21. Глобальні наслідки забруднення біосфери на урбанізованих та індустріальних теріторях

Проблема забруднення природного середовища стає гострою як через зростання обсягів промислового і сільськогосподарського виробництва, так і в зв’язку з якісними змінами виробництва під впливом науково-технічного прогресу. Відходи виробничої діяльності усе більше забруднюють літосферу, гідросферу й атмосферу Землі. Адаптаційні механізми біосфери не можуть справитися з нейтралізацією значної кількості шкідливих речовин, і природні екосистеми починають руйнуватися.

Двоокис вуглецю (вуглекислий газ) - один з компонентів газового складу атмосфери, що відіграє важливу роль не тільки в життєдіяльності людини, рослин і тварин, але й у виконанні атмосферою функції запобігання перегріву чи переохолодження поверхні Землі. Проте зростання концентрації С02 свідчить про глибоке порушення глобальної рівноваги в біосфері, що в сполученні з іншими порушеннями може мати дуже серйозні наслідки.

Забруднення, що надходять у Світовий океан, порушили в першу чергу природну рівновагу морського середовища в прибережній зоні континентального шельфу, де зосереджено 99% усіх морських біологічних ресурсів, що добуваються людиною.

У морі нафтове забруднення має різні форми. Воно може тонкою плівкою покривати поверхню води, а під час розливів шар нафтової плівки спочатку може складати кілька сантиметрів. З часом утвориться емульсія нафти в воді чи води в нафті. Пізніше виникають грудочки важкої фракції нафти, нафтові агрегати, що здатні довго плавати на поверхні моря. До грудочок мазуту, що плавають, прикріплюються різні дрібні тварини, якими охоче харчуються риби і вусаті кити. Разом з ними вони заковтують і нафту. Одні риби від цього гинуть, інші наскрізь просочуються нафтою і стають не придатними для вживання в їжу через неприємний запах і смак.

Початок космічної ери породив проблему збереження цілісності ще однієї земної оболонки - космосфери (навколоземного космічного простору). Проникнення людини в космос не просто героїчна епопея, це ще і цілеспрямована довгострокова політика оволодіння новими ресурсами природи і природного середовища.

Наслідки: Якщо темпи видобування кам. вугілля, нафти та газу і вирубування лісів значно зростуть – то через кілька десятків років зріст середньорічної температури приведе до: 1. катастрофічних змін клімату; 2. танення льодовиків; 3. підняття рівня Світового океану; 4. затоплення суші.

20. Забруднення біосфери органічними речовинами його наслідки.

Стічні води, що містять суспензії органічного походження або розчинені органічні речовини, згубно впливають на стан водойм. В процесі осадження суспензії замулюють дно і затримують розвиток або повністю припиняють життєдіяльність донних мікроорганізмів, які беруть участь в процесі самоочищення вод. При загниванні донних відкладів утворюються шкідливі речовини, такі як сірководень, які призводять до забруднення всієї води в річці.

Однією з головних санітарних вимог до якості води є вміст у ній необхідної кількості кисню. Поверхнево-активні речовини (ПАР) - жири, масла, змащувальні матеріали - утворюють на поверхні води плівку, котра перешкоджає газообміну між водою і повітрям, що знижує насиченість води киснем.

З промисловими і побутовими стоками у річки скидається значний об'єм органічних речовинОсновними джерелами органічного забруднення води є неочищені стічні води підприємств харчової і легкої промисловості, великі тваринницькі господарства, річкові й морські судна, а також поверхневий стік, який приносить у водойми до 15% органічних забруднень.

Значну небезпеку становлять комунальні (побутові) стоки. Розкладаючись у водному середовищі, органічні відходи стають середовищем розмноження патогенних організмів. Забруднена ними вода стає практично непридатною для пиття та інших потреб. Побутові відходи небезпечні не лише тим, що є джерелом інфекційних хвороб людини (черевний тиф, дизентерія, холера), але й тим, що потребують для свого розкладу багато кисню, вміст якого у воді при цьому може зменшитися нижче рівня, необхідного для життя водних організмів.

Нафта і нафтопродукти відносяться до найбільш шкідливих хімічних забруднювачів середовища. Кількість нафти, що поступала за рік до Світового океану, оцінювалась у 5-10 млн. т (за станом на 1980 р.). Головними її джерелами є морський транспорт (1-1,5 млн. т за рік), річковий транспорт і приморські міста (1,9), береговий стік (0,8), атмосфера (0,6), природні виходи (0,6) і втрати при добуванні на шельфі (0,1 млн. т за рік). Зростання нафтового забруднення може виявитися катастрофічним для флори й фауни моря, а також порушити тепло - і вологообмін між океаном та атмосферою.

Поверхнево-активні речовини (ПАР), або детергенти широко застосовуються у складі миючих засобів і поступають у водойми з комунальними, промисловими й сільськогосподарськими стоками. (У сільському господарстві ПАР використовують для емульгування пестицидів). У наш час ці речовини - один з найбільш поширених хімічних забруднювачів водойм. Середнє споживання детергентів на одного мешканця планети в 70-х роках складало 2,5 г на добу. При нормах водовідведення в межах 125-350 л на людину за добу середній розрахунковий вміст ПАР у побутових стоках коливається в межах 7-20 мг/л. їх також використовують в якості ефективних емульгаторів великомасштабних нафтових забруднень.

Пестициди - хімічні засоби захисту рослин від шкідників і хвороб, потрапляють у водойми з дощовими й талими водами (поверхневий стік), після авіа - і наземної обробки сільськогосподарських угідь, лісів і водойм, з дренажно-колекторними водами, які утворюються при вирощуванні бавовни і рису, із стічними водами підприємств, що виробляють ці речовини.

У складі поверхневого стоку світу міститься не менше 2 млн. т органічних пестицидів. Вони мають кумулятивну і мутагенну дію на водні організми (особливо на мальків риб) і помітно впливають на біологічну продуктивність Світового океану в цілому. Відносна хімічна стійкість багатьох з цих сполук, а також характер розподілу сприяють надходженню їх в моря й океани у великих об'ємах. Постійне накопичення у воді найбільш отруйних пестицидів - хлорорганічних сполук є серйозною загрозою як для життя водних організмів, так і для людини.

Наслідком застосування пестицидів у сільському господарстві є підвищення вмісту в підземних водах амонію, нітратів, фосфору, калію, хлору та багатьох інших сполук. У деяких районах їхній вміст перевищує фонове значення більш ніж у 10 разів, що робить найцінніші підземні води непридатними для господарсько-питтєвого використання.