2. Психогігієна праці й побуту

Вивчення впливу трудових процесів і відповідних взаємин між людьми на здоров’я конкретної людини становить основне завдання психогігієни праці. Втім психогігієна праці не тільки вивчає, але й розробляє і впроваджує в практику відповідні заходи, що оберігають людину від згубних впливів, тобто йдеться про створення таких умов праці, які б сприяли не лише виробництву матеріальних благ, а й фізичному та моральному вдосконаленню людини і суспільства, є запорукою зміцнення і розвитку фізичного і нервово-психічного здоров’я. Особливе значення при цьому має правильно обрана професія. Якщо людині добре працюється, сформований інтерес до праці, є професійний успіх, то праця стає джерелом радості, задоволення, збереження психічного здоров’я. Допомогти людині обрати трудовий шлях за покликанням відповідно до схильності і здібностей її мають школа, батьки і суспільство в цілому. Особливе завдання покладено на профконсультаційні центри учнів і молоді.

Водночас навіть професійний вибір не виключає психо- травмуючих чинників, які спричиняють погіршення нервово- психічного стану людини. Це насамперед самі умови праці (дія- струмів ультрависокої частоти, ультразвуку, газів та ін.). Тому нині розробляються і впроваджуються в практику більш тонкі й чутливі методи вияву професійно шкідливих чинників.

Сучасна психогігієна має всебічно вивчати вплив міських умов життя на стан психічного здоров’я людей і пропонувати обґрунтовані рекомендації, спрямовані на подолання негативних дій навколишнього середовища на психіку.

Особливий негативний як фізичний, гак і психологічний вплив на здоров’я людини має шум. Комунальний шум часто спричинює головний біль, безсоння, роздратованість, а отже знижує якість та продуктивність праці. Вплив шуму на організм людини, безумовно, залежить від стану і сили подразника. Іноді навіть перегортання сусідом сторінок книги сприймається як щось неприємне, дратує, а в інших умовах людина практично такого шуму не помічає. Шум може викликати й позитивні емоції. Це, як правило шум, що утворюється в природних умовах (наприклад, пташиний спів, шум прибою, свист вітру, шелест листя, гірське відлуння тощо). Природно, що шум, який негативно діє на нервову систему, слід усувати щоб уникнути нервово-психічних захворювань можливих якщо такий подразник діятиме тривалий час.

До порушень психічного здоров’я призводить також різні побутові інтроспекції, що виникають унаслідок систематичного вживання наркотичних речовин. Йдеться передусім про згубний вплив на організм людини алкоголю й нікотину. Хронічне вживання спиртних напоїв знижує опірність організму. В нервових клітинах алкоголь накопичується і зумовлює їх уразливість. Небезпеку становить порушення процесів обміну в організмі, спричинене дією алкоголю, а надто різних сурогатних вин на печінку. Систематичне вживання алкоголю також є причиною невротичних і неврозоподібних реакцій.

Одним із заходів боротьби з алкоголізмом, наркоманією, тютюнопалінням є організація здорового відпочинку. Слід ство­рювати різні спортивно-оздоровчі комплекси, розвивати фізичну культуру. Масове залучення працівників до занять фізкультурою

і спортом диктується також способом життя і специфікою трудо­вої діяльності багатьох людей.

Нервово-психічне здоров’я людини залежить від правильної організації часу неспання і сну. Створення умов для нормального сну - один з важливих розділів діяльності санітарної служби.

Під психогігієною побуту перш за все розуміють питання людських взаємин. Важливою проблемою психогігієни є вивчен­ня впливу па організм людей телебачення, радіо та інших новітніх технологій.