- •6.050503 – «Машинобудування»,
- •6.070106 – «Автомобільний транспорт»
- •Лабораторна робота №1 вивчення технологічних процесів виготовлення відливок методами лиття в оболонкові форми та металічні форми.
- •1.1. Мета роботи
- •1.2. Оснастка роботи.
- •1.3. Загальні відомості.
- •1.4. Методичні вказівки
- •2.2. Оснащення роботи.
- •2.3. Послідовність виконання роботи.
- •2.4. Загальні відомості
- •2.5. Методичні вказівки
- •2.6. Зміст протоколу
- •3.2 Порядок виконання роботи
- •3.3 Загальні відомості
- •Техніка виконання зварювальних швів
- •Різновиди джерел струму для зварювання
- •1.4 Методичні вказівки
- •3.5 Зміст протоколу
- •3.6 Питання для самоперевірки
- •Лабораторна робота №4 вивчення технологічних прийомів газового зварювання та різання металів
- •4.1 Прилади та матеріали
- •4.2 Порядок виконання роботи
- •4.3 Загальні відомості
- •4.4 Методичні вказівки
- •4.5 Зміст протоколу
- •4.6 Питання для самоперевірки
- •Лабораторна робота № 5 Будова токарно-гвинторізного верстата і налагодження його на заданий режим різання
- •Класифікація металорізальних верстатів
- •Позначення металорізальних верстатів за класифікацією енімв
- •Нормальні пристрої для закріплення заготовок та основні роботи,
- •Наладка і настроювання токарно-гвинторізного верстата
- •Методичні вказівки
- •Зміст звіту по виконаній лабораторній роботі:
- •Індивідуальне завдання до лабораторної роботи № 1
- •Приклад виконання індивідуального завдання до лабораторної роботи № 5:
- •Розміри d та кут α
- •Лабораторна робота № 6
- •Консольно-фрезерні верстати
- •Позначення фрезерних верстатів за класифікацією енімв
- •Пристрої для встановлення і закріплення заготовок та основні види фрезерних робіт
- •Елементи режиму різання при фрезеруванні
- •Методичні вказівки
- •Зміст звіту по виконаній лабораторній роботі
- •Приклад виконання індивідуального завдання до лабораторної роботи № 6:
- •Тип верстата – вертикально-фрезерний
- •Тип верстата – горизонтально-фрезерний
- •Обробка отворів на свердлильних верстатах та допоміжні інструменти і пристрої до свердлильних верстатів
- •Позначення свердлильних верстатів за класифікацією енімв
- •Елементи режиму різання при свердлінні, зенкеруванні і розвертанні
- •Зміст звіту по виконаній лабораторній роботі
- •Приклад виконання індивідуального завдання до лабораторної роботи № 6:
- •Лабораторна робота № 8 Вивчення інструментів для обробки на токарних і свердлильних верстатах
- •Основні інструментальні матеріали
- •Класифікація токарних різців
- •Застосування різців різних типів
- •Обробка отворів центровим інструментом
- •Лабораторна робота № 9 Вивчення інструментів для обробки фрезеруванням
- •Приклад виконання індивідуального завдання до лабораторної роботи № 9:
- •Додаток б
- •Додаток в
4.5 Зміст протоколу
Назва роботи.
Мета роботи.
Схема ацетиленового генератора.
Схема будови зварювального ацетилено-кисневого полум'я.
Розрахунок параметрів газового зварювання (таблиця 4.1.).
Таблиця 4.1.
Товщина зварювального металу , мм
|
Витрата ацетилену Р, см3/год |
Номер накінечника зварювального пальника |
Діаметр присадочного дроту, d, мм |
Кут нахилу пальника до зварюва- ної поверхні , град |
Спосіб зварювання (лівосторонній, правосторонній) |
Номер мундштука універсального різака |
|
|
|
|
|
|
|
6. Схеми процесу газокисневого різання
7. Аналіз отриманих результатів та пояснення фізичного змісту явищ при газовому зварюванні та різанні металів.
8. Висновки про виконану роботу.
4.6 Питання для самоперевірки
Газове зварювання, його зміст та призначення.
Гази, які застосовуються для зварювання та різання металів, їх види, властивості, методи отримання, транспортування, зберігання.
Принцип роботи ацетиленового генератора АСП-1,25-7.
Принцип роботи запобіжного затвору ЗСН-1,5.
Схема та робота інжекторного пальника типу ГС-53 та газового різака типу УР.
Структура газозварювального полум’я, його теплові властивості.
Режими зварювання та різання металів і їх вибір.
Способи зварювання та кути нахилу пальника; їх практичне застосування; коливальні рухи газового пальника та присадочного дроту.
Лабораторна робота № 5 Будова токарно-гвинторізного верстата і налагодження його на заданий режим різання
Мета роботи
ознайомитись з класифікацією і маркуванням металорізальних верстатів;
ознайомитись з будовою і технічними характеристиками токарно-гвинторізного верстата 16Е16КП;
отримати відомості по налагодженню та настроюванню верстата на заданий режим роботи.
Оснащення роботи
Токарно-гвинторізний верстат підвищеної точності 16Е16КП
Патрон токарний трикулачковий самоцентруючий
Ріжучий інструмент: різці, свердло, зенкер, розвертка, мітчик, плашка
Вимірювальний інструмент: штангенциркуль, мікрометр
Послідовність виконання роботи
Ознайомитись із класифікацією і маркуванням верстатів за системою ЕНІМВ
Ознайомитись з будовою і роботою токарно-гвинторізного верстата 16Е16КП
Налагодити токарно-гвинторізний верстат на заданий режим роботи за допомогою навчального майстра
Оформити звіт за результатами роботи
Стислі теоретичні відомості
Загальні відомості
Обробка металів різанням – процес зрізання ріжучим інструментом з поверхні заготовки шару метала чи іншого матеріалу для одержання заданої геометричної форми, точності розмірів і мікрогеометрії (шорсткості) поверхонь деталей. Для здійснення процесу різання необхідно мати відносний рух між заготовкою і ріжучим інструментом. Рухи робочих органів верстатів розподіляються на рухи різання, установчі і допоміжні. Рухи, при яких із оброблюваної заготовки зрізається шар матеріалу і змінюється стан оброблюваної поверхні, називається рухом різання. До нього відноситься головний рух і рух подачі.
Рух, що визначає швидкість відокремлення стружки, називається головним рухом – швидкістю різання (позначається літерою V).
Рух, що забезпечує безперервність врізання ріжучого леза інструмента в нові шари матеріалу, називається рухом подачі (позначається літерою S).
Рух робочих органів верстата, що забезпечує таке положення інструмента відносно заготовки, при якому з неї зрізається певний шар матеріалу, називається установчим (на схемах обробки позначається Si). Рухи робочихорганів верстата, які не мають безпосереднього відношення до процесу різання, а служать для транспортування і закріплення заготовки чи інструмента, швидких переміщень робочих органів, зміни швидкостей різання і подачі і т. і., називаються допоміжними.
