5. Профілактична робота служби профорієнтації та працевлаштування

Вибір майбутньої професії, визначення свого місця в житті одне з найголовніших рішень, що доводиться приймати людині. В наш час він розглядається як основа життєвого самоствердження людини в суспільстві. Гармонічний розвиток особистості обов’яз­ково передбачає правильне професійне самовизначення.

Ще І.І. Мечников помітив, що професія впливає на тривалість життя. Можна скачати, що вона позначається на стані фізичного й психічного здоров’я суб’єкта професійної діяльності. Якщо вибір професії невдалий, то наслідки виявляються в характерних негативних ознаках: у людини пропадає задово­леність від виконуваної роботи, бажання вдосконалюватися в ній, знижується продуктивність праці. Низька задоволеність працею й низький соціальний статус - найзначущіші чинники смертності при серцево-судинних захворюваннях. Невдалий вибір професії спричиняє зростання нещасних випадків і професійних захворювань.

На початку XX ст. директор Центрального інституту педології професор II.А. Рибніков наголосив на «самоусвідом­ленні» як визначальній умові адекватного вибору професії. Людина повинна вміти виявити свої основні прагнення, здібності, психологічні риси. Вій звертає увагу на те, що в неправильному виборі професії нерідко винні члени родини, які орієнтуються не на справжні здібності й покликання молодої людини, а на другорядні чинники (заробіток, наступність професій у родині, доступність одержання професії тощо). Вплив членів родини найчастіше має форму не поради, а категоричної вимоги. Автор вказує й на значну частку випадкового вибору професії: за порадою товаришів, знайомих, через видиму привабливість професії тощо.

На процес професійного самовизначення найбільш сильний вплив мають такі чинники:

• Інтереси, на формування яких, впливають здібності, минулий досвід, уявлення про майбутню професію. Статистичний аналіз показує, що менше 40% випускників при виборі професії керуються спеціально отриманою інформацією про професію, в якій не тільки розкриваються привабливі сторони, але й наводяться відомості про її зміст, у тому числі негативні аспекти.

• Індивідуальні особливості, а саме: риси характеру, темперамент і властивості нервової системи.

• Рівень підготовки, який включає рівень культури, світогляд, шкільну успішність.

• Стан здоров’я.

• Соціальні чинники: місце проживання, професія й поради батьків, рекомендації вчителів, товаришів, вплив засобів масової інформації.

Етап професійної підготовки

За вибором професії настає етап професійної підготовки, у процесі якої суб’єкт, повинен опанувати необхідною сукупністю професійних знань, умінь і навичок. Організація професійної підготовки зумовлюється характером діяльності й ґрунтується на аналізі її психологічного змісту. Професійна підготовка відбувається успішно, якщо всебічно й глибоко реалізуються загальні психолого-педагогічні принципи:

• забезпечення єдності навчання й виховання;

• побудова навчального процесу на основі свідомої й активної участі учнів;

• наочність і доступність викладу навчального матеріалу;

• систематичність, послідовність побудови процесу підготовки;

• урахування індивідуальних особливостей учнів;

• забезпечення контролю за міцністю засвоєння знань й характером протікання професійної підготовки.

У ряді пріоритетних цінностей людини здоров’ю приділяється першочергове значення. Робота, що призводить до втрати здоров’я й укорочує життя, на думку Г. Спенсера, гідна засудження. Думка вченого цілком справедлива й коли ми говоримо про професійний шлях людини, у тому числі й про період її професійної підготовки.

Прагнення до професійного довголіття майбутнього фахівця повинно закладатися вже на етапі професійної підготовки. Виконання залежить від самого суб’єкта навчання. Для цього він повинен навчитися організовувати свою поведінку, наділяти особливого значення програмі професійного самозбереження. Можна виділити ряд пунктів такої програми, які зорієнтовані на підтримку фізичного й психічного здоров’я людини, включеної до професійної діяльності. Ось вони:

• готовність до постійної самозміни;

• внутрішня особиста відповідальність за власне здоров’я;

• здатність узгоджено жити, внутрішня збалансованість;

• оволодіння прийомами самовідновлення після перевантажень;

• вироблення адекватних засобів подолання небажаних станів;

• оволодіння прийомами психічної саморегуляції й нормалізації рівня працездатності, усунення наслідків професійної втоми;

• попередження можливих особистісних деформацій в обраній професії;

• протидія професійному старінню й підтримка свого інтелек­туального, творчого потенціалу;

- розвиток навичок самоконтролю за перебігом розумового процесу, вміння в потрібний час здійснювати розумову релак­сацію (досягати «тиші» розуму, розумового спокою).

- виключення зі свого життя саморуйнуючих стратегій пове­дінки; Професійна адаптація -процес встановлення(відновлення) і підтримки динамічної рівноваги в системі «суб’єкт праці професійне середовище» Професійна адаптація

Після здобуття освіти кож­ному суб’єктові професійної діяльності необхідно пройти етап первинної адаптації, під яким розуміється початкове (після спеціальної підготовки) входження в профе­сійну діяльність.

Адаптація здійснюється в кількох напрямках, до яких належать:

• умови діяльності (робоче місце, фізичне середовище);

• професійні завдання;

• керівництво;

• соціальні чинники професійного середовища (формування ставлення до організації, колективу; встановлення міжособис- тісного контакту в робочій групі й ін.).

Успішність проходження первинної професійної адаптації визначають наступні критерії:

1. Задоволеність виконуваною роботою.

2. Встановлення ділових відносин із керівництвом.

3. Соціально-психологічна сумісність (входження в колектив; прийняття цілей і внутрішнього розпорядку організації).

4. Успішність виконуваної діяльності:

• своєчасність і безпомилковість професійних дій;

• уміння не створювати передумови собі її іншим для травм і аварій;

• здійснення діяльності бет загрози для здоров’я (ціна психо­фізіологічних втрат повинна бути адекватною виконуваній діяльності).

У спеціальних дослідженнях виявлені основні недоліки в організації й умовах праці, які негативно впливають на її ефективність, процес професійної адаптації й стан здоров’я. До нього входять:

• незручне робоче місце;

• недостатня забезпеченість необхідними матеріалами;

• неясність у визначенні посадових обов’язків;

• неритмічна робота («штурмівщина»);

• незручний режим роботи (початок і закінчення робочого дня, ступінь волі тощо);

• значна відстань розташування роботи від місця проживання;

• невисока заробітна плата;

• відсутність можливості підвищення кваліфікації;

• неясні перспективи просування по службі (кар’єри);

• недостатня кваліфікація керівництва;

• негативні особливості соціального середовища (незадовільний соціально-психологічний клімат у колективі; обмежені можливості соціального забезпечення працівників тощо).

Профілактична робота спрямована на створення умов, які б запобігали масовому безробіттю, полегшувати людям процес працевлаштування, пошук додаткового заробітку, сприяти мінімізації психологічної напруги, пов’язаної зі станом тимчасової соціальної невлаштованості. У цій роботі служба орієнтується на старшокласників, випускників навчальних закладів, громадян, які вивільнилися з роботи у зв’язку зі скороченням штатів, конверсією виробництва, реформування Збройних Сил, па пенсіонерів, людей, які мають відхилення у здоров’ї, та інші категорії незайнятого населення.

При організації та проведенні профорієнтаційної роботи спеціалісти враховують особливості різних категорій громадян, які звертаються до центрів зайнятості: жінок, кваліфікованих працівників із великим стажем роботи, випускників шкіл, безробітних громадян, громадян, які зневірилися в пошуках роботи, інвалідів тощо.

Профорієнтаційна робота також проводиться за межами центрів зайнятості. Спеціалісти з питань профорієнтації проводять інформаційні дні в школах, беруть активну участь у проведенні ярмарок професій і послуг служби зайнятості для випускників загальноосвітніх шкіл, «Круглих столів» із питань профорієнтації, зайнятості молоді, співпрацюють зі службами у справах неповнолітніх, центрами соціальних служб для молоді.

Отже, можна зробити висновок, що конкретна профілактична робота в тій чи іншій сфері ґрунтується на прогнозуванні можливих ускладнень у житті чи розвитку певного контингенту; визначенні соціально-психологічних умов, за яких ці ускладнення можуть бути попереджені або їх переживання пом’якшене; розробці системи заходів, які б забезпечували ці умови, із залученням до їх здійснення всіх зацікавлених сторін.

Запитання для самоконтролю

1. Розкрийте поняття профілактика і превенція.

2. Назвіть основні напрямки, форми та методи психопрофілак­тичної роботи.

3. Визначте основні принципи профілактики девіантної поведінки.

4. Висвітліть цілі й завдання психопрофілактичної роботи з психосоматичними хворими.

5. Охарактеризуйте особливості неспецифічної та специфічної психопрофілактики.

6. Визначте особливості напрямків профілактичної роботи шкільного психолога.

7. Охарактеризуйте психопрофілактичні заходи, які проводить психолог і вихователь з попередження невротичних пору­шень у дітей.

8. Визначте загальну мету психопрофілактичної роботи служби сім’ї.

9. Назвіть основні функції сім’ї.

10. Дайте визначення поняття «професійне самовизначення».

11. Охарактеризуйте важливість професійної адаптації для психічного здоров’я особистості.

12. Назвіть критерії успішності первинної професійної адаптації.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Ананьев РЗ.А. Основы психологии здоровья. Книга I. Концеп­туальные основы психологии здоровья. - СПб.: Речь, 2006. - С.85.

2. Бенеш Г. Психологія: сНу-АПая: Довідник. - К.: Знання-Прес, 2007.-510 с.

3. Зубалий Н.П., Девочкина А.М. Основи психотерапии: Учеб, пособие. - К., 2001. - С. 34-60.

4. Лакосина П.Д., Ушаков Г.К. Учебное пособие по меди­цинской психологии.- М., Медицина, 1976.-С. 133.

5. Основи практичної психології / В.ГІанок, Т.Титаренко, Н.Челе- лєва та ін.: підручник. - К.: Либідь, 1999. - 536 с.

6. Психология здоровья: Учебник для вузов / Под ред. Г.С. Ни­кифорова. - СПб.: Нигер, 2003. - С. 268-269.

7. Таланов В.Л., Малкин-Пых И.Г. Справочник практического психолога. - СПб.: Сова, М.: ЭКСМО, 2004. - С. 417.

8. Фрейджер Р., Фейдимен Д. Личность: теории, эксперименты, упражнения. - СПб.: прайм-ЕВРОЗАК, 2002. С.33-144.

Розумні люди пристосовуються до навколишнього світу. Нерозумні люди пристосовують світ до себе.

Ось чому прогрес визначається діями нерозумних людей.

Джордж Бернард Шоу