Загальні принципи організації та структура цз України

ЦЗ України організується за територіально - виробничим принципом за такою схемою (рис.1).

Рис. 1. Структурна схема організації ЦЗ України

Загальне керівництво ЦЗ України покладається на КМУ, міністерства, центральні та місцеві органи державної виконавчої влади, адміністрацію підприємств. Начальником ЦЗ України є Прем’єр – Міністр України, а його заступником – голова Державної служби України з питань НС.

На інших адміністративно – територіальних рівнях функції начальників ЦЗ виконують голови та керівники відповідних органів виконавчої влади. У штабах ЦЗ району, міста провідні посади комплектуються військовослужбовцями.

Територіальні штаби ЦЗ входять до складу місцевих

державних адміністрацій та інших органів державної виконавчої влади за принципом надзвичайного підпорядкування.

В міністерствах, відомствах та на об’єктах н/г начальниками ЦЗ є їх керівники. З метою оперативного управління силами і засобами ЦЗ при ліквідації НС, які носять важкий характер, постановою КМУ від 21.12.1996р. створена урядова комісія з питань техногенної й екологічної безпеки та НС.

Безпосереднє керівництво виконанням завдань ЦЗ, діями органів управління та силами під час НС, а також відповідальність за їх виконання покладається на відповідні штаби ЦЗ.

На об’єктах н/г незалежно від форми власності створюється система ЦЗ (рис.2).

Рис. 2. Структурна схема організації ЦЗ об’єкту

Начальником ЦЗ об’єкта є керівник .

Під його керівництвом може створюватись штаб ЦЗ, який організовує всю практичну діяльність на об’єкті з питань ЦЗ. Штаб комплектується виходячи із розмірів і важливості об’єкта штатними працівниками ЦЗ, а також за рахунок посадових осіб, які не звільняються від основної роботи. Начальник штабу ЦЗ є заступником начальника ЦЗ об’єкта, йому надано право видавати накази від імені начальника ЦЗ.

На об’єкті залежно від чисельності робітників і службовців, і відповідно від матеріальної бази, створюють служби ЦЗ і невоєнізовані формування ЦЗ.

3-тє питання

Сили цз

Силами ЦЗ є її служби, спеціалізовані та невоєнізовані формування.

Служби ЦЗ – це підрозділи, які мають завдання по захисту населення від наслідківстихійних лих, аварій, катастроф, а також проведення Р і НР. Служби ЦЗ підпорядковуються КМУ та голові ДСУНС і комплектуються за контрактом.

Спеціалізовані формування ЦЗ – це організовано оформлені підрозділи для проведення робіт, які потребують спеціальної кваліфікації і обладнання.

Такі формування мають 3 рівні підпорядкування: центральний, територіальний (не нижче міста), об’єктовий.

До формувань центрального підпорядкування відносяться, зокрема:

1. Зведений воєнізований загін швидкого реагування (м. Дніпропетровськ).

2. Воєнізоване аварійно – рятувальне підприємство (м. Запоріжжя).

3. Головна проти фонтанна частина (м. Полтава).

Невоєнізовані формування ЦЗ - це групи людей, об’єднаних в загони, команди, ланки, оснащені спеціальним майном і технікою та підготовлені до дій в умовах НС.

Вони створюються на випадок воєнного часу або НС. До них зараховуються усі працездатні громадяни України, за винятком жінок з дітьми віком до 8 років, жінок – медичних робітників х дітьми віком до 3 років, осіб, які мають мобілізаційне розпорядження.

З метою забезпечення своєчасного запобігання і реагування на НС 3.8.1998р. КМУ прийняв постанову № 1198 «Про єдину державну систему запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного і природного характеру в Україні» (далі – СЗРНС).

Основним завданням СЗРНС є: розробка нормативно-правових актів, державних технічних норм та стандартів з питань забезпечення захисту населення і територій від наслідків НС.

Для координації діяльності центральних та місцевих органів виконавчої влади щодо безпеки та захисту населення і територій від НС створюються постійно діючі Комісії з питань техногенної екологічної безпеки під час НС.

4 – те питання