Лекція № 7- 8
Тема: Промислові галузі з виробництва енергоресурсів і екологія.
ПЛАН
1. Поняття ”природні ресурси”. Нафтова промисловість.
2. Газова промисловість
3. Вугільна промисловість
4. Електроенергетика
5. Влив шкідливих викидів в атмосферу тепловими електростанціями.
6. Вплив водосховищ і гідроелектростанцій на природне середовище.
7. Атомні електростанції та екологічні проблеми, що виникають при їх експлуатації.
Література
1. Заверуха Н.М.,Серебряков В.В.,Скиба Ю.А. Основи екології. Навчальний посібник.-К.: Каравела, 2006.-С. 315-339
Хід лекції
1. Поняття ”природні ресурси”. Нафтова промисловість.
Існує багато тлумачень поняття ”природні ресурси”. Довгий час серед екологів побутувало визначення, дане А.І. Воронцовим та Н.З.Харитоновим в їх спільній праці ”Охорона природи”, де вони зазначали, що природні ресурси – це ті різноманітні засоби існування людей, що вони знаходять в природі:
родючий грунт, який дає життя культурним рослинам;
вода, яку люди п'ють і використовують в різних цілях;
руда, ліс, кам'яне вугілля, нафта, які служать паливом і джерелом енергії;
дикі рослини і тварини, які можуть служити додатковим джерелом живлення;
”Природні ресурси - це природні тіла, які на даному етапі розвитку виробничих сил у достатній мірі вивчені і можуть бути використані для задоволення матеріальних потреб людського суспільства”.
Нині існує кілька варіантів класифікації природних ресурсів.
Корсак К. В. і Плахоткін С. В. вважають, що найбільш істотною є класифікація, згідно з якою природні ресурси включають:
біологічні (біотичні, як харчові продукти тваринного чи рослинного походження, та абіотичні-повітря, вода тощо);
енергетичні і мінеральні (традиційні і нетрадиційні джерела енергії і види палива, рудні та інші види сировини тощо);
кліматичні (температура, вологість)
життєвий простір (місце для проживання, праці і відпочинку);
генетичний фонд (заповідники та засоби збереження видової різноманітності довкілля як ресурсу для забезпечення рівноваги біосфери і виведення нових продуктивних сортів рослин і тварин.
Окрім цього поділу, зазначають вчені, використовують також три парних поняття для іншої градації ресурсів:
вичерпні-невичерпні (космічні, кліматичні, водні ресурси);
відтворювані - не відтворювані;
замінні - незамінні;
Нафта та газ мають осадове походження і накопичуються в осадкових породах, які покривають сталі ділянки Землі – давні і молоді платформи, їхні плити, вони примикають до передгірних западин і крайових прогинів. Промислові родовища нафти і газу відомі у різних відкладеннях: від докембрію до неогенових товщ. Нафта відома людству близько 5-6 тис. років, газ – декілька десятиріч.
Нафтова промисловість - галузь важкої індустрії, що включає розвідку нафтових і нафтогазових родовищ, буравлення шпар, видобуток нафти й попутного газу, трубопровідний транспорт нафти.
Якщо в середні століття, коли людей вабив блиск золота й алмазів, в авантюри по видобутку цих корисних копалин втягувалися окремі люди й лише як виключення деякі держави, то в наші дні в погоню за "чорним золотом" залучені практично всі промислово розвинені країни світу. Жодна проблема, мабуть, не хвилює сьогодні людство так, як паливо. Паливо - основа енергетики, промисловості, сільського господарства, транспорту. Нафтова промисловість є складовою частиною ПЕК - багатогалузевої системи, що включає видобуток і виробництво палива, виробництво енергії (електричної і теплової), розподіл і транспорт енергії й палива. нафтопереробка промисловість ресурсний потенціал.
Нафта і газ є важливими джерелами енергії. Газ поділяють на природний (видобувається самостійно)та попутний (знаходиться у нафті в розчинному стані; на 1 т нафти попутно отримують 100-150 м3газу).
Нафта – це масляниста темно-коричнева рідина з червоним чи зеленуватим відливом, інколи чорна, синя чи світла, іноді майже прозора (наприклад: Бакинське родовище) з характерним різким запахом.
Розрізняють легкі та важкі нафти. З легкої нафти отримують бензин, гас; з важкої – різні мастильні матеріали, дизельне паливо, бітум, мазут. Легкі нафти добувають насосами чи фонтанним способом, а важкі – навіть шахтним способом. На відміну від інших корисних копалин, нафта і газ не утворюють самостійних пластів, вони заповнюють порожнини в породах.
Питома теплотворна здатність нафти як палива складає 37,6-49,3 МДж/кг. У сирому стані нафту майже не використовують. Її використовують після очищення (видалення води, шкідливих домішок) та термічної перегонки на фракції: при нагріванні до 40-180°С виділяються пари авіабензину, при 200-300°С – гасу, 270-350°С – газойлю. Після світлих нафтопродуктів виділяють спочатку мазут, потім гудрон. Всього з нафти виробляють більше 560 різних нафтопродуктів.
Застосування газу в енергетиці дозволяє значно скоротити витрати на транспортування палива та використовувати більш дешеве та низькоякісне вугілля.
Під Донецьким економічним районом маються на увазі Донецька й Луганська області, які надалі будуть називатися також Донбасом через те, що Донбас - це історично сформована назва даного округу.
У межах району розміщений Український Донбас - один з найрозвиненіших у країні територіально-виробничих комплексів з переважаючою спеціалізацією добувних галузей промисловості та пов'язаних з ними галузей обробної промисловості, значними природними ресурсами, потужним виробничим потенціалом.
Нафтова промисловість України характеризується низькими показниками, хоча потенційні можливості видобутку нафти значно більші. Внаслідок певного вичерпання нафтових родовищ у старопромислових західних районах поряд з пошуками і видобутком нафти у східних районах ширше розгортається геологічна розвідка шельфової зони Чорного і Азовського морів, а також Причорноморської низовини, де останніми роками видобувають промислову нафту. По запасах нафти Україна посідає четверте місце в Європі, але за рівнем їхнього видобутку значно уступає країнам із близькими до неї запасами. Сьогодні потреба України у власному видобутку нафти задовольняється на 12%. Падіння рівня видобутку вуглеводнів значною мірою пов'язане з вичерпанням середніх і великих родовищ. Кризове положення з енергоносіями є прямим наслідком невиправдано прискореного видобутку вуглеводної сировини з легкодоступних родовищ України за останні 25-30 років. Їхня інтенсивна експлуатація привела до значних втрат сировини в надрах і до передчасного виснаження нафтогазоносних відкладень. Скорочення з 1994 р. асигнувань на геологорозвідувальні роботи привело до ситуації, коли приріст розвіданих запасів вуглеводнів не перевищує їхній видобуток і не дозволяє оперативно готовити нові родовища до промислового освоєння.
У погоні за нафтою люди безжалісно тиснуть природу: вирубують ліси, захоплюють пасовища й ріллі, забруднюють навколишнє середовище. "Колись природа загрожувала людині, - пише Ж.-И. Кусто, - а зараз людина загрожує природі". Ці слова відомого французького натураліста визначають нинішнє співвідношення сил в органічному світі. Своєю нерозумною діяльністю люди можуть поставити природу на грань біологічної катастрофи, що відгукнеться насамперед на них самих.
Основні екологічні проблеми нафтової промисловості:
-Велика шкода природі наноситься від втрати нафтопродуктів при їхньому транспортуванні. До останнього часу вважалося припустимим, що до 5 % від добутої нафти природним шляхом губиться при її зберіганні й перевезенні. Це означає, що в середньому в рік попадає в навколишнє середовище до 150 млн. т нафти, не вважаючи різних катастроф з танкерами або нафтопроводами;
-Значним забруднюючим фактором є викиди нафтохімічних заводів, які природа не в змозі переробити;
-При згорянні нафти і газу в атмосферу виділяються в більших кількостях вуглекислий газ, різні сірчисті з'єднання, оксид азоту й т.д.;
-Середньої потужності електростанція, що працює на мазуті, викидає щодоби в навколишнє середовище 500 т сірки у вигляді сірчистого ангідриту, що, з'єднуючись із водою, негайно ж дає сірчисту кислоту.
-Щорічно у Світовий океан по тим або інших причинах скидається від 2 до 10 млн. т нафти. Аерофотозніманням із супутників зафіксовано, що вже майже 30% поверхні океану покрито нафтовою плівкою. Джерел надходження нафти в моря й океани досить багато. Це аварії танкерів і бурових платформ, скидання баластових і очисних вод, принесення забруднюючих компонентів ріками.
Одним з найбільш перспективних шляхів огородження середовища від забруднення є створення комплексної автоматизації процесів видобутку, транспорту й зберігання нафти.
Проблема охорони навколишнього середовища повинна стати державною проблемою в кожній країні. Раціональне використання ресурсів біосфери, мінеральних ресурсів Землі, дбайливе відношення до природи - єдино можливий шлях порятунку живого середовища й самого людства.