

1. Узгодження інтересів акціонерів та менеджерів підприємства;

2. Спостереження та прогноз зміни вартості у довгостроковій перспективі;

3. Забезпечення зв’язку між вартістю та стратегією підприємства;

4. Визначення ключових факторів, які мають вплив на зміну вартості та можуть бути інструментами стратегічного та оперативного управління;

5. Сприяння розробці мотиваційних схем.

Недоліки

1. Вартість підприємства не може бути оцінена достовірно через використання прогнозних даних про доходи;

2. В умовах недосконалого фондового ринку ринкова вартість акцій не є об’єктивним показником, оскільки не дає точну оцінку вартості акціонерного капіталу;

3. Спроба узгодження інтересів акціонерів та менеджерів шляхом співвідношення матеріальної винагороди останніх зі зростанням вартості підприємства може призвести до маніпулювання інформацією зі сторони менеджерів;

4. Акціонери не завжди зацікавлені у зростанні вартості підприємства у довгостроковому періоді, оскільки мають свої власні вигоди пов’язані зі споживанням у поточному періоді;

5. Жоден з показників не здатен відображати усі аспекти діяльності підприємства та сприяти підвищенню вартості у довгостроковій перспективі.

Запровадження концепції вартісно-орієнтованого управління корпоративними фінансами є виправданим, якщо компанія знаходиться на певному якісному рівні розвитку. Із цієї точки зору, розвиток компанії може бути унаочнений у вигляді логічної послідовності цілей, які характерні для тієї чи іншої стадії розвитку компанії (рис. 1). Перехід від однієї стадії розвитку до іншої є жорстко детермінованим процесом. Тобто компанія не в змозі уникнути вирішення усіх задач поточної стадії перед переходом до наступної. Тому застосування вартісного підходу до управління корпоративними фінансами у повному розумінні вважається недоцільним у випадку невідповідності поставлених задач до реалій бізнесу.

Зростання капіталоємності бізнесу							VI
					V		Приріст додаткової вартості
				IV	Створення вартості
			ІІІ	Стійкий приріст
		ІІ	Самофі-нансування
	І	Самоокупність
	Виживання
	1) Управління націлене на вартість 2) Управління націлене на ринок					Доцільність застосування вартісного підходу до управління підприємством

Рис. 1. Застосування концепцій фінансового менеджменту впродовж розвитку підприємства

Джерело: (Складено автором (Грапко Н.В.) на підставі опрацювання Волкова Д.Л. Показатели результатов деятельности организации в рамках VBM / Д.Л. Волков // Финансовый менеджмент.— 2005.— № 2. – с. 15-27).

Аналіз діяльності успішних компаній засвідчує, що першочерговими кроками у процесі впровадження вартісно-орієнтованої системи управління є: розробка системи оціночних показників, підпорядкування виробничих процесів підприємства єдиній меті – максимізації вартості, розробці системи матеріального заохочення, впровадженню та використання у корпоративній культурі «вартісного мислення».