1. Морфофункціональна характеристика нейроцитів спинномозкового ганглія.

Спинномозковий ганглій — скупчення нервових клітин біля місця злиття переднього і заднього корінців спинного мозку. Тут розміщені перикаріони чутливих нейронів спинномозкових рефлекторних дуг. Вузол вкритий сполучнотканинною капсулою, від якої всередину відходять перегородки. Основний функціональний елемент ганглію є псевдоуніполярна клітина. Вона велике округле тіло, пухирчасте ядро з центральною локалізацією. Від тіла відходить один відросток, який Т-подібно галузиться на дендрит та аксон. Аксони через задні корінці ідуть в спинний мозок, а дендрити – до рецепторів. Псевдоуніполярні клітини знаходяться в оточенні специфічних клітин нейроглії(мантійних гліоцитів). Крім цих клітин у гангліях містяться також дрібні мультиполярні нейрони, що забезпечують внутрішньогангліонарні зв’язки.

2. Мікроскопічна будова сірої речовини спинного мозку.

Сіра речовини спинного мозку утв. центральну частину спинного мозку. Вона за формою нагадує розкритого метелика. Вона утворює вирости, які мають назву рогів, або стовпів. Розрізняють передній, бічний і задній роги, з кожної сторони. У задні роги входять задні корінці, а з передніх виходять передні корінці спинного мозку. У центрі сірої речовини пролягає центральний канал, в якому циркулює спинномозкова рідина. Сіру речовину утв. корінцеві, пучкові та внутрішні(вставні) клітини. Передні роги утв великими мультиполярними нейронами, це переважно корінцеві моторні клітини, вони формують вентромедіальні, вентролатеральні, дорсомедіальні та центральні пари ядер. Задні роги утв власними та грудними ядрами, губчастою і желатинозною субстанціями, тут переважають вставні клітини: асоціативні, комісуральні. У бічних рогах розташоване латеральне проміжне ядро, яке утворене асоціативними клітинами симпатичної рефлекторної дуги, та медіальним ядром.

3. Мікроскопічна будова білої речовини спинного мозку.

Біла речовина локалізована на периферії. Рогами спинного мозку вона поділяється на з пари канатиків: передні, бічні та задні. Канатики складаються к пучків поздовжньо орієнтованих нервових волокон, або трактів, а також клітин нейроглії.

4. Поняття про нервові центри, типи, локалізація в організмі.

Нервовий центр - це сукупність нервових клітин, розташованих в різних відділах ЦНС, необхідна для здійснення рефлексу і достатня для його регуляції. У функціональному відношенні нервовий центр це складне поєднання декількох анатомічних нервових центрів, розташованих в різних відділах ЦНС і обумовлюють найскладніші рефлекторні акти.

5. Морфофункціональна характеристика інтрамуральних гангліїв.

(розташовані у стінках внутрішніх органів)Інтрамуральний відділ вегетативної НС функціонує незалежно і навіть за відсутності імпульсів від спинного мозку і стовбура мозку.Складаються з 3 типів кл.1.Довгоаксонні еферентні нейрони(кл. 1 типу) мають багато розгалужених дендритів і нейрит, що виходить за межі ганглія.2.Рівновідросчаті нейрони(кл. 2 типу) містять декілька відростків, які морфологічно не можна визначити, бо вони не розгалужуючись виходять за межі клітини.3.Клітини 3 типу посилають свої відростки в сусідні ганглії, де вони закінчуються на дендритах їх нейронів.

6. Зарисувати та прокоментувати схему вегетативної рефлекторної дуги.

Дуга вегетативного (автономного) рефлексу складається з трьох ланок: чуттєвої (сенсорний, аферентний нейрон), асоціативної (вставний нейрон) та ефекторної.

7. Зарисуйте дві схеми: соматична і вегетативна рефлекторні дуги. Проставте відповідні позначення для структур дуг.

А - соматичний рефлекс, Б-вегетативний рефлекс, 1 - рецептор; 2 -чутливий нейрон; 3 - центральна нервова система; 4 -руховий нейрон; 5 - робочий орган: м’яз, залоза; 6 - асоціативний (вставний нейрон); 7 - вегетативный вузол (ганглий)

8. Характеристика структурних компонентів збуджуючої системи мозочка.

До кори мозочка  збуджуючі аферентні впливи надходять по мохоподібних і ліаноподібних волокнах. Дендрити клітин-зерен, утворюючи синапси з мохоподібними волокнами, формують так звані клубочки мозочка. Аксони клітин-зерен проходять у молекулярний шар і там розгалужуються на 2 гілки, які утворюють численні синапси з дендритами грушоподібних, кошикових і зірчастих клітин. Збуджуючі впливи, що надходять до мозочка по мохоподібних волокнах, реалізуються за участю клітин-зерен і клубочків мозочка.

9. Характеристика гальмівної системи мозочка.

Гальмівну дію мозочка здійснюють кошикові клітиниКК та зірчасті клітиниЗК молекулярного шару, а також зірчасті нейроцитиЗН зернистого шару.  КК посилають аксон у гангліонарний шар, де своїми аксонами утворює «кошики» навколо грушоподібних клітин. ЗК бувають дрібні та великі. Відростки дрібних клітин можуть контактувати з дендритами та тілами грушоподібних клітин. Великі вплітаються в «кошики» і утворюють контактують с тілами  та дендритами грушоподібних клітин.    Тобто, гальмівні клітини молекулярного шару гальмують збудження у грушоподібних клітинах.  ЗН зернистого шару мають здатність гальмувати збудження, що надходять з нижче лежачих органів нервової системи  по мохоподібним волокнам.

10. Зарисуйте схему міжнейронних зв'язків у корі мозочка. Зробіть відповідні позначення структур.

У кору мозочка входять 2 типи аферентних нервових волокон: повзучі і моховидні. Вони несуть імпульси, збудливі грушовидні нейрони. Повзучі волокна у складі спиномозочкового і вестибуломозочкового шляхів проходять в молекулярний шар і утворюють синапси з дендритами і тілами грушовидних клітин. Моховидні волокна йдуть у складі оливомозочкових і мостомозочкових шляхів і утворюють синапси з дендритами клітин-зерен. Аксони клітин-зерен прямують в молекулярний шар, де Т-образно розгалужуються і йдуть паралельно поверхні кори, утворюючи синапси з дендритами грушовидних нейронів.

11. Структурні компоненти клубочків мозочка. їх функціональне значення.

Клубочок мозочка складається з мохоподібних волокон, що контактують з дендритами клітин зерен. Мохоподібні волокна – аферентні волокна, що входять у кору мозочка, і мають збуджувальний вплив на грушоподібні клітини. У клубочку мохоподібні волокна передають збудження на дендрити клітин-зерен. Клітини-зерна – клітини зернистого шару. Свій аксон вони посилають у  молекулярний шар, там він Т-подібно ділиться,на своєму шляху  уворюючи синапси з кл.Пуркіньє, кошиковими і зірчастими клітинами. Тобто, отримують збудження від мохоподібних аферентних волокон через дендрит, клітини-зерна передають його до інших клітин мозочка через свій аксон.

12. Основні структурні елементи модуля кори великих півкуль.

Кора утворена 6 шарами клітин.

1. Молекулярний шар – містить мало клітин, має вигляд світлої смужки. Містить веретеноподібні клітини з низхідним аксоном і горизонтальними дендритами.

2. Зовнішній зернистий шар – утворений дрібними клітинами різноманітної форми.

3. Пірамідний шар – утворений пірамідними клітинами, розміри яких поступово зростають від 10 до 40 мкм. Верхівка направлена до молекулярного шару, основа - до білої речовини. Від верхівки відходить верхівкой дендрит, від бічної поверхні – бічні дендрити, від основи – аксон.

4.Внутрішний зернистий шар – утворений дрібними зірчастими клітинами.

5.Гангліонарний шар -  гігантські пірамідні клітини Беца. Морфологічно нагадують пірамідні клітини. Аксони ідуть до моторних ядер спинного і головного мозку, колатералі мають гальмівну дію на кору мозку.

6. Шар поліморфних клітин – нейроцити різноманітної форми.

13. Морфофункціональна характеристика клітин Беца, локалізація, особливості галуження відростків.

Вони містяться в гліонарному шарі кори кінцевого мозку. Морфологія цих клітин нагадує будову клітин пірамідного шару. Клітини пірамідної форми, верхівки спрямовані до поверхні кори, основа – до білої речовини. Від верхівки відходить верхівковий дендрит, від бічної поверхні – бічний дендрит, від основи – аксон. Аксони ідуть до моторних ядер головного та спинного мозку, утв значну кількість колатералей, що мають гальмівну дію на кору великого мозку.

14. Цитоархітектоніка кори великих півкуль.

Нейроцити та їх відростки у складі кори великого мозку розміщені у вигляді нечітко розділених шарів, або пластинок. Пошарове розташування нейроцитів має назву цитоархектоніки. Кора великого мозку має 6 шарів: молекулярний, зовнішній зернистий, пірамідний, внутрішній зернистий, гангліонарний та шар поліморфних клітин.

15. Морфофункціональна характеристика структур акомадаційного апарату органа зору.

Акомодаційний апарат забезпечує зміну форми і заломлювальної сили кришталика і фокусного зображення предметів на сітківці, а також пристосування ока до освітлення різної інтенсивності, до нього належить війкове тіло з війковим пояском і райдужка.Війкове тіло продовження передньої частини судинної оболонки. Ділиться на війкову корону(внутрішню) і кільце(зовнішню). Від корони відходять відростки, а від них – волокна війкового пояска, якими кришталик фіксується до війкового тіла. Основну масу тіла становить війковий м’яз, який є активною частиною акомодаційного апарату ока. М’яз скл з гладких міоцитів між якими розташована ПВСТ  з меланоцитами. Скорочення м’яза розслаблює волокна пояска. Війчасте тіло і його відростки вкриті війковою частиною сітківки. Райдужка відходить спереду від війкового тіла і є його продовженням. Ц забарвлений диск з отвором зміненої величини у центрі – зіницею. Розмежовує передню та задню камери ока. У ній розрізняють війковий край – ним вона приєднана до війкового тіла, і зіничний край, межа між ними проходить по зубчастій лінії. У ній розрізняють 5 шарів: передній епітелій, зовнішній пограничний, судинний шар, внутрішній пограничний, задній пігментний епітелій.