- •6.050503 – «Машинобудування»,
- •6.070106 – «Автомобільний транспорт»
- •Лабораторна робота №1 вивчення технологічних процесів виготовлення відливок методами лиття в оболонкові форми та металічні форми.
- •1.1. Мета роботи
- •1.2. Оснастка роботи.
- •1.3. Загальні відомості.
- •1.4. Методичні вказівки
- •2.2. Оснащення роботи.
- •2.3. Послідовність виконання роботи.
- •2.4. Загальні відомості
- •2.5. Методичні вказівки
- •2.6. Зміст протоколу
- •3.2 Порядок виконання роботи
- •3.3 Загальні відомості
- •Техніка виконання зварювальних швів
- •Різновиди джерел струму для зварювання
- •1.4 Методичні вказівки
- •3.5 Зміст протоколу
- •3.6 Питання для самоперевірки
- •Лабораторна робота №4 вивчення технологічних прийомів газового зварювання та різання металів
- •4.1 Прилади та матеріали
- •4.2 Порядок виконання роботи
- •4.3 Загальні відомості
- •4.4 Методичні вказівки
- •4.5 Зміст протоколу
- •4.6 Питання для самоперевірки
- •Лабораторна робота № 5 Будова токарно-гвинторізного верстата і налагодження його на заданий режим різання
- •Класифікація металорізальних верстатів
- •Позначення металорізальних верстатів за класифікацією енімв
- •Нормальні пристрої для закріплення заготовок та основні роботи,
- •Наладка і настроювання токарно-гвинторізного верстата
- •Методичні вказівки
- •Зміст звіту по виконаній лабораторній роботі:
- •Індивідуальне завдання до лабораторної роботи № 1
- •Приклад виконання індивідуального завдання до лабораторної роботи № 5:
- •Розміри d та кут α
- •Лабораторна робота № 6
- •Консольно-фрезерні верстати
- •Позначення фрезерних верстатів за класифікацією енімв
- •Пристрої для встановлення і закріплення заготовок та основні види фрезерних робіт
- •Елементи режиму різання при фрезеруванні
- •Методичні вказівки
- •Зміст звіту по виконаній лабораторній роботі
- •Приклад виконання індивідуального завдання до лабораторної роботи № 6:
- •Тип верстата – вертикально-фрезерний
- •Тип верстата – горизонтально-фрезерний
- •Обробка отворів на свердлильних верстатах та допоміжні інструменти і пристрої до свердлильних верстатів
- •Позначення свердлильних верстатів за класифікацією енімв
- •Елементи режиму різання при свердлінні, зенкеруванні і розвертанні
- •Зміст звіту по виконаній лабораторній роботі
- •Приклад виконання індивідуального завдання до лабораторної роботи № 6:
- •Лабораторна робота № 8 Вивчення інструментів для обробки на токарних і свердлильних верстатах
- •Основні інструментальні матеріали
- •Класифікація токарних різців
- •Застосування різців різних типів
- •Обробка отворів центровим інструментом
- •Лабораторна робота № 9 Вивчення інструментів для обробки фрезеруванням
- •Приклад виконання індивідуального завдання до лабораторної роботи № 9:
- •Додаток б
- •Додаток в
Обробка отворів на свердлильних верстатах та допоміжні інструменти і пристрої до свердлильних верстатів
На свердлильних верстатах виконують такі основні операції (Рисунок 2.1):
свердління (а) – один з найпоширеніших способів утворення отворів у суцільному матеріалі за допомогою свердел;
розсвердлювання (б) – процес збільшення свердлом наявних отворів;
зенкерування (в) – обробка циліндричних литих, штампованих або попередньо просвердлених отворів зенкером для надання їм правильної геометричної форми, потрібних розмірів і шорсткості поверхні;
розточування отворів (г, д) – здійснюється різцями у тих випадках, коли осі отворів повинні бути розташовані за точними координатами;
розвертання (е) – точна обробка отворів розвертками з метою надання їм точних розмірів і малої шорсткості поверхні;
зенкування (ж) – утворення циліндричних або конічних заглиблень у попередньо просвердлених отворах під головки болтів, гвинтів та інших деталей за допомогою циліндричних або конічних зенкерів (зенківок);
цекування (з, и) – обробка торцевих поверхонь під гайки, шайби і кільця торцевими зенкерами або спеціальними пластинками;
нарізання різьби в отворах мітчиками (к).
Різальний інструмент з конічним хвостовиком закріплюється безпосередньо в конічному отворі шпинделя верстата (Рисунок 2.2, а)або за допомогою перехідних втулок в тому випадку, якщо розмір конуса шпинделя більший за розмір конуса інструмента (Рисунок 2.2, б).
Інструмент з циліндричним хвостовиком закріплюють у трикулачкових або цангових патронах (Рисунок 2.2, в).
Для закріплення деталей на столі верстата застосовують універсальні і спеціальні пристрої. До універсальних затискних пристроїв належать (Рисунок 2.2): прихвати (г), лещата машинні (д), призми (е), кутники (ж). Щоб забезпечити правильне положення інструмента відносно осі оброблюваного отвору і спрямування його під час роботи, застосовують спеціальні пристрої – кондуктори, які усувають необхідність розмітки деталей.
Позначення свердлильних верстатів за класифікацією енімв
Згідно з прийнятою класифікацією (Таблиця 1.1) кожній моделі верстата присвоюється відповідний шифр, який складається з трьох або чотирьох цифр. Перша цифра вказує номер групи верстата, друга – тип верстата в цій групі. Третя або третя та четверта цифри разом характеризують основний параметр верстата. Літера, що стоїть після першої або другої цифри, вказує на модернізацію (поліпшення конструкції) основної базової моделі верстата. Літери в кінці номеру означають модифікацію (видозміну) базової моделі, та клас точності. За ступенем точності верстати поділяють на п'ять класів: нормальної (Н), підвищеної (П), високої (прецизійні) (В), особливо високої (А) та особливо точні (майстер-верстати) (С). Літера Н в позначенні верстата може бути відсутня.
Наприклад: верстат моделі 2А135
2 – верстати свердлильної та розточувальної групи;
А – модернізація (поліпшення конструкції);
1 – тип верстата в групі (вертикально-свердлильний);
35 – технічна характеристика (максимальний діаметр свердління в сталі середньої твердості);
Клас точності верстата – Н (нормальної точності).