Мса 210 “Умови завдань з аудиторської перевірки”

Рекомендації з вивчення МСА 210.

1. Необхідність узгодження умов завдання між замовником і аудитором.

2. Основний зміст листів-зобов’язань.

3. Складання листа-зобов’язання при повторних аудиторських перевірках.

4. Ухвалення аудитором рішення про можливість зміни завдання.

Вступ.

1. Метою цього Міжнародного стандарту аудиту (МСА) є встановлення положень та надання рекомендацій щодо:

а) погодження умов завдання з замовником;

б) відповіді аудитора на прохання замовника змінити умови завдання на такі, що нададуть нижчий рівень упевненості.

2. Аудитор і замовник повинні погодити умови завдання. Погоджені умови необхідно документувати в листі-зобов’язанні про проведення аудиторської перевірки або в будь-якій іншій прийнятній формі контракту.

3. Цей МСА призначений допомогти аудиторові в підготовці листів-зобов’язань, які стосуються аудиту фінансових звітів. Ці рекомендації також можна застосовувати до супутніх послуг. У разі надання інших послуг, наприклад, надання консультацій з питань оподаткування, бухгалтерського обліку або управління, може виявитися доречним складання окремих листів-зобов’язань.

4. У деяких країнах мета та обсяг аудиту, а також відповідальність аудитора встановлюються законом. Але навіть за таких обставин листи-зобов’язання, з погляду аудитора, можуть містити інформацію, корисну для їх замовників.

Листи-зобов’язання про проведення аудиторської перевірки.

5. В інтересах і замовника, і аудитора є доцільним, щоб аудитор (бажано до початку завдання) надіслав замовникові лист-зобов’язання, що допоможе уникнути непорозумінь щодо завдання. Лист-зобов’язання документує і підтверджує прийняття призначення аудитором, мету та обсяг аудиту, ступінь відповідальності аудитора перед замовником і форму будь-яких звітів та висновків.

Основний зміст.

6. Форма і зміст листів-зобов’язань про проведення аудиту для різних замовників можуть відрізнятися, але в них, як правило, зазначають:

• мету аудиту фінансових звітів;

• відповідальність управлінського персоналу за фінансові звіти;

• форму будь-яких звітів і висновків або інший спосіб повідомлення результатів завдання;

• той факт, що в зв’язку з тестовим характером аудиторської перевірки та іншими властивими аудиту обмеженнями, разом з обмеженнями, властивими внутрішньому контролю, існує неминучий ризик того, що навіть деякі суттєві викривлення можуть залишитися невиявленими;

• вимогу про необмежений доступ до всіх бухгалтерських записів, документації та іншої інформації, що її запитуватимуть в зв’язку з аудитом.

7. Аудитор може також включити до листа:

• заходи, пов’язані з плануванням і виконанням аудиту;

• можливу необхідність отримання від управлінського персоналу письмових підтверджень, які стосуються пояснень, зроблених у зв’язку з аудитом;

• прохання про підтвердження замовником умов завдання шляхом підтвердження отримання ним листа-зобов’язання;

• опис будь-яких інших листів або звітів або висновків, які аудитор планує надати замовнику;

• порядок обчислення суми гонорару та форму розрахунків.

8. Якщо доречно, можна також зазначити такі пункти :

• домовленості про залучення в деякі аспекти аудиторської перевірки інших аудиторів та експертів;

• домовленості про залучення внутрішніх аудиторів, а також інших працівників замовника;

• домовленості з попереднім аудитором, якщо він є, у випадку завдання першої аудиторської перевірки;

• обмежити відповідальність аудитора, якщо існує така можливість;

• посилання на будь-які подальші угоди між аудитором та замовником.

Аудит компонентів.

9. Якщо аудитор материнської компанії є також аудитором дочірньої компанії, філії чи підрозділу (компонента), то на рішення аудитора про те, чи посилати окремий лист-зобов’язання компоненту, впливатиму чинники:

• той, хто призначає аудитора компонента;

• необхідність надання окремого аудиторського висновку про компонент;

• законодавчі вимоги;

• обсяг роботи, виконаної іншими аудиторами;

• частка власності материнської компанії;

• ступінь незалежності управлінського персоналу компонента.

Повторні аудиторські перевірки.

10. Під час проведення повторних аудиторських перевірок аудиторові слід розглянути, чи вимагають обставини перегляду умов перевірки, та чи є необхідність нагадати замовникові про чинні умови завдання.

11. Аудитор може прийняти рішення не надсилати новий лист-зобов’язання кожного періоду. Проте наведені далі чинники можуть вказувати на доречність відправлення нового листа:

• будь-яка ознака, що вказує на неправильне розуміння замовником мети та обсягу аудиторської перевірки;

• будь-які переглянуті або особливі умови завдання;

• недавня зміна у складі старшого та найвищого управлінського персоналу;

• значна зміна в структурі власності;

• значна зміна характеру або масштабів бізнесу замовника;

• законодавчі або нормативні вимоги.

Прийняття зміни в завданні.

12. Якщо до завершення завдання до аудитора звертаються з проханням змінити завдання на таке, що надає нижчий рівень упевненості, аудиторові слід розглянути доцільність цього.

13. Прохання замовника до аудитора про зміну умов завдання може бути спричинено зміною обставин, що впливають на необхідність послуги, неправильним розумінням характеру аудиторської перевірки або супутніх послуг, що їх прохали спочатку, або обмеженням обсягу завдання, що встановлюється управлінським персоналом або спричинене обставинами. Аудитор повинен ретельно вивчити причину, що лежить в основі цього прохання, зокрема, наслідки обмеження обсягу завдання.

14. Зміна обставин, що впливає на вимоги суб’єкта господарювання, або неправильне розуміння характеру послуги, що її прохали спочатку, як правило, вважається обґрунтованою причиною прохання про зміну завдання. І навпаки, зміну не можна вважати обґрунтованою, якщо з’ясувалося, що вона спричинена неточною, неповною (чи незадовільною в іншому сенсі) інформацією.

15. Перш, ніж погодитися на зміну умов завдання з аудиторської перевірки на умови супутніх послуг, аудиторові, залученому для проведення аудиту відповідно до МСА, слід, окрім наведених вище, розглянути будь-які юридичні або пов’язані з договором наслідки зміни.

16. Якщо аудитор дійде висновку, що зміна завдання обґрунтована, а також якщо виконана робота аудитора відповідає МСА, застосованим до зміненого завдання, тоді наданий висновок повинен відповідати переглянутим умовам завдання.

Щоб уникнути введення читача в оману, висновок не повинен містити посилання на: а) початкове завдання; б) будь-які процедури, що їх було виконано відповідно до початкового завдання, за винятком випадків, якщо завдання змінюється на завдання з погоджених процедур, і, отже, посилання на виконані процедури є звичайним елементом висновку.

17. Якщо умови завдання змінюються, аудиторові й замовникові треба погодити нові умови.

18. Аудиторові не слід погоджуватися на зміну завдання, якщо для неї немає обґрунтованого виправдання. Прикладом може бути завдання з аудиторської перевірки, коли аудитор не може одержати достатні та відповідні аудиторські докази щодо дебіторської заборгованості, а клієнт просить змінити завдання на завдання з огляду для того, щоб уникнути умовно-позитивної думки або відмови від висловлення думки.

19. Якщо аудитор не може погодитися на зміну завдання, і йому не дозволяють продовжувати початкове завдання, йому слід відмовитися та з’ясувати, чи існує договірне або будь-яке інше зобов’язання надати висновок іншим сторонам (наприклад, найвищому управлінському персоналові або акціонерам) про обставини, що стали причиною відмови.