3. Методика використання картографічного матеріалу

Перше знайомство школярів із картою відбувається, як правило, у початковій школі. Пізніше робота за картою проводиться на уроках географії та історії. Прийнятим є той факт, що у викладанні історії такий вид роботи залишається на другому плані. Німецькі вчені, що проводили дослід, стверджують, що середньостатистичний показник частоти використання карти – 15 секунд протягом уроку.

Карта протягом уроку може виконувати кілька функцій. Вона може бути використана на початку уроку – як відправний пункт для роздумів, як введення до теми уроку, як ілюстрація до подорож у часі. Карта на уроці географії відповідає на питання ,,де?”, а карта на уроці історії – ,,коли?”

З картою вчителеві набагато важче, ніж з багатьма іншими навчальними посібниками, тому що карти, на відміну від малюнка або розповіді на історичну тему, не дають конкретизованого наочного уявлення про події, а лише відтворюють просторово-часову структуру, причому використовуючи мову символів. Щоб розшифрувати цю мову, потрібне вміння мислити абстрактно, робота ж з картою вимагає зібраності, а отже, сил. З картами працювати так само складно, як з діаграмами та схемами.

Щоб спростити дітям роботу з картою, потрібно дотримуватися принципів дидактики, а саме: зміст карти повинен відповідати системі знань, які отримують учні даного класу; зміст карти повинен перегукуватися з тими знаннями, які діти вже мають;графічні зображення повинні бути чіткими, зрозумілими учням; кольорова гама відіграє важливе місце під час засвоєння основного змісту карти; тематичний акцент карти, розмір, масштаби, умовні позначення повинні збігатися.

Суттєвим недоліком багатьох навчальних карт є їх перевантаження.

Коли у 5 класі починається процес безперервного викладання історії, вчитель повинен, визначити рівень знань та умінь учнів, необхідний для роботи на уроці з картою. При цьому слід більше орієнтуватися не на те, що пропонує навчальна програма, а на конкретні реальні знання та вміння. Якщо такі знання присутні фрагментарно або ж зовсім відсутні, слід починати роботу з найпростішого.

Не слід, одразу ж на першому уроці робити карту об'єктом першочергової уваги. Відновити раніше накопичені знання та вміння не можна в ході усної бесіди, учням краще буде попрацювати з контурними картами. Так, учні покажуть вчителю ступінь свого оволодіння мовою картографії.

Спочатку їм можна запропонувати гру, використовуючи епідіаскоп. Використовуючи чисту контурну карту й по черзі накладаючи плівки, учні зрозуміють хід роботи з контурними картами. Спочатку з'являється географічний фон, потім кордони, потім більш точні позначки. Так поступово пуста карта набуває свого історичного обличчя. Таким чином, учні отримують можливість спостерігати, як карта насичується інформацією. Такий метод вивчення карти називається синтетичним. Учні повинні знати, що назва карти вказує на тему, на і основний зміст карти; історична карта ,,накладається” на географічний фон; історична карта розповідає про минуле; події, що змінюють одна одну, можуть бути зображені одночасно; умовні знаки розшифровуються у легенді карти.

Учні повинні вміти: розпізнавати та називати зображений на карті географічний простір; сприймати масштаб; порівнювати відстані, розміри територій; правильно читати інформацію, яка міститься у легенді; знаходити на карті та називати позначення; знаходити на великих картах територію, яка вивчалась на меншій за розмірами карті; передавати зміст карти усно.

Без вміння орієнтуватись в карті, не може бути ніякої серйозної роботи під час уроку. Учень не повинен відчувати безпорадність, коли шукає той чи інший нанесений на карту знак. Спрямовувати подібний пошук – завдання вчителя. При цьому слід використовувати питання, які наводять учня на процес пошуку. Важливо, щоб вчитель, ставлячи такі питання, користувався правильною термінологією. Наприклад, не ,,вище або ,,нижче”, а ,,ближче до півночі”, ,,ближче до півдня” тощо. Щоб швидше та якісніше навчити учнів знаходити та називати міста, можна організувати ,,мандри картою”. Завдання таке: рухаючись за течією будь-якої річки, перетинаючи континенти або ж країну, називати усі географічні об'єкти. Чим частіше та інтенсивніше тренуються школярі з орієнтування, тим простіше та легше їм буде у майбутньому. Що ж до такої ігрової форми, то вона, безперечно, не нова і вже давно реалізується вчителями на практиці.

Вміння орієнтуватися залежить і від того, наскільки учень вміє користуватися легендою карти. Розшифрування та класифікація картографічної інформації – ці вміння формуються в результаті регулярних вправ. Учні повинні навчитися користуватися масштабом.

Одним з найважчих завдань для школярів, є робота з порівняння карт. Просто, якщо карти мають один масштаб, демонструють одну й ту саму територію, але за різних історичних обставин. Складніше, якщо ці умови не витримані.

Якщо вчитель показує на карті місце, то він повинен супроводжувати показ поясненням, демонстрацією картини, словесним описом ландшафту, клімату, особливостей цієї території.

Вчитель повинен працювати з картою завжди, адже історичний матеріал постійно потребує локалізації. Одна велика настінна карта повинна бути виставлена в кабінеті для огляду. Вона повинна виконувати функцію помічника у потрібний момент, а інколи й просто так.

Застосування карти залежить від її типу: настінні слід використовувати в ході фронтальної роботи з усім класом, а історичні атласи краще підійдуть для індивідуальної та групової роботи. Одночасне використання настінної карти та роздавального матеріалу ефективно лише в разі, якщо роздавальний матеріал є зменшеною копією настінної карти. Атласи грають роль довідкового посібника. Вони полегшують виконання домашніх завдань.

Карта протягом уроку може виконувати кілька функцій. Вона може бути використана на початку уроку – як відправний пункт для роздумів, як введення до теми уроку, як ілюстрація до подорож у часі. Але не слід забувати, що, скориставшись картою на початку уроку, обов'язково треба повернутися до неї в кінці – вона буде сприйматися учнями на іншому рівні розуміння.

Історична карта є добрим помічником під час ознайомлення з новим матеріалом. Не можна применшувати роль карти і на завершальній стадії пояснення, коли йде закріплення отриманих знань.

Якщо учні не зовсім вільно почувають себе біля карти, слід спочатку продемонструвати їм прийоми, потім зробіть це разом з ними і таким чином підготуєте їх до самостійного розв'язання завдання.

Географічні та історичні карти містять, зберігають, передають нам величезну інформацію про Землю, її природу, заняття людей тощо.

Читання карти – складний процес. Читати карту – означає вміти розпізнавати історичну дійсність за її зображенням на карті, за умовними позначеннями, їх поєднанням та просторовим розміщенням.

Уміння учнів правильно користуватися картами дає змогу проводити уявні подорожі, що сприяє розвитку творчої пам'яті, логічного мислення, формування цілісного просторового образу елементів географічного середовища.

Одним з найбільш поширених та доступних для учнів прийомів картографічного методу дослідження є візуальний аналіз і опис, які насамперед залежать від уміння правильно прочитати карту. Процес читання карти під час вивчення певної теми намагаюся спрямувати на формування таких видів діяльності, як встановлення причинно-наслідкових зв'язків між явищами, формулювання висновків про просторові особливості явищ, які не позначені на карті.

Навички та уміння читати карту, користуватися нею як джерелом знань формуються поступово, від класу до класу. Учні повинні правильно вимовляти і писати історичні назви, знати місцезнаходження географічних об'єктів на карті. З цією метою важкі для засвоєння і написання назви подаються вчителем на дошці.

Сприяють засвоєнню та кращому розумінню карти також ігрові методи і прийоми на уроках. Вони підвищують інтерес до уроку і покращують якість знань, викликаючи зацікавленість усіх дітей класу .

,,Німа карта”

Роздано учням контурні карти з позначеними цифрами. Потрібно правильно назвати історичний об'єкт, який знаходиться під відповідною цифрою.

,,Ментальна карта”

Складання ментальної (уявної) карти спрямоване на відтворення зорового образу території міста, країни, материка, світу тощо. Складання ментальної карти сприяє розвитку зорової пам'яті.

Наприклад, скласти ментальну карту України, вказавши розташування найбільших міст і країн, з якими межує наша держава.

,,Лицарі промисловості”

Цю гру проводжу під час вивчення економіки тієї чи іншої країни. Заздалегідь готуються умовні позначки промисловостей: машинобудування, чорної та кольорової металурги, будівельних матеріалів, харчової, лісової промисловостей тощо.

Учень повинен правильно приколоти на карті умовні позначки (наприклад, кольорової металургії) в пунктах міст, де розвинута ця галузь промисловості.

У старших класах в учнів формуються уміння характеризувати об'єкти на карті, складати комплекти і порівняльні характеристики, встановлювати за картою залежність особливостей одних компонентів від інших, аналізувати і читати карти, встановлювати залежність розміщення господарства від природних умов, давати за картами економіко-географічні характеристики об'єктів.

Велику увагу приділяти роботі з контурними картами. Саме аналіз цієї групи карт розширює картографічний досвід учнів: сприяє формуванню і закріпленню знань і вмінь, розвитку уяви, пам'яті, логічного мислення, вміння аналізувати, порівнювати, зіставляти, створювати образ території, робити висновки, узагальнення.

Працюючи з картою, слід навчати учнів аналізувати інформацію, що її містить карта, виділяти певні істотні риси, уміти зіставляти, роботи висновки. Практика підтверджує, що в результаті систематичної роботи з картами в учнів розвиваються емоції, мовлення, воля, мислення.

Використовуючи карту в процесі навчання, вчителю слід в першу чергу володіти методами і прийомами її застосування. Необхідно готувати учнів поступово, і обов'язково брати до уваги рекомендації, що зазначені в програмі навчальної дисципліни. Діти повинні вміти користуватися картою на свідомому рівні, а для цього слід враховувати вікові особливості дітей та не перевантажувати їх непотрібною інформацією, оскільки методика формування просторових уявлень базується на розумінні, а не на частковому запам'ятовуванні.

Таким чином, вчитель повинен, визначити рівень знань та умінь учнів, необхідний для роботи на уроці з картою. Учні повинні вміти: розпізнавати та називати зображений на карті географічний простір; сприймати масштаб; порівнювати відстані, розміри територій; правильно читати інформацію, яка міститься у легенді; знаходити на карті та називати позначення; знаходити на великих картах територію, яка вивчалась на меншій за розмірами карті; передавати зміст карти усно. Використовуючи карту в процесі навчання, вчитель повинен в першу чергу володіти методами і прийомами її застосування. Застосування карти залежить від її типу: настінні слід використовувати в ході фронтальної роботи з усім класом, а історичні атласи краще підійдуть для індивідуальної та групової роботи.

Карта протягом уроку може виконувати кілька функцій. Вона може бути використана на початку уроку – як відправний пункт для роздумів, як введення до теми уроку, як ілюстрація до подорожі у часі.

Одним з найбільш поширених та доступних для учнів прийомів картографічного методу дослідження є візуальний аналіз і опис, які виявляються у вмінні правильно прочитати карту.

Кращому розумінню та засвоєнню карти сприяють також ігрові методи і прийоми на уроках. Зокрема, проведення ігор ,,Німа карта”, ,,Ментальна карта”, ,,Лицарі промисловості”. Щоб швидше та якісніше навчити учнів знаходити та називати міста, можна організувати ,,мандри картою” тощо.

Вчителі-практики виділяють кілька основних типів завдань під час роботи з картами.

1. Універсальні картографічні завдання

Ці завдання бажано використовувати на кожному занятті, починаючи із вивчення найдавніших цивілізацій і закінчуючи сучасністю.

Виконувати їх можна як на великій настінній карті, так і на картах у підручниках, робочих зошитах, атласах, контурних картах.

Для кожного виду роботи учням бажано спочатку запропонувати алгоритм її виконання, для чого розробити або використати вже розроблені пам’ятки.

Завдання на локалізацію історичних фактів

Приклади

‒ Покажіть на карті місця поселення трипільців.

‒ Покажіть на карті території розселення союзних племен.

‒ Назвіть східнослов’янські союзи племен, які виникли на етнічних територіях України.

‒ Назвіть географічні об’єкти, через які проходив шлях ,,із варяг у греки”, запишіть їх по порядку.

Завдання на аналіз історичної карти із застосуванням завдань з інших джерел

Приклади

‒ За картою ,,Давній Єгипет” простежте, як змінились кордони Єгипетського царства в ХХІІІ ст. до н. е., в XV ст. до н. е.; покажіть місця, найбільш заселені людьми в Давньому Єгипті. Поясніть, які географічні чинники сприяли цьому.

‒ Порівняйте, використовуючи карту, торговельні шляхи і ярмарки, через які в ХІХ ст. в Україну потрапляли товари із:

а) Західної Європи;

б) Східної Європи,

із сучасними торговельними шляхами. Використовуючи карту, зробіть висновки про характер основних змін, їх причини і наслідки.

‒ Використовуючи карту, охарактеризуйте геополітичне положення України наприкінці ХХ‒на початку ХХІ ст.:

а) райони активної зовнішньої політики і вектори її спрямованості;

б) райони активного розвитку промисловості й сільського господарства;

в) райони активної політичної боротьби;

г) особливості етнічного і демографічного складу населення.

Завдання на локалізацію історичних фактів за картою з елементами аналізу її змісту для розв’язання проблемних завдань

Приклади

‒ Покажіть на карті перші райони землеробства, металургії. Поясніть, чому вони стали найдавнішими осередками нової культури.

‒ Проаналізуйте стан економіки США в 1860 р. На основі карти встановіть, у яких штатах ‒ вільних від рабства чи рабовласницьких ‒ були зосереджені основні центри промисловості, де була більш густа мережа залізниць і каналів, чий тил був слабшим (враховуючи найважливіші повстання в період 1800‒1860 рр.). Зробіть висновки: на чийому боці були економічні й політичні переваги у громадянській війні, яка розпочалась? (Задача передбачає повторювальну й аналітичну роботу.)

Творчі завдання

Приклади

‒ Уявіть, що ви ‒ середньовічні студенти і подорожуєте з університету до університету. Складіть за картою найбільш зручний маршрут подорожі. Розкажіть, які перепони очікують вас на шляху, з якими народами, звичаями вам доведеться зустрітися, які пам’ятки культури зустрінуться на вашому шляху.

‒ Уявіть, що винайдено машину часу і вам дали завдання скласти найбільш цікаві туристичні маршрути (поєднуючи стрічку часу і карту світу). Які маршрути ви могли б запропонувати? Складіть завдання до маршруту.

2. Тестові завдання за картою

Завдання на вибір одного з кількох варіантів відповіді

Приклади

‒ Виключіть зі списку ріки, басейни яких не входили до території прабатьківщини слов’ян: Дніпро, Дон, Дунай, Амур, Волга, Амазонка, Лена, Єнісей, Західна Двіна.

‒ Позначте на карті сучасні міста, які знаходились на території Київської Русі Х‒ХХ ст.: Київ, Переяслав, Юр’єв, Москва, Турів, Новгород, Тмутаракань, Рязань, Варшава, Лодзь, Париж, Лондон.

‒ Позначте на карті різними кольорами, які з нижченазваних держав були союзниками у:

а) політиці;

б) ідеології;

в) війні;

г) релігії;

д) культурі.

(Учням пропонується список із 10-15 країн і часовий період, наприклад: 1900‒1925 рр.; Англія, Франція, Німеччина, Італія, Росія, СРСР, Україна, Італія, Туреччина, Австро-Угорщина, Болгарія, США).

‒ Визначте, біля яких міст воєнні дії в період Національно-визвольної війни українського народу під проводом Б.Хмельницького складалися для українців:

а) вдало;

б) невдало.

(Попередньо учням подається список із 10 міст).

Завдання на встановлення відповідностей (в одному стовпчику подаються картографічні дані, в іншому події, дати, імена історичних діячів)

Приклади

‒ Співвіднесіть маршрути походів князя Святослава із сучасною територією України.

‒ Співвіднесіть імена дітей Ярослава Мудрого і столиці держав, з правителями яких вони уклали династичні шлюби.

Завдання на групування картографічних відомостей (робота з контурною картою)

Приклади

‒ Позначте на карті головні пункти торговельних шляхів, які поєднали Україну в ХІХ ст.:

а) із країнами Західної Європи;

б) з країнами Середземномор’я.

‒ Позначте на карті території, якими проходили маршрути походів запорозьких ватажків (називаються конкретні імена).

‒ На карті позначте межі районів:

а) ремісничого виробництва;

б) товарного виробництва;

в) сільськогосподарського виробництва.

(Називається країна і певний часовий період, що вивчається.)

Завдання на аналогію

Приклади

‒ Визначте подію, яка прихована під цією назвою. Знайдіть на карті місце і вкажіть час, коли вона відбулась. Поясніть зміст назви.

,,Бостонське чаювання”;

,,Варфоломіївська ніч”;

,,Війна Червоної і Білої троянд”.

‒ Назвіть історичних діячів, яким належать перелічені прізвиська. Вкажіть, коли і покажіть на карті, де вони жили, який відбиток в історії залишили. Поясніть, чому вони отримали такі імена.

,,Залізний канцлер”;

,,король-сонце”;

,,воїн Європи”;

,,тесть Європи”;

,,батько історії”;

,,грошовий мішок”.

3. Картографічний диктант

Комплексним завданням на одночасну перевірку картографічних знань і умінь школярів і діагностику розвитку в них просторових уявлень, образної та змістової пам’яті, логічних здібностей є картографічний диктант.

Приклади

‒ На чистому аркуші паперу намалюйте контури Києва. На них позначте найвідоміші пам’ятники архітектури і культури.

4. Завдання на розвиток образного уявлення

Завдання, які розраховані на образне уявлення, допомагають запам’ятати обриси географічних об’єктів і більш вільно орієнтуватися в символах історичних карт.

Приклади

‒ Знайдіть на карті світу острови і держави, які за своїми обрисами нагадують: рибу, чобіт, пару черевиків, ріг, голову слона, голову бика, ромб, трикутник, прямокутник, коло, пелюстку квітки ірису, краплину, яка падає.

Відповідь

Рибу нагадує острів Сахалін, чобіт ‒ Італія, пару черевиків ‒ Фолклендські (Мальвінські) острови, ріг ‒ Сомалі, голову слона ‒ Таїланд, голову бика ‒ Іспанія, ромб ‒ Іран, трикутник ‒ Індія, прямокутник ‒ Непал, коло ‒ Румунія, пелюстку квітки ірису ‒ Мозамбік, краплину, яка падає ‒ Шрі-Ланка.

5. Завдання пошукового характеру

Приклади

‒ Використовуючи карту, поясніть, чому мешканці міста Угаріта, крім фінікійської, вживали грецьку і хетську мови, а мешканці Біблу говорили і писали по-єгипетськи (відповідь аргументуйте фактами).

До завдань цього типу належать і лабораторні роботи з картою, в яких використовується дослідницький аспект.

Приклад

‒ Дослідіть шляхи міграції народів (називається відповідний часовий період) і її вплив на розвиток економіки, культури, побуту.

Мета:

а) формування навичок роботи з картою, фрагментами документів;

б) формування навичок аналізу джерел, вміння встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, робити висновки.

Хід роботи

1. Учні ознайомлюються з наданими уривками з документів, інших джерел.

2. Опрацьовують карту, зокрема її легенду.

3. Аналізують надані джерела (фрагменти документів і карту), встановлюють причинно-наслідкові зв’язки і роблять висновки.

Висновки: Учні називають наслідки міграцій для народів, їх вплив на економіку, культуру, побут; підтверджують свої висновки фактами.

Можливі теми дослідницьких робіт:

а) вплив географічного положення на моральні та культурні традиції народу (народ і хронологічні рамки задають вчителем);

б) пошук за джерелами і картою місць проживання будь-якої особистості або династії (Романових, Хмельницьких, Шевченка);

в) створення проектів: ,,Від демократії Греції до диктатури Риму”; ,,Від тоталітаризму до демократії”.

В цих проектах досліджуються історичні особливості, географічне положення, розвиток економіки, культури, побуту різних країн, їх вплив на менталітет людей, що дає підстави для певних висновків.

6. Використання електронних карт

На цей момент Інститут передових технологій видає електронні атласи з курсів історії України і всесвітньої історії для загальноосвітніх навчальних закладів, зміст яких складається з історичних карт, коментарів, ілюстрацій, відеосюжетів, запитань для самоперевірки і конструктор уроків.

Історичні карти відображають події і явища певного періоду, наприклад, атласи з історії України та всесвітньої історії для 10 класу ‒ події 1914‒1939 рр.

Тексти коментують і доповнюють картографічну інформацію. У комплект входять питання для самоперевірки на комп’ютері, ілюстрації, історичні портрети, політичні плакати, фотодокументи тощо, а також словник історичних понять і термінів.