Українські землі у складі Австро-Угорщини Економіка західноукраїнських земель

• Мала чітко виражений колоніальний характер. Особливо це помітно у сфері промисловості:

  1. Гальмування промислового розвитку західноукраїнських земель. Австрійський та угорський уряди активно стимулювали індустріальний розвиток австрійських та угорських земель і водночас консервували економічну відсталість західноукраїнського краю.

     • Вищі, ніж у центральних імперських землях податки; відсутність державної фінансової підтримки; протекціоністська політика щодо австрійських підприємців, суттєво підривали конкурентоспроможність західноукраїнської промисловості. Промислові галузі краю (цукрова, текстильна, скляна, паперова та ін.) втрачали свої колишні позиції та занепадали.

  2. Кустарно-ремісничий характер західноукраїнської промисловості. Переважна більшість західноукраїнських промислових підприємств у пореформений період була дрібною, недостатньо механізованою, розташовувалася в селах та невеликих містах.

• У 1902 р. 94% промислових підприємств Галичини налічували до 5 робітників, тут діяло лише 5,5% двигунів, що функціонували в імперії.

3. Орієнтація фабричного виробництва на добування та первинну переробку сировини, деформована структура промислового потенціалу.

   • Розвивалися та прогресували галузі, які мали сировинний характер — нафтоозокеритна, лісопильна та борошномельна. Найшвидше зростала нафтова промисловість.

   • Активний розвиток нафтоозокеритної, лісопильної та борошномельної галузей за прогресуючого занепаду інших галузей промислового комплексу вів до значних деформацій економічного потенціалу західноукраїнських земель.

3. Залежність промислового розвитку від іноземного капіталу. В західноукраїнські землі інтенсивно проникає іноземний капітал — насамперед австрійський, німецький, англійський, американський, французький, бельгійський.

4. Хижацька експлуатація природних багатств західноукраїнських земель. Лише 1912 р. в одній Галичині площа лісів скоротилася більше, ніж на 1100 га. Внаслідок хижацьких методів експлуатації на початку XX ст. були виснаженими верхні озокеритові поклади, що стало однією з причин занепаду цієї галузі.

3. Фіксація низької енергоозброєності західноукраїнської промисловості.

   • Офіційна австро-угорська влада гальмувала впровадження технічних новацій у промисловості цього регіону. Тому в Галичині діяло лише 5,5% парових двигунів, що функціонувало в Австро-Угорській імперії, а на Буковині та Закарпатті цей відсоток був ще нижчим.

3. Перетворення західноукраїнського краю на ринок збуту.

   • Напередодні Першої світової війни сировина становила понад 90% всього експорту із західноукраїнських земель в інші країни.

   • Активний вивіз сировини призвів до того, що потреби краю задовольнялися переважно імпортними фабричними промисловими товарами. Це означало перетворення західноукраїнського регіону на ринок збуту товарів, вироблених сусідніми, більш розвинутими промисловими державами.